9127. Запам’ятайте цю цифру, ви ще неодноразово її почуєте. Це номер законопроекту, який уряд Януковича приніс у Раду ввечері 8 вересня, о 18.38.

Наступного ранку, об 11.50, законопроект включили (проломили) в порядок денний, а о 12.12 — ухвалили (проломили) у першому читанні. Комітети документ не розглядали, вранці його передали лише Ківалову. Депутатам теж прочитати не дали — текст занесли в зал перед голосуванням. Далі, час на підготовку до другого читання скоротили до семи днів. Тому голосуватиметься (проламуватиметься) в цілому законопроект №9127 наступного тижня, 22 вересня. Кабмін упевнений, що президент його підпише негайно. Я стверджую й попереджаю, що, поставивши підпис під №9127, Янукович скоїть тяжкий злочин, свідомо спрямований на руйнування основ держави і суспільства. А що потім?

Якби Україна була демократичною правовою державою, як записано в Конституції, то потім було б таке.

Спікер Литвин, прем’єр Азаров та міністр юстиції Лавринович усуваються від посад і йдуть під суд. Міністерство соціальної політики закривається, Тігіпка звільняють через непотрібність. Парламент розпускається. Оголошуються дострокові вибори — парламентські та президентські. Рішенням суду діяльність Партії регіонів і Народної партії (даруйте, але саме так вона себе називає) припиняється, обидві партії влади розпускаються судом — за антиконституційні дії, які підривають основи держави і суспільства. Президент під суд іде трохи згодом, отримавши на дострокових виборах префікс «екс».

Розмріявся? Анітрохи. Я ж зробив застереження — якби...

Що ж відбудеться насправді? Ми з вами побачимо. Варіант перший — країна прокинеться і зупинить злочин влади під номером 9127. Варіант другий — народ побурчить (поматюкається) в «хатах скраю» і покірно проковтне, як уже бувало неодноразово. Я переконаний, вибачати владі ТАКЕ — не можна.

А тепер візьму на себе невдячну працю — допоможу слідчим прокуратури розкрити й кваліфікувати склад злочину. Якщо не сьогодні, то на майбутнє знадобиться.

Хронологія злочину

Провісником законопроекту №9127 був його старший брат під номером 7562 — та ж сама назва, той самий автор, по суті — калька. 7562 не побачив світу, опозиція його абортувала 6 вересня. Однак через два дні після того на світ з’явився №9127.

А тепер про все по черзі. На старий Новий рік Янукович поклав під «йолку» святковий подарунок. Саме цього дня, 14 січня, його уряд вніс законопроект №7562. Назва — «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду» — нічого поганого не вістувала. Швидше навпаки. Читаємо пояснювальну записку: «Внесення запропонованих змін до чинного законодавства дозволить Україні виконати у відповідній частині рішення Європейського суду в справі «Юрій Миколайович Іванов проти України».

Можливо, пана Іванова Ю.М. і хотіли ощасливити. Йому і таким, як він, у законопроекті відведено п’ять сторінок із двадцяти. Але цей закон точно завдасть відчутного удару по мільйонах громадян із іншими прізвищами. А ще — він дозволить урядові безконтрольно приватизувати стратегічні об’єкти енергетики, насамперед газотранспортну систему.

Досягненню цих двох «стратегічних цілей» присвячено втричі більше — п’ятнадцять сторінок законопроекту, злочинницьки захованих у Перехідних положеннях. Злочинницьки, бо за гарною назвою закону заховали зовсім інше, зле. Добре не ховають.

Перехідними положеннями вносяться зміни у п’ятнадцять (!) законів України, у підсумку — обмежуються або скасовуються соціальні гарантії держави для мільйонів українських громадян різних категорій.

Ось перелік законів, із яких вирізають соціальні гарантії: «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Основи законодавства України про культуру», «Основи законодавства про охорону здоров’я», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про пожежну безпеку», «Про захист рослин», «Гірничий закон України», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про соціальний захист дітей війни».

А тепер наберіться терпіння прочитати до кінця перелік категорій громадян, яким Янукович хоче обмежити або скасувати соціальні гарантії, — це понад десять мільйонів людей по всій країні, ви неодмінно виявите в цьому переліку своїх рідних, близьких, колег та друзів.

Отже, працівники міліції та члени їхніх родин; слідчі прокуратури і члени їхніх родин; усі категорії чорнобильців — батьки і діти, школярі і студенти, учасники ліквідації аварії та жителі зон зараження, працюючі й пенсіонери, інваліди всіх груп та категорій, сім’ї і діти загиблих ліквідаторів аварії; працівники культури, медики й фармацевти, спеціалісти із захисту рослин, які живуть у сільській місцевості; учасники бойових дій, учасники війни, інваліди війни, а також члени їхніх родин; ветерани праці та особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також члени їхніх родин; особовий склад державної пожежної охорони та члени їхніх родин; працівники шахт і гірничих підприємств, а також особи, які мають право на безплатне отримання вугілля; діти війни; колишні неповнолітні в’язні концтаборів і гетто, зокрема інваліди, зокрема нагороджені орденами й медалями, дружини (чоловіки) тих, хто помер від нацистських переслідувань, зокрема інвалідів. Я нарахував у законопроекті 36 категорій громадян. Якщо помилився, то в бік заниження.

Як бачимо, законодавча новела Януковича дуже далека і від назви закону, і від інтересів Юрія Миколайовича Іванова.

Злочинна суть Перехідних положень полягає в тому, що у разі ухвалення цього проекту рівень гарантованих державою соціальних стандартів визначатиме не Закон, а Кабмін — своїми підзаконними актами. Фактично — Мінфін, у ручному режимі. Так, як захоче. Для мільйонів людей соціальні гарантії та пільги буде обмежено або скасовано, сумніватися в цьому не доводиться.

Чому? Наведу приклад із власного досвіду.

Мною у співавторстві було підготовлено, Радою — ухвалено і президентом — підписано Закон України №1510 від 11 червня 2009 р. Відповідно до цього закону, що набув чинності з 1 січня 2010 року, військовослужбовці отримали право на грошову компенсацію вартості житла (на їхнє бажання) замість власне житла, яке їм гарантує держава. Щоб черга рухалася швидше, а бюджетні гроші не витрачалися на хабарі місцевій влади та відкати будівельникам. Але реально військові такого права не отримали досі. Чому? Бо Кабмін за два з гаком роки так і не спромігся ухвалити постанову, яка б визначила порядок (процедуру) отримання грошової компенсації. І не має наміру це робити, ігноруючи закон, звернення депутатів, скарги військових та членів їхніх сімей.

Отож те саме буде з усіма соціальними гарантіями й пільгами, якщо Рада дозволить Януковичу виключити з соціальних законів конкретні зобов’язання держави в цифрах (суми та періодичність виплат) і передати Кабмінові право в ручному режимі фінансувати лише ті гарантії і пільги, які він зможе або захоче забезпечити.

А саме таку хитру «технологію» і вмістив у Перехідні положення міністр юстиції Лавринович. Із законів викреслюються конкретні суми виплат і їх періодичність, а натомість всюди по тексту вписуються однотипні фрази: «Виплати здійснюються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Ручне керування Кабміну — це політична доцільність і корупція. Ми це вже проходили...

Більше того, громадяни втрачають право піти в суд і там захистити своє законне право, бо право це Янукович якраз і хоче із закону вилучити! Немає права — немає суду. «Спритність рук — і ніякого шахрайства!»

Неважко передбачити, що грошей у Кабміну не буде. Хто ж добровільно відмовиться від диких відкатів, бюджетного розкрадання та шикарного життя у стилі Luxury? За найскромнішими оцінками, при теперішній «сильній» владі з бюджету крадуть 20% коштів (цитата Януковича) і навіть більше (цитата Азарова). Гадаю, більше, хоча й за зізнанням лідерів ПР виходить приблизно 60 мільярдів гривень на рік! Зрозуміло, що на соціальні гарантії грошей не залишиться, і не тільки на них.

А от перед виборами гроші несподівано «з’являться», і в гонитві за голосами влада вкотре запустить спіраль популізму — убивчу для країни. І це ми проходили…

Ось, власне, суть афери, запропонованої парламенту. Що сталося далі? А те, що й мало статися.

Усі парламентські комітети розглянули законопроект і… відмовилися його підтримувати. Саме через невідповідність змісту назві, злодійкувато сховані Перехідні положення і грубе порушення Конституції. Лише один комітет Ківалова (з питань правосуддя) висловився «за», але до нього претензій немає. Тому що згідно із законом кожен комітет аналізує лише свої, профільні, статті. Тому Ківалов оцінював лише тіло закону — п’ять сторінок з двадцяти про виконання рішень Європейського суду, а там якраз усе гаразд.

Головне науково-експертне управління Ради підготувало свій висновок — теж негативний.

Фракції БЮТ, НУ-НС і КПУ постійно порушували це питання на погоджувальній раді по понеділках, у присутності представників і Кабміну, і президента. Вимога депутатів — Кабмін повинен відкликати проект №7562. Автор статті, як голова комітету, мінімум п’ять разів озвучував цю саму вимогу.

Скандал вийшов за межі парламенту. Законопроект №7562 і його авторів (уряд Януковича) стали регулярно згадувати «незлим тихим словом» скрізь: на телебаченні, в газетах, на акціях протесту чорнобильців і ветеранів. У Раду, Кабмін і на Банкову пішов потік гнівних звернень громадян, громадських організацій, профспілок і партій з вимогою за жодних умов закон не ухвалювати.

Детально все розписую лише з однією метою — показати, що всі ключові посадові особи у владі, навіть якщо раніше й не знали, то тепер уже чітко почули й усвідомили: 7562 — це афера, злодіяння, злочин проти народу, Конституції і законів України.

Влада зупинилася. Литвин, як міг, упродовж півроку всіляко зволікав із внесенням законопроекту в зал для голосування. Кабмін і президент періодично, швидше ритуально, просили Раду проголосувати №7562, але за горло не брали і пальці у двері не вставляли. Весняна сесія на тому й закінчилася.

У перший же пленарний день вересня Партія регіонів вимагала включити №7562 до порядку денного осінньої сесії. Не вийшло — 209 голосів. Регіонали вимагають проголосувати повторно — і знову проліт, 210 голосів. Чечетов провис у нокауті.

А далі команда Януковича пішла напролом. Увечері 8 вересня Кабмін реєструє той самий проект (крім норми про приватизацію газової труби, надто вже скандальна тема) під новим номером 9127.

Литвин, нехтуючи мораль і закон, робить усе, щоб уже на ранок 9127 було внесено в зал і проголосовано. Хто і чому зламав Литвина, не знаю, але ламати себе дозволяють або слабкодухі, або безпринципні. Спікер, як це з ним часто трапляється в конфліктних ситуаціях, завбачливо залишає зал, передоручаючи довершити аферу Мартинюку. При цьому Литвин дає команду своїй фракції голосувати «за».

Адам Іванович чудово розумів, у що його втягли, оскільки сам він солідарно з фракцією КПУ та опозицією проголосував «проти». Але, як головуючий на засіданні, справу свою він довершив. З огидою, напевно, але довершив. Очевидно, команду отримав з такої висоти і в такій формі, що відмовитися було дорожче.

На табло 246 голосів — законопроект №9127 ухвалено у першому читанні. Пауза. Дійство продовжиться наступного тижня.

Кваліфікація злочину

Співучасники злочину порушили: дванадцять статей Конституції України (статті 6, 8, 17, 19, 21, 22, 55, 85, 92, 113, 117, 124); Закон України «Про регламент Верховної Ради України», плюс кілька обов’язкових для виконання рішень Конституційного суду.

Перелік порушень очевидний, тут не треба бути юристом, тим більше що стосовно цього проекту в ЗМІ висловлювалося багато експертів. Крім того, з детальним юридичним обґрунтуванням цей перелік міститься у висновку Головного науково-експертного управління ВР, і я вдячний керівникові ГНЕУ Василю Борденюку, підпис якого стоїть під документом, за професійну і чесну позицію.

Від себе додам, у т.ч. для слідчих прокуратури: порушуючи законодавство України, співучасники злочину діяли цілком усвідомлено і вкрай організовано; в умовах чіткої координації вони реалізовували єдину волю й працювали на досягнення єдиної мети; більше того, вони були заздалегідь неодноразово, в усній і письмовій формі, попереджені про незаконність їхніх дій, так само як про руйнівний характер наслідків — для держави і суспільства.

Наслідки злочину

Вони також названі у висновку ГНЕУ і рішеннях Конституційного суду. Наведу лише кілька витягів із цих документів, щоб ми розуміли, чим для держави і суспільства може обернутися ухвалення Радою і підписання Януковичем закону №9127.

«Руйнуються засади правової держави».

«Легалізується втручання виконавчої влади у сферу правосуддя».

«Легалізується втручання Кабінету Міністрів України у сферу виключної компетенції законодавчого органу».

«Підривається принцип довіри особистості до держави».

«Порушується принцип верховенства права — принцип пропорційності, забезпечення правових очікувань, правової впевненості, права на захист».

Що це означає неюридичною мовою? Син Гліб, бачачи мене увечері за комп’ютером, запитав: «Про що, тату, пишеш статтю так пізно?». Протягом десяти хвилин я пояснив йому, семикласникові, простими словами, що означає 9127. Після легкої розгубленості Гліб тихо, але досить твердо сказав: «Тату, а хто ж захищатиме нашу країну, коли трапиться лихо, не дай Боже, другий Чорнобиль або війна, якщо вона так б’є по своїх?! Як чоловікам іти в бій, вогонь чи на радіацію, коли вони знають, що в разі загибелі їхні діти з мамою залишаться покинутими напризволяще, непотрібними державі? А хіба можна заборонити людям у суді шукати захист? Так не можна. Не боїшся, що багато людей можуть просто виїхати з України, тому що не зможуть планувати свій бюджет, своє життя? І що тоді?».

Тринадцятирічний хлопчина, який ніколи не читав законів… Серцем він одразу відчув ті небезпеки, про які на своїй професійній мові попереджають фахівці. Команда Януковича все це прочитала, але не зупинилася, навпаки — іде напролом.

Прочитайте проект №9127, порівняльну таблицю. І самі побачите, чим ці експерименти можуть закінчитися для країни. Дві позиції для порівняння.

Сьогодні інваліду війни І групи держава щорічно до 9 травня гарантує десять мінімальних пенсій за віком, ІІ групи — вісім, ІІІ групи — сім; учаснику бойових дій — п’ять мінімальних пенсій, плюс щорічне лікування в санаторії. А от законопроект №9127 не гарантує інвалідам і учасникам бойових дій нічого: Кабмін може дати їм по дві-три гривні або 10—15 копійок; а путівку в санаторій — узагалі раз на 30 або 50 років. І при цьому все буде ніби законно. Суди відпочивають, інваліди прискорено вимирають. У цьому була справжня мета? Янукович не думав, хто при такому ставленні до солдата — інваліда війни захищатиме нашу країну на наступній війні? Подумайте, Вікторе Федоровичу, ви ж Верховний Головнокомандувач, чи вам про це не доповіли?

Сьогодні ліквідаторам аварії на ЧАЕС, які внаслідок опромінення втратили здоров’я і стали інвалідами, а також сім’ям, які втратили годувальника-ліквідатора, держава гарантує одноразову компенсацію в таких розмірах: інвалідам I групи — 60 мінімальних зарплат; II групи — 45; III групи — 30; дітям-інвалідам — 10; сім’ям, які втратили годувальника, — 60; батькам померлого ліквідатора — 30 мінімальних зарплат. Тепер увага: законопроект №9127 не гарантує жодному з них нічого! Скільки Кабмін захоче, стільки й дасть. Янукович не думає, що ліквідатори-інваліди і сім’ї тих, хто вже помер від отриманої радіації, проклянуть таку владу разом з її президентом? А як їм вірити державі, яка забрала в них рідну людину, а потім намагається заощадити на одноразовій виплаті у зв’язку зі смертю?! Вікторе Федоровичу, може, ви відкладете на якийсь час теніс-плавання і прочитаєте уважно цей опус під номером 9127? Бо незнання від відповідальності не звільняє…

Співучасники злочину

Янукович. Почесний лідер Партії регіонів, глава держави. У нинішній системі влади ключові рішення приймає одноосібно, уряд — на підтанцьовці. Про проект №9127 поінформований. Якщо не від самого Азарова дізнався, то через Акімову (представник президента в Кабміні) і Мірошниченка (представник президента в Раді). Двоє останніх володіють усіма деталями, включно з переліком порушень та прогнозом наслідків.

Нагадаю, тиждень тому в ефірі в Савіка Шустера Акімова намагалася довести, що команда Януковича, на відміну від усіх попередніх, нібито проводить системні реформи. Щоб усе було законно, прозоро, щоб працювала система, а чиновник був позбавлений права вирішувати державні питання кулуарно або розподіляти бюджет у ручному режимі. Я правильно зрозумів ваш месидж, Ірино Михайлівно? Але ж ви-то вже точно знали, що проект 9127 передає Кабмінові десятки мільярдів саме в ручний режим?!

Азаров. Лідер Партії регіонів, прем’єр-міністр. Його більше турбує баланс бюджету, тому готовий урізати все, що ріжеться, не зважаючи на норми Конституції або законів і особливо не замислюючись про далекосяжні наслідки. Вистояти б день, та ніч протриматися… І все ж під проектом №9127 стоїть особистий підпис Азарова.

Лавринович. Член Партії регіонів, міністр юстиції, юрист вищої кваліфікації. Чітко усвідомлює, на що йде і які статті законів порушує. Його міністерство готувало проект, сам міністр представляв його у Раді. У пакеті документів 9127 підпис Лавриновича є.

Литвин. Лідер Народної партії, голова ВР. Знає й чудово розуміє все, що відбувається навколо 9127. Довго стримував натиск, але зрештою організував усе, як потрібно — злочинцям, а не народу (штрих до назви партії). Стенограма це зафіксувала.

Мартинюк. Один із лідерів Комуністичної партії України. Знає й розуміє все до деталей. Думаю, діяв під примусом. Проте організаційно голосування за проект №9127 забезпечив. При тому що депутати попереджали Мартинюка про порушення Конституції та законів; інформували його про махінації в комітеті Ківалова, коли на засідання комітету (якщо таке взагалі було) представників від опозиції не запросили, у т.ч. Кармазіна, першого заступника Ківалова… Стенограма все це зафіксувала. Пом’якшувальна обставина: Мартинюк не дозволив того дня прийняти закон у цілому, хоча Кабмін на це розраховував і комітет Ківалова наполягав.

Агресивно-слухняна більшість. Під керівництвом диригента-«смотрящого», Чечетова, 9127 підтримали 246 депутатів: Партія регіонів — 189, Народна партія — 19, позафракційні — 10, тушки у фракції НУ-НС — 11. Знайдіть їхні прізвища на сайті Ради і добре запам’ятайте на майбутнє.

Окремо поки що тримається група «Реформи заради майбутнього»: 17 людей у першому читанні 9127 підтримали, але при цьому двічі заявили: якщо до другого читання Перехідні положення з проекту не заберуть, то голосувати «за» група не буде. Стенограма зафіксувала. Якщо це тверда позиція, то я її вітаю. А якщо сигнал для переговорів (торгів) із президентом, і потім вони, опустивши голови, проголосують «за», тоді — у список злочинців.

Якщо Генеральна прокуратура наважиться зупинити цей злочин і притягнути винних до відповідальності, вона може порушити кримінальну справу за фактом моєї публікації — вперед! Конкретні статті у Кримінальному кодексі хай уже підшукають слідчі, я й так виконав за них більшу частину роботи.

Уже чую, як придворні спікери (спікерші) повчають — мовляв, злочинцем людину може назвати лише суд. Згоден. За однієї умови — якщо в країні суд є. В Україні його немає, у цьому переконалися не тільки українці. Тому імена злочинців називаю я, маючи на те і моральні, і правові підстави. Заздалегідь попереджав, підказував, як зробити правильно, не порушуючи закон, — не прислухалися.

Популізм vs відповідальність

Передбачаю також обвинувачення в популізмі та заграванні з виборцями. Тому давайте відразу розставимо крапки над «і».

Перше. У популізмі мене ніхто ще не обвинувачував, не давав для того підстав. На президентських виборах не я обіцяв позахмарне підвищення зарплат і пенсій, п’ятирічні податкові канікули підприємцям, статус держслужбовця вчителям і медикам, контрактну армію за кілька місяців та інші популістські міражі. Це робив Янукович під загальним слоганом «покращення життя вже сьогодні». Обіцянки — не виконані, а реформований Януковичем суд виніс вердикт: під час виборів можна обіцяти все що завгодно, за невиконання обіцянок жодної відповідальності немає. Класно ви прикрилися від відповідальності за популізм!

Друге. Проблема соціальних виплат і пільг справді існує, і її потрібно вирішувати, в цьому наші позиції збігаються.

Не має право парламент щом

ісяця впроваджувати нові пільги й нові категорії пільговиків. Тим більше за суто професійною ознакою.

Чим далі від Чорнобильської катастрофи, тим більше власників «корочок» ліквідатора, чим далі від війни — тим більше липових ветеранів. Влада не бачить тут корупції?

Армія не воює, мирна підготовка військ практично на нулі, але при цьому щорічно плодяться тисячі «учасників бойових дій». Нікому зупинити цей абсурд?

Влада не знає, що навколо судів створено потужні корупційні мережі, де юридичні фірми за пристойний відкат «вибивають» для громадян із держави всілякі виплати та пільги? Мільярди!

Влада не бачить, що багато прокурорів, суддів, міліціонерів, податківців та митників їздять на машинах екстра-класу, дехто відкрито декларує нерухомість за кордоном, але при цьому вони ж отримують пільги з бюджету?!

Неприпустимо, коли є закон, але він не виконується. І це триває рік у рік, при всіх Кабмінах.

Держава зобов’язана захистити слабких і тих, хто справді потребує підтримки, — це її пряма функція. Але скажемо чесно: в Україні не може бути 13 мільйонів пільговиків — 28% населення. Жодна економіка і жоден бюджет такого не витримають.

Третє. Що потрібно робити? Про це писали й говорили неодноразово, у т.ч. на сторінках DT.UA. Запровадити на півроку мораторій на встановлення Радою нових виплат і пільг. Провести за три місяці (якщо цього не зроблено досі) повну ревізію пільг і пільговиків, вичистити від липових «корочок», перекрити схеми їх видачі. Забезпечити повну прозорість і цільове використання мільярдних коштів за програмами соціальної спрямованості, що виділяються з бюджету (попри всі проблеми, навіть дуже чималі). Розібратися з концентричними колами корупції навколо судів, які заробляють на пільгах і пільговиках. Реально, тобто чесно (без відкатів на рівні 30——50% в умі), оцінити ресурсні можливості бюджету, на рік-три-п’ять наперед. Виділити пріоритети серед нинішніх 87 категорій і статусів пільговиків, запропонувати розумний баланс інтересів, із перспективою вирівнювання ситуації кожних півроку. Де розумно — для бюджетників замінити професійні пільги на підвищену зарплату. Запропонувати критерії та механізми з акцентом на адресний характер допомоги, яка виключатиме «підтримку» тих, хто і без держави живе непогано. І таке інше. Зрештою, є міністр соціальної політики Тігіпко, це його робота.

Четверте. Соціальні проблеми потрібно вирішувати відповідально, а не нахрапом, у режимі «гоп-стоп», як із проектом 9127.

Соціальні стандарти, які держава гарантує своїм громадянам, тим більше коли держава примушує (просить) громадян ризикувати своїми здоров’ям та життям, — такі зобов’язання держави повинен визначати Закон. Ніякого ручного керування Кабміну!

Проштовхувати закони, які зачіпають інтереси мільйонів людей, до того ж підривають стабільність суспільства й держави, без попереднього широкого обговорення — недопустимо! Лавринович знає, що він не мав права вносити проект 9127 без обговорення з громадськістю.

П’яте. Чесний діалог із суспільством для влади, яка замахнулася на системну реформу, — необхідна умова успіху реформи і спадкоємності (коли влада зміниться) у її проведенні.

У діалозі ключові слова — чесність і довіра. Тут я бачу найбільші проблеми.

Представники громадських організацій, які відстоюють права чорнобильців, ветеранів та інвалідів, до діалогу готові, вони розуміють, що краще реальні (хай нижчі) гарантії, ніж дуті цифри в законі.

А ось владі вести діалог важко, ухиляючись від справедливих запитань. Звідки взялося Межигір’я? Чому син президента так швидко став мільярдером? Та й син прем’єра дихає йому в спину?! І тому подібне. Буде розмова німого з глухим. Як і сталося з проектом 9127.

Точка неповернення

Янукович ще може зупинити цей злочин. Тим самим локалізувати конфлікт, який наростає в суспільстві, уберегти команду і себе особисто від кримінальної відповідальності за порушення Конституції та законів.

Як зупинити? Перший крок зовсім простий: прийняти закон 9127 без Перехідних положень (таке виправлення я вже зареєстрував, і, думаю, не тільки я), виконавши тим самим зобов’язання України перед Європейським судом. У такій редакції закон 9127, гадаю, підтримають усі фракції ВР, у тому числі опозиція.

Другий крок набагато складніший: розробити і внести в Раду законопроект, назва якого відповідала б його змістові, наприклад — «Про систему державних соціальних гарантій і пільг».

Має влада чітке бачення проблеми та шляхів її вирішення? Здатна вона переконати суспільство у правильності своєї позиції? Є політична воля прийняти закон і відповідати за його реалізацію? Дійте! Якщо без злодійкуватих маніпуляцій і порушень, то опозиція вам не заважатиме, а може, у чомусь навіть і підтримає.

А для того, щоб влада не заступала за червону риску, громадянам України час нарешті прокинутися. Інакше влада відбере не тільки право на підприємництво, пенсію, квартиру, землю, мирні демонстрації, соціальну допомогу нужденним, а й усі інші права, зафіксовані в Конституції та законах України.

22 вересня, в день голосування законопроекту, КОД (Комітет опору диктатурі) закликає громадян пікетувати Раду, щоб не допустити злочину. Тому що в європейській країні таке немислиме. За визначенням.

Адже ми громадяни! І кожному з нас Конституція надає право захищати від зневажання її, Конституцію, і свої законні права.

У країні зареєстровано сотні громадських організацій і профспілок, які захищають законні права шахтарів, медиків, учителів, ветеранів війни, військовослужбовців, чорнобильців, дітей та інвалідів. Майже 200 партій і сотні неурядових організацій (великих і малих), які декларують готовність відстоювати демократію, верховенство права, боротися з порушеннями закону.

Вам обіцяли «почую голос кожного» — тож подайте цей голос.

Буде гучним — влада його почує.

«Дзеркало тижня. Україна», №33

ИСТОЧНИК