Питання щодо виконання рішень судів залишається відкритим

Однією з основних причин росту смертності інвалідів внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка спостерігається за останні два роки – є різке зниження пенсійного забезпечення цієї категорії громадян, в тому числі і через незаконне зупинення виконання рішень судів.

Невиконання у повному обсязі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796 – XII), і зокрема частини четвертої цієї статті, яка встановлює, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3, 2, 1 груп не можуть бути нижчими відповідно 6, 8, 10 мінімальних пенсій за віком – фактично вбиває хворих чорнобильців.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-VI), де, статтею 3 зазначеного Закону, встановлюються особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу і, зокрема, шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу. Також, пунктом 2 цієї статті передбачено, що стягувач, разом із заявою подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Проте, пройшов майже місяць, після набуття чинності Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", однак, Кабінет Міністрів України допускає необґрунтоване зволікання з прийняттям переліку документів і відомостей, для подачі в Державне казначейство, необхідних для перерахування коштів.

Для прикладу щодо невирішеності проблем із забезпечення виконання та реалізації Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"(4901-VI), з якими зараз зіштовхуються інваліди внаслідок Чорнобильської катастрофи, може слугувати відписка Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області одному з інвалідів-чорнобильців.

Тому, така бездіяльність Кабінету Міністрів України порушує права інвалідів внаслідок Чорнобильської катастрофи та міжнародні договори, які прийнято Державою Україна до виконання (згідно з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів (ст. 31, п. 3), рішення Європейського суду з прав людини є невід’ємною частиною Європейської конвенції з прав людини, а та, у свою чергу, – частиною українського національного законодавства. А отже, прецедентне право Європейського суду з прав людини, зокрема практика застосування й тлумачення Конвенції – є безумовним джерелом права для України та її судів).

У зв’язку з гострою потребою у лікуванні та збереженні життя інвалідів внаслідок Чорнобильської катастрофи, невпинно зростає невдоволення та соціальна напруга серед цієї категорії громадян, що, зрештою, може стати детонатором та спровокувати масові акції протесту інших верст населення по всій Україні.

Варто при цьому зазначити, що Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"(4901-VI) стосується не лише громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, але й інших категорій громадян.

Тому, постала нагальна потреба негайного та невідкладного вирішення питань щодо забезпечення виконання та реалізації Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"(4901-VI), шляхом прийняття відповідної Постанови Кабінету Міністрів України у якій передбачити перелік документів для подачі в Державне казначейство, для отримання пенсійних та соціальних доплат за рішеннями судів, які вступили в законну силу. Визначити порядок перерахування коштів та строки виконання рішень судів, а також провести розрахунок та забезпечити виділення коштів на погашення заборгованості за рішенням судів, які вступили в законну силу.

ИСТОЧНИК