Ще трохи - i йдемо на вулицi!

До участi у вуличних протестах вже готовi вдвiчi бiльше українцiв, нiж пiд час Помаранчевої революцiї.

Якщо точнiше, то готовнiсть особисто брати участь у протестних акцiях висловили 35% населення, не готовi до цього 51%, а ще частинi було важко визначитися з вiдповiддю.

Такi результати загальнонацiонального опитування Фонду "Демократичнi iнiцiативи", проведеного спiльно iз соцiологiчною службою Центру Разумкова.

Докладнiше про результати дослiдження рiвня протестних намiрiв громадян - у нашiй розмовi з аналiтиком "Демiнiцiатив" Олексiєм Сидорчуком.

- 35% громадян, готових вийти на вулицi, - це мало чи багато?

 

- Це доволi високий показник. До прикладу, подiї Помаранчевої революцiї, за приблизними пiдрахунками експертiв, активно пiдтримувало лише 15% українцiв. Отже, 35% готових вийти на вулицi - це бiльш нiж досить, аби такi протестнi акцiї змiнили навiть iсторичний напрям розвитку країни.

Якщо врахувати, що населення нашої держави становить 45 мiльйонiв осiб, то 35% - це близько 16 мiльйонiв громадян! Якби на вулицi вийшло стiльки людей, то протистояння влади їм просто не мало б сенсу.

- У чому ж причина такої радикалiзацiї настроїв?

- Iз нашого опитування стало зрозумiлим, що, на думку громадян, у бiльшостi сфер становище в Українi погiршилося. Найгострiше це вiдчутно у рiвнi цiн i тарифiв - тут погiршення зазначило 75% населення,  в упевненостi громадян у завтрашньому днi (54%), в економiчному становищi України (52%), у рiвнi стабiльностi (51,5%).

51% вважає, що погiршилося ситуацiя у ставленнi людей до влади, 50% - в охоронi здоров'я, в оплатi працi та в ситуацiї у країнi загалом. Чимало громадян зауважило погiршення у ставленнi влади до людей (46%), у ситуацiї в країнi загалом (50%), у ситуацiї зi злочиннiстю (44%), а також у мiжнародному iмiджi України (41%). Причому жодної сфери, де б переважали змiни на краще,  українцi не помiтили.  

- А що має статися, щоб це невдоволення переросло у реальнi протестнi  дiї?

- Розчарування людей владою нашаровується з кожним роком, з кожним мiсяцем. I якщо у 2013-му нас чекатиме поглиблення економiчних проблем, зростання заборгованостi iз зарплат, скорочення соцiальних виплат,  то врештi-решт люди не витримають i теоретична готовнiсть до протестiв переросте у практичнi дiї.

Повiрте, наївнi тi, хто думає, що українцi здатнi терпiти вiчно. Вони уже бачать, що обiцянки чиновники не виконують i не планують цього робити. Притiм очевидно: єдине, що може кардинально змiнити ситуацiю ще до президентських виборiв 2015 року, - це масовий народний спротив. I досить лише кiлькох непродуманих крокiв керiвникiв держави, щоб чаша народного терпiння переповнилася.

Iрина КОВАЛЕНКО

ИСТОЧНИК