Кожного місяця ліквідатори аварії на
ЧАЕС проводять зібрання задля спроб вирішення своїх нагальних проблем. На жаль,
окрім констатацій фактів про невирішені чорнобильські питання (безплатне
медичне обслуговування, погашення заборгованості з так званих чорнобильських
виплат, передбачених чинним законодавством…) справа, як мовиться, далі не йде.
Не зрушують з місця ці негаразди й аудієнції представників чорнобильських
громадських організацій й з міським головою Василем Савчуком, оскільки на рівні
міської влади важко чимось зарадити ліквідаторам-чорнобильцям.
Не важко було передбачити, що цій справі не підсобить і
виїзний прийом чорнобильців міським головою, який відбувся наприкінці минулого
тижня. І дійсно, захід нічого не вніс для вирішення чорнобильських проблем.
Тож можна сказати одне: Василь Савчук та ним запрошені
начальник управління охорони здоров’я міста Анатолій Рогов, головні лікарі
кількох медичних закладів, начальники відділів міськвиконкому, що курирують
чорнобильські питання на місцевому рівні, тільки й того, що розповіли присутнім
про причини, які не дають вирішувати проблемні питання. Чорнобильці-ліквідатори
у свою чергу, як мовиться, випустили зі своїх вуст пару: окреслили свої
негаразди у вигляді запитань на адресу згаданих чиновників. Під всими
відповідями на запитання можна поставити загальний знаменник: майже всі
негаразди - від недостатнього фінансування чорнобильських законів з державної
казни.
Однак про сам прийом.
Міський голова Василь Савчук в ході свого виступу не
намагався якось прикрасити роботу міської влади разом зі всілякими відділами та
установами, які хоч як причетні до вирішення чорнобильських проблем. Мовляв,
мало того, що з бюджету країни не виділяється достатня кількість коштів для,
наприклад, так званого харчування ліквідаторів, медичного обслуговування, то ще
й заморожуються Казначейством і місцеві кошти, які мали б дещо вирішити частину
чорнобильських питань. За підрахунками, Казначейство «заморозило» понад 8
мільйонів гривень!
Подібна фінансова політика сьогодні стосується й інших
питань. Наприклад, наголошувалося у виступі, немає від повідних виплат і за
прибирання міста. Ці кошти теж лежать у калитці Казначейства: тільки за
листопад і грудень місту не виплачено понад 2,5 мільйона гривень. Початок
поточного року ознаменувався такими ж проблемами.
Василь Савчук для окреслення інших чорнобильських проблем
надавав слово підлеглому начальству.
Геть не випадково першим після міського голови виступив
перед чорнобильцями Анатолій Рогов. Очільник міської медицини теж відзначився
відвертістю, пояснюючи ситуацію «з верхів – до низів». У світі вважається: якщо
в будь-якій країні на медицину виділяється менше 5 відсотків коштів від
внутрішнього валового продукту (ВВП), то ця галузь потерпає крах. А в нашій
країні від статків ВВП виділяється на медицину менше 3 відсотків. Тому й не
дивно, що й медицина міста нині перебуває у плачевному стані. Тобто,
фінансується тільки на 45 відсотків від потреб.
А чи варто дивуватися з кепського здоров’я білоцерківців?
Наприклад, приріст онкохворих з кожним роком збільшується на 5 відсотків. Щодо
захворювання на рак наше місто – на четвертому місці серед населених пунктів
України. Ось так!
Далі Анатолій Рогов торкнувся питань реформування медицини,
тих негараздів, котрі спіткали медичні заклади нашого міста в ході реформу
вання. Приміром, сьогодні у місті є 140 вакансій для лікарів, що свідчить про
певні негаразди, які діються в галузі. Не все нині добре і в службі «103». Чого
тільки варта заправка карет Швидкої, що проводиться чомусь аж в Узині!
Як наголосив Анатолій Рогов, напрям у реформуванні,
зроблений державою, можна зрозуміти, бо з цією галуззю потрібно щось робити!
Однак в цьому плані спостерігається «промашка»: на реформування мало
виділяється коштів.
Брак коштів відчуває і наше місто. Вже сьогодні невідомо, як
відкривати у мікрорайонах амбулаторії для, як кажуть реформатори державного
рівня, наближення медицини до людей. Та попри все, у цьому році у нашому місті
все ж відкриються згадані амбулаторії. Тож незабаром городяни самі
пересвідчаться в доцільності медичного «ноу-хау».
А сьогодні, як-не-як, а медицина працює. Щоправда, хворі
лікуються за свій кошт, бо у бюджеті не вистачає коштів. З урахуванням
фактичного виконання плану ліжкоднів, харчування в умовах стаціонарів лікарень
становить у середньому до 5 гривень на хворого в день. Не краща ситуація й із
фінансуванням лікувальних препаратів. Тож хворим доводиться відповідні ліки за
рецептами лікарів купляти в аптеках за свої «кровні».
До речі, про аптеки. Чорнобильці ремствували з приводу
дорожнечі на ліки в різних аптеках міста. У тому числі й у комунальних, яких у
місті налічується тільки – сім (ще не так давно їх було понад двадцять). Що
відповідали чиновники на подібні запитання? Стосовно так званих комерційних
аптек, то питань – немає, бо бізнес є бізнес. А щодо муніципальних – нарікань
вдосталь. Однак відповідь на них одна: не вистачає грошей у скарбниці держави,
наприклад, для погашення так званої різниці цін між реальною вартістю
медикаментів та пільговою відпускною ціною. Приміром, сьогодні держава
відшкодувала аптекам тільки 20 тисяч гривень від «положених» 740 тисяч. І це
тільки за ліки, відпущені на лікування гіпертоніків.
Кепські справи й із забезпеченням хворих інсуліном. Так у
цьому році коштів на придбання цього виду препаратів – не надходило із
державного бюджету. А весь минулорічний запас інсуліну нині виділяється тільки
для лікування дітей.
Щодо інших запитань з боку чорнобильців. В цілому вони
стосувалися медичного платного обслуговування в лікарнях, особливо в умовах
стаціонару, забезпечення їх профілактичними та лікувальними путівками, належних
пенсійних виплат…
Зі слів посадовців випливала ось така ситуація. Згаданих
путівок на відпочинок та лікування годі чекати аж до третього кварталу. Однак
чорнобильцям потрібно підготовити відповідні довідки та заяви для омріяного
відпочинку, лікування в санаторних умовах.
А стосовно платного лікування, то головні лікарі запевняли
ліквідаторів: при пікових ситуаціях потрібно безпосередньо звертатися до них.
Так звана скидка на лікування – буде забезпечена.
Про пенсійне забезпечення ліквідаторів теж годі говорити,
оскільки воно у шорах відповідних статей пенсійного законодавства. Не
передбачаються й виплати коштів за горезвісними вироками судів. Причина та ж:
відсутність коштів і в Пенсійному фонді, і в бюджеті країни. Варто згадати
кілька кричущих цифр, названих очільницею Пенсійного фонду міста Вірою
Дебольською: для виплат пенсій громадянам міста потрібно понад 80 мільйонів
гривень, а статки Пенсійного фонду міста складають тільки половину цієї суми,
решту коштів добавляє фонду державний бюджет.
Цікаво, а де ж взяти 189 мільйонів гривень, аби задовольнити
вердикти судів, які стали на захист чорнобильців? Здається, у державних мужів
від такої недоїмки голови не болять. Одне слово, як жартівливо висловився один
з гумористів: «Проблемы овец волков – не парят».
Комментариев нет:
Отправить комментарий