Давайте обговоримо?

Пропозиції щодо вдосконалення механізмів реалізації положень Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (796-XII)

Щодо подачі документів для визначення статусу та підтвердження права на пенсію.

1. Пропонуємо внести уточнення до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог, крім заяви про призначення пенсії додають інші документи. А саме:

посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

довідку про період участі в ліквідації аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122;

або довідку військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

або інші первинні документи, у яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особа проводила роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Так ось, потрібно деталізувати і ширше дати роз’яснення щодо усіх цих документів, бо далеко не всі можуть надати ф. №122, далеко не у всіх збереглися первинні документи (часто вони втрачені саме пенсійним фондом). У всіх випадках, на нашу думку, достатньо довідки про кратність оплати праці. У військових частинах довідки кратності – фінансовий документ суворої звітності, правомірність видачі якого не раз перевіряли ще у 80-х роках – видавали без зазначення населеного пункту. Тим більше, що не раз бувало таке, що ліквідатори за день працювали у кількох населених пунктах. Тому довідка кратності оплати, навіть без зазначення населеного пункту, є самодостатнім фінансовим документом.

Вважаємо також, що документи, котрі підтверджують дозу отриманого опромінення, можуть бути достатнім самостійним документом, котрий підтверджує факт роботи в зоні, якщо інші втрачені, найчастіше із вини держави. Не важко підрахувати, в залежності від періоду роботи, скільки днів особа відпрацювала в зоні. Тобто, 10 бер (чи рентген) до 1 травня 87 року незаперечно свідчать, що особа відпрацювала в зоні не менше 5 днів. А зафіксована доза у 7 рентген після 1 травня 87 року неспростовано доводить, що особа відпрацювала в зоні не менше 14 днів.

2. Пропонуємо деталізувати та розробити єдиний механізм реалізації ст. 57 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” (796-XII).

А саме: ПОРЯДКу обчислення пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи для 1-ї категорії.

Якщо особа пропрацювала у 1986 - 1990 роках у зоні відчуження менще календарного місяця, пенсія обчислюється за її бажанням із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітку за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробіток за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Коли дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітку за 25,4 робочих дня здійснюється у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності, додається до суми обчисленого заробітку.

У разі коли кількість відпрацьованих днів у неповному календарному місяці роботи більше від 25,4, пенсія обчислюється із заробітку за фактично відпрацьований час.

В цьому пункті закладена абсурдна річ. Виходить, що пенсія чорнобильця, котрий відпрацював протягом місяця 1 день у 3-й зоні, значно більша від пенсії того чорнобильця, котрий відпрацював 15 днів у 3-й зоні і 15 днів у 1-й зоні. Потрібно розробити справедливий порядок розрахунку, тим більше що регулюється він звичайнісінькою зміною у Постанові Кабінету Міністрів і не потребує зміни у законі. Одночасно це значно зменшить кількість судових позовів.

3. Щодо застосування ст. 56 чорнобильського Закону. Вона сьогодні застосовується тільки за рішеннями судів. А чи не простіше було б окремою постановою уряду врегулювати це питання. Старше покоління чорнобильців без проблем використало цю пільгу. Тепер же понаднормативний стаж буде понад 35 років? Ми ставимо в нерівні умови чорнобильців різних років. Оскільки норма була введена з прийняттям чорнобильського закону, вона не могла бути відмінена наступними законодавчими актами. Тим більше, що в Законі, котрий ніхто не змінював, чітко виписані усі норми. Не бачимо підстав до відмови в застосуванні цієї пільги, виходячи із норм закону, а саме 20 років для чоловіків і 15 років для жінок. Зрештою, не йдеться про якісь значні суми, більше про справедливість.

4. Щодо застосування ст.. 57. щодо першої категорії свої зауваги ми виклали. Але сьогодні пенсійний фонд відмовляє у цій пільзі чорнобильцям 2 і 3 категорій.

Стаття 57. Пільги по обчисленню середньомісячного заробітку

Обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ).

У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся

за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:

менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;

не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;

менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Доцільно було б надати чорнобильцю право самому обирати для розрахунку той період, котрий для нього найвигідніший. Зайве пояснювати, що сьогодні у програші опиняються ті, хто найдовше працював. Потрібно розробити чіткий і недвозначний механізм реалізації цієї пільги, бо пенсійний пропонує абсолютно дискримінаційний порядок. А саме.

Частина друга статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" звучить так:

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

В цій нормі, яка, можливо, і мала сенс у 2005 році, коли була прийнята, сьогодні є абсурдною і дискримінаційною в тому форматі, в котрому її застосовує ПФ. Він застосовує обмеження 168 гривень, незалежно від заробітку та стажу. А абсурдні дії таким чином перетворюють пільгу у репресивну міру, не беручи до уваги ні ст..14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ні інших норм закону 796-12, ні неодноразових рішень Конституційного Суду щодо неправомірності обмеження пенсій чорнобильців. Сьогодні для того, щоб чорнобилець другої категорії заробив пільгову пенсію, котра має бути не нижчою мінімальної, йому потрібно 35 років стажу і коефіцієнт заробітної плати не нижче 3,1, тобто сьогодні чорнобилець, котрому наступного року виходить на пенсію, потрібно заробляти щомісяця не менше 10 тисяч гривень офіційно.

У зв’язку із наведеними вище міркуваннями пропонуємо наступний механізм розрахунку пенсії чорнобильців 2 і 3 категорії з метою забезпечення можливості реалізації пільги ст.. 57, а саме

розраховувати усім пенсії по Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", взявши за базу середній заробіток за 1986 рік і беручи до уваги тільки кратність оплати. Приміром, якщо людина відпрацювала у 3 зоні 10 днів у 1986 році, то її коефіцієнт буде 10х5=50 плюс 15,4 (25, 4 -10). 65,4/25,4 =2,57. А далі по розрахунку. Тобто, при стажі 35 років, коефіцієнт стажу 35х1,35/100=0,4725 і множимо на заробітну плату за рік, попередній виходу на пенсію. Приміром, для 2011 року 2,57х1982,63х0,4725= 2407,56

Додаємо сюди 150 грн. за втрату здоров’я, 15% за понаднормативний стаж і маємо біля 3 тисяч. А для страховки підтримуємо норму про мінімальну пенсію, ми пропонуємо 90% мінімальної 3 інвалідської для 2-ї категорії і 80% для 3-ї. Одночасно таким чином вирішуєтьсяо проблема пенсій срочників, котрі через 2-3 роки почнуть атакувати пенсійний фонд і інші владі структури. Кожен має отримувати від заробленого.

Щодо формули розрахунку пенсії інвалідам, то для них, вважаю, доцільною і справедливою була б та ж формула, тільки замість коефіцієнту стажу вартувало б застосувати коефіцієнт втрати працездатності.

5. Окремо маю пропозицію щодо чорнобильців, котрі працювали чи перебували в особливо небезпечних умовах. На додаток до тих, хто працював восени 1986-го на даху 3 ЕБ, сюди потрібно було б віднести і всіх військових та спеціалістів, котрі відпрацювали на очистці даху 3 ЕБ, починаючи з травня 86-го ( в т.ч. срочників), тих, хто працював на реакторі і проммайданчику в травні – червні 86-го, будував саркофаг. Думаємо, що до таких робіт слід віднести роботу на 60 рентгенах і більше, а також включити сюди евакуйованих із Прип’яті, Янова і населених пунктів, де населення піддавалось тривалому радіаційному впливу протягом часу до евакуації. Нехай би над цим попрацювали спеціалісти.

Щодо пільг такій категорії (особливо небезпечні умови), то, можливо, вартувало б відмінити вимоги щодо зафіксованого звернення до лікарів і прив’язувати захворювання із переліку незалежно від дати їх фіксації. А ще можна передбачити збільшуючі коефіцієнти до пенсії, приміром 1,2 для 60 рентген/год, 1,3 для 150, 1,4 для 500р, 2 для 1000 і більше, 3 для 5000 р. Не так вже і багато таких людей. Просто хочу звернути увагу на те, що межі 1-ї зони різняться у 4 рази (5-20 мілірентген/год), 2-ї у 5 разів (20-100), а третьої у 150 тисяч разів (0,1 – 15 000). Всі розуміють, що є різниця – працювати на 0,1 р/год і на 1000 рентген/год.