Скасування обмеження максимальних пенсій для суддів може стати прецедентом - експерт

Запроваджене пенсійною реформою з 1 жовтня минулого року обмеження максимальних пенсій не влаштовує українських суддів. Аби скасувати таку норму, вони звернулися до Конституційного Суду України з відповідним поданням. Прокоментувати це кореспондентові УКРІНФОРМу погодилася провідний науковий співробітник Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України, кандидат економічних наук Лідія Ткаченко.

"Подання до Конституційного Суду стосується обмеження максимального розміру пенсій, тобто, судді не задоволені тим, що їм обмежують максимальний розмір пенсій, який на сьогодні встановлено у розмірі 8220 грн", - розповіла Л.Ткаченко.

Вона уточнила, що в конституційному поданні Верховного Суду до КС йдеться про відповідність Конституції окремих положень розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року та статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року стосовно обмеження розмірів і зміни інших умов виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

За словами експерта, склалася доволі дивна правова ситуація: "На сьогодні середній розмір пенсії суддів становить 7,5 тис грн. Звичайно, у місцевих суддів виплати значно нижчі, бо й зарплата нижча, а найвищі пенсії отримують судді Конституційного Суду у відставці та Верховного Суду. Ось і виходить, що саме судді КС розглядатимуть подання Верховного Суду. Тобто, йдеться про тих, хто найбільше зацікавлений у скасуванні обмеження максимальних розмірів пенсій".

Тим часом, переконана Л.Ткаченко, ухвалення позитивного рішення для суддів може викликати ланцюгову реакцію й серед інших категорій віп-пенсіонерів. "Бо якщо суддям дозволили, то чому ж тоді іншим не можна? Це буде прецедентом, що дасть підстави звертатися до суду і всім іншим категоріям так званим спецпенсіонерів, що підпадають під обмеження максимального розміру виплат. А це означає, що фактично положення про обмеження максимального розміру пенсій десятьма мінімальними, чи не найсуттєвіша новація пенсійної реформи, буде скасовано", - наголосила науковець.

Вона висловила припущення, що судді КС не вдадуться до такого ревізування пенсійної реформи: "Я сподіваюся, що судді КС все ж таки залишать цю норму, бо мова йде, по суті, про перегляд пенсійної реформи".

Лідія Ткаченко звернула увагу й на те, що наші судді ще не завоювали довіри в суспільстві, однак це не заважає їм дбати про поліпшення свого матеріального становища. "Тут треба мати на увазі, що судді самі вирішують цю колізію і, по суті, зробивши подання тільки для себе, захищають свій шкурний інтерес. Хоча відверто, при всій повазі до них, до їх відповідальної та небезпечної роботи, вони не є найбіднішими людьми і мають дуже багато інших гарантій", - сказала вона.

До таких гарантій Лідія Ткаченко віднесла, насамперед, суттєве постійне зростання заробітних плат. За її словами, якщо із 1 січня 2011 року посадовий оклад судді місцевого суду, тобто на первинному рівні, становив 6 мінімальних зарплат в Україні, то вже цього року він зріс до 8 "мінімумів", а з 1 січня 2015 року сягатиме 15 мінімальних зарплат. Окрім того, вони ще мають різні надбавки - за науковий ступінь, доступ до державної таємниці, вислугу років. "І з такими заробітками пенсії у них зрештою можуть виявитися захмарними", - вважає експерт.

Вона також зауважила, що передусім судді потребують захисту під час перебування на посаді, а не у відставці. За словами науковця, їх робота дуже відповідальна і небезпечна. "Ми знаємо випадки, коли судді зникають, коли здійснюються замахи, тому ця робота дійсно вимагає високої оплати, але ж це не означає, що і пенсія має бути так само високою", - пояснила вона.

Окрім того, Л.Ткаченко акцентувала увагу на збільшенні витратної частини держбюджету: "Слід мати на увазі, що виплата заробітної плати, пенсій та довічного утримання суддів повністю забезпечуються за рахунок держбюджету, а отже, це є достатньо великий фінансовий тягар для суспільства. Судді мають усвідомлювати, що вони не одні на цьому світі і не одним їм потрібні кошти із державного бюджету".

Відповідаючи на запитання кореспондента УКРІНФОРМу щодо ситуації в державі після 1 жовтня 2011 року, коли пенсійна реформа набрала чинності, Лідія Ткаченко зауважила, що суспільство в принципі поставилося із розумінням до такого заходу.

"Ми бачимо, що ситуація після ухвалення пенсійної реформи достатньо спокійна. Насправді у суспільстві існує сприйняття, розуміння та усвідомлення необхідності її проведення. Адже закон передбачає дуже поступові кроки, тому поки що жодних масових акцій не було. Мали місце багато негативних висловлювань на етапах підготовки закону, а після 1 жовтня люди заспокоїлися", - констатувала експерт.

При цьому вона виокремила протести афганців-чорнобильців, "але вони були пов'язані з новим рішенням уряду". "Насправді їм не зменшили розміри виплат, а просто ніколи не виплачувалися ті гарантії, як прописані в законі. У нас дуже часто записують у законах те, чого неможливо зробити у реальному житті", - резюмувала експерт, уточнивши, що це стосується, зокрема, й дітей війни.

ИСТОЧНИК

Наталія Андрусенко, КИЇВ. 6 березня 2012 року.