М І Н І С Т Е Р С Т В
О
СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
м. Київ
05.04.2013 № 178
Про затвердження Плану діяльності
Міністерства соціальної політики
України на 2013 - 2015 роки
Відповідно до п. 49
Порядку розроблення проектів прогнозних і програмних документів економічного і
соціального розвитку та державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 26.04.2003 № 621, та з метою визначення пріоритетів
Міністерства соціальної політики України
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити План
діяльності Міністерства соціальної політики України на 2013-2015 роки (далі –
План діяльності), що додається.
2. Відповідальним
виконавцям завдань та заходів Плану діяльності щомісяця до 5 числа інформувати
Департамент стратегічного планування про стан виконання заходів щодо виконання
завдань Мінсоцполітики (операційного плану) на відповідний рік, затверджених
пунктом 1 цього наказу.
3. Департаменту
стратегічного планування (Крентовська О.П.) здійснювати щомісячний моніторинг
стану виконання заходів щодо виконання завдань Мінсоцполітики (операційного
плану) на відповідний рік та інформувати керівництво Міністерства.
4. Департаменту
фінансів та бухгалтерського обліку (Клименко А.А.) один раз на півроку
здійснювати моніторинг стану виконання державних бюджетних програм та державних
цільових програм Мінсоцполітики, що будуть реалізовуватися у 2013-2015 роках та
інформувати керівництво Міністерства.
5. Департаменту
стратегічного планування (Крентовська О.П.), Департаменту фінансів та
бухгалтерського обліку (Клименко А.А.):
5.1. Відповідно до
компетенції подавати керівництву Міністерства пропозиції щодо внесення змін до
Плану діяльності, затвердженого цим наказом, у разі:
змін показників
Державного бюджету України на відповідний бюджетний період та схваленого
Кабінетом Міністрів України прогнозу Державного бюджету України на наступні за
плановим два бюджетні періоди;
прийняття
законодавчих актів, що визначають стратегічні напрями соціальної політики та
завдання її реформування;
прийняття державних
програм у сфері соціальної політики;
розроблення заходів
щодо виконання завдань Мінсоцполітики (операційного плану) на 2014 та 2015
роки.
5.2. До 10 березня
року, що настає за звітним, здійснювати оцінку виконання Плану діяльності після
закінчення відповідного року його реалізації.
6. Департаменту
громадських комунікацій, контролю соціальної справедливості та зв’язків із
засобами масової інформації з метою інформування громадськості забезпечити
розміщення на веб-сайті Міністерства Плану діяльності та не пізніше 15 березня
року, що настає за звітним, інформації про стан його виконання.
7. Контроль за
виконанням цього наказу залишаю за собою.
Міністр Н.
Королевська
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства соціальної
політики
України
від
05.04.2013 № 178
План діяльності
Міністерства соціальної політики України на 2013-2015
роки
1. Загальна частина
Основні напрями роботи
Міністерства соціальної політики України (далі – Міністерство) сформовані відповідно
до положень та завдань, визначених Програмою економічних реформ на 2010–2014
роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”
(далі – Програма економічних реформ), Щорічним Посланням Президента України до
Верховної Ради України „Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2012
році”, з урахуванням Основних напрямів бюджетної політики на 2013 рік,
схвалених постановою Верховної Ради України від 22.05.2012 № 4824-VI,
Закону України „Про Державний бюджет України на 2013 рік” та індикативних
прогнозних показників обсягів видатків з державного бюджету на
2014-2015 роки.
Сфера діяльності Міністерства
визначена Положенням про Міністерство соціальної політики України, затвердженим
Указом Президента України від 06.04.2011 № 389 (із змінами).
Міністерство є центральним
органом виконавчої влади, яке здійснює функції з формування та забезпечення
реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової
міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім’ї та
дітей, захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися
в Україну, рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, попередження
насильства в сім'ї та протидії торгівлі людьми.
2. Місія Мінсоцполітики
Місія Міністерства полягає у формуванні
та реалізації державної політики заради побудови соціально справедливого
суспільства і розвитку України як соціальної держави.
3. Аналіз ситуації у сфері соціального розвитку
Протягом 2011-2012 років Міністерство
забезпечувало реалізацію нових соціальних ініціатив Президента України та проведення
соціальних реформ. Було забезпечено підвищення соціальних стандартів та
гарантій. Спостерігалось зростання доходів населення, зокрема заробітної плати,
пенсій, стипендій та соціальних допомог.
Середньомісячна заробітна плата
штатних працівників за 2011 рік зросла на 17,6 %, за 2012 рік - на 14,9 %.
Реальна заробітна плата відповідно зросла на 8,7 % та 14,4 %.
Середній розмір пенсії у 2011
році зріс на 8,8 %, у 2012 році – на 17,4 % і становив 1253,28 гривні
на 01.01.2012, на 01.01.2013 – 1470,73 гривні.
Було забезпечено збільшення
власних доходів Пенсійного фонду України з 139,1 млрд. грн. у 2011 році до
158,0 млрд. грн. у 2012 році.
Протягом 2011-2012 років
спостерігалось покращення ситуації на ринку праці. Протягом 2011-2012 років рівень зайнятості зріс з
58,5 % (у 2010 році) до 59,7 % (у 2012 році). Рівень безробіття (за
методологією МОП) зменшився відповідно з 8,1 % у 2010 році до 7,5 % економічно активного населення віком
15-70 років у 2012 році.
З
метою соціального захисту працюючого населення станом на 31 березня 2012
р. в Україні було укладено понад 101,7 тис. колективних договорів, якими
охоплено майже 8,9 млн. працівників, що складає 80,4 % від облікової кількості
штатних працівників, також укладено і діє 94 галузеві угоди та 27
територіальних угод.
З
набранням з 01 січня 2011 року чинності Законом України „Про збір та облік
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” замість
внесків за чотирма видами соціального страхування запроваджено єдиний внесок,
що нараховується на єдину базу, введено однаковий звітний період, єдину форму
звітності щодо сплати єдиного внеску.
У
Пенсійному фонді України консолідовано подібні для усіх фондів функції. Це
функції збору, обліку і контролю за сплатою єдиного внеску, створення єдиної
бази платників та формування і ведення Державного реєстру соціального
страхування, здійснення контролю за повнотою та своєчасністю справляння
страхових внесків.
Модернізується система
соціальної підтримки у напрямі посилення адресності та соціальної
справедливості, формування комплексного підходу у наданні соціальної допомоги
створення ефективної системи адміністрування соціальної допомоги на місцевому
рівні.
Протягом 2011-2012 років було
проведено значну роботу щодо посилення соціального захисту ветеранів війни,
жертв нацистських переслідувань, інвалідів та інших соціально-вразливих верст
населення.
Активізовано роботу з
реформування системи надання соціальних послуг. Прийнято Закон України „Про
внесення змін до деяких законів України щодо соціальних послуг”. Розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 08.08.2012 № 556-р схвалено Стратегію
реформування системи надання соціальних послуг.
Для раннього виявлення
проблемних сімей з дітьми, своєчасного надання соціальних послуг сім'ям, які
перебувають у складних життєвих обставинах, а також для супроводу прийомних
сімей, дитячих будинків сімейного типу та сімей, що взяли дітей під опіку, у
2012 році збільшено чисельність фахівців із соціальної роботи на 12 тис.
одиниць.
Уведено новий адресний механізм
забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації,
згідно з яким інваліди самостійно обирають модель крісла колісного та його
виробника, а також передбачено застосування такого механізму стосовно
забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
санаторно-курортним лікуванням, при якому вони самостійно обирають
санаторно-курортний заклад для лікування.
З метою покращення стандартів життя
населення, реалізації у 2012 році нових соціальних ініціатив Президента
України, підвищення рівня захищеності найуразливіших категорій громадян
України, зокрема:
підвищено розміри щомісячних
страхових виплат шахтарям-інвалідам, іншим потерпілим на виробництві та членам
їх сімей;
підвищено розміри пенсій шляхом
осучаснення зарплати, з якої обчислено пенсію до середньої заробітної плати за
2007 рік та пенсійні виплати колишнім військовослужбовцям, особам
начальницького і рядового складу;
підвищено надбавки до пенсій
учасникам війни та членам сімей загиблих і померлих інвалідів війни;
збільшено розміри допомоги, що
надаються сім’ям з дітьми, інвалідам,
пенсіонерам та дітям малозабезпечених сімей, а також допомоги по догляду за
психічно хворими;
підвищено
рівень державної підтримки сім’ям з оплати житлово-комунальних послуг;
вирішено проблему
стовідсоткового забезпечення інвалідів протезами та кріслами колісними.
Забезпечено створення
сприятливих умов для підвищення народжуваності, поліпшення становища сімей з
дітьми.
У 2011 році в Україні
народилося 502,6 тис. дітей, що на 4,9 тис. більше порівняно з 2010 роком.
Рівень народжуваності збільшився з 11,0 особи на 1000 наявного населення у
2011 році до 11,42 у 2012 році. У 2012 році народилося 520,7 тис. дітей, що на
18,1 тис. більше ніж у 2011 році.
Створені передумови для
реалізації репродуктивних установок сімей на народження двох і більше дітей. З
метою підвищення рівня народжуваності були збільшені більш ніж удвічі розміри
державної допомоги при народженні дитини.
Активізовано роботу щодо
влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у
сімейні форми виховання (опіка, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу).
У сімейних формах виховання перебуває понад 74 тис. дітей цих категорій, що
становить 77,2 % від загальної кількості дітей зазначеної категорії (на кінець
2011 року цей показник становив 76,4 %).
У 2011-2012 роках робота
Міністерства була спрямована на вирішення завдань і досягнення параметрів:
Загальнодержавної програми
„Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на
період до 2016 року;
Державної цільової соціальної
програми подолання та запобігання бідності на період до 2015 року;
Державної цільової соціальної
програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування;
Державної цільової соціальної
програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року;
Державної цільової програми
„Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до
2020 року;
Національної стратегії
профілактики соціального сирітства на період до 2020 року;
Програми розселення та
облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що
повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське
суспільство на період до 2015 року.
4. Стратегічні цілі, завдання та показники результатів їх виконання
Виходячи із місії Міністерства
та загальнодержавних пріоритетів, спрямованих на соціальний розвиток та
проведення реформ соціальної сфери, а також відповідно до положень, визначених
Програмою економічних реформ, визначено стратегічні цілі роботи Міністерства.
Ціль 1: Підвищення добробуту
громадян, зниження бідності та досягнення соціальної справедливості у розподілі
доходів.
Основними напрямами реалізації зазначеної цілі є
зростання доходів громадян, поступове наближення рівня оплати праці до
європейських стандартів та створення соціально справедливої та ефективної
системи розподілу створеної вартості між державою, працею і капіталом.
Для досягнення цілі у 2013-2015
роках будуть реалізовуватись завдання:
Завдання 1. Підвищення
державних соціальних стандартів та гарантій.
З метою відновлення соціальної
справедливості буде забезпечено підвищення державних соціальних стандартів та гарантій
з метою забезпечення підтримки людей, які опинилися в складній життєвій
ситуації, та створення умов для того, щоб кожна людина могла самостійно
формувати стабільні, благополучні соціальні позиції для себе і своєї сім'ї.
У 2013-2015 роках планується поступове
наближення розміру затвердженого прожиткового мінімуму для основних соціальних
і демографічних груп населення до його фактичного розміру шляхом поетапного
підвищення величини прожиткового мінімуму з урахуванням рівня інфляції та
реальних можливостей економіки.
Відповідно до зростання
прожиткового мінімуму будуть підвищуватись соціальні гарантії, що
розраховуються на його основі, зокрема мінімальна заробітна плата, мінімальна
пенсія, соціальні допомоги та інші соціальні виплати.
З метою
вдосконалення методології розрахунку прожиткового мінімуму для всіх соціальних
і демографічних груп населення передбачається підготувати пропозиції щодо
внесення змін до Закону України „Про прожитковий мінімум”.
Крім того, будуть розроблені
пропозиції щодо законодавчого упорядкування організації розробки, затвердження
та використання державних соціальних стандартів і нормативів, у тому числі у
бюджетному процесі.
Буде забезпечено співпрацю із
сторонами соціального діалогу щодо удосконалення державних соціальних стандартів
та гарантій. Будуть вживатися заходи щодо стимулювання розвитку соціальної
відповідальності бізнесу.
Завдання 2. Підвищення рівня
заробітної плати та зменшення заборгованості із її виплати.
Передбачається здійснити заходи
щодо:
зростання мінімальної
заробітної плати та розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника
першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з
оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей
бюджетної сфери;
скорочення грошового розриву
між розміром посадового окладу працівника першого тарифного розряду та
мінімальною заробітною платою;
забезпечення обґрунтованої
диференціації в оплаті праці;
виконання плану заходів щодо
реалізації Концепції удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери;
запровадження нових механізмів
забезпечення соціального захисту працівників у разі банкрутства роботодавця
шляхом створення гарантійного фонду;
упорядкування умов оплати праці
державних службовців згідно із новою редакцією Закону України „Про державну
службу”.
Буде приділено увагу питанням
підвищення престижності праці працівників соціальної сфери шляхом зростання їх
заробітної плати, встановлення надбавок та інших заохочувальних стимулів. Це
дасть можливість зберегти наявні кадри та стимулювати молодь для роботи у
соціальній сфері.
Буде активізовано роботу
Комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового
забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат та регіональних
комісій при місцевих органах влади, а також будуть запропоновані нові підходи
щодо ліквідації заборгованості на підприємствах-банкрутах.
Спільно з Міністерством доходів
і зборів Міністерство соціальної політики напрацьовуватиме проекти рішень щодо скорочення
неформальної зайнятості та „тіньової” заробітної плати шляхом зменшення
навантаження на фонд оплати праці, удосконалення порядку оформлення трудових
відносин та посилення контролю за дотриманням законодавства про працю.
Завдання 3. Зниження рівня
бідності та запровадження моніторингу ефективності програм соціальної підтримки
населення.
Буде продовжена робота щодо
виконання завдань та заходів, спрямованих на зниження кількості бідного
населення, передбачених Державною цільовою соціальною програмою подолання та
запобігання бідності на період до 2015 року.
З метою
покращення інформаційного забезпечення центральних органів виконавчої влади для
прийняття рішень щодо удосконалення системи соціальної підтримки населення, а
також проведення аналізу основних
показників виконання зазначених програм, оцінювання їх ефективності та впливу
на бідність в країні з 2014 року передбачається запровадження моніторингу та
оцінювання програм соціальної підтримки населення.
Для зниження нерівності за
грошовими доходами населення будуть опрацьовані спільно з Міністерством доходів
і зборів та Міністерством фінансів пропозиції щодо запровадження податку на
багатство та предмети розкоші.
У результаті реалізації поставлених завдань буде забезпечено:
щорічне зростання державних
соціальних стандартів та гарантій;
підвищення доходів населення та
рівня заробітної плати працівників;
зниження заборгованості із
виплати заробітної плати та недопущення її виникнення у майбутньому;
удосконалення підходів до
визначення та застосування прожиткового мінімуму як базового соціального
стандарту;
зниження рівня бідності за
відносним критерієм до 23,9 % у 2015 році, у тому числі серед працюючих до
15 %, за абсолютним критерієм (прожитковим мінімумом) – до 5 %;
запровадження на постійній
основі проведення моніторингу та оцінювання програм соціальної підтримки
населення;
створення умов для формування
стійкого прошарку середнього класу.
Ціль 2: Забезпечення гідної праці
Реалізація зазначеної цілі спрямована на створення
умов для забезпечення гідної праці громадян, що досягатиметься шляхом
активізації розвитку галузей економіки, створення сучасних робочих місць, запровадження
економічного стимулювання для легалізації зайнятості населення, підвищення
якості робочої сили та рівня соціального захисту працюючих громадян через розвиток
в Україні соціального діалогу, соціального страхування та відповідальності
бізнесу.
Завдання 1. Збереження існуючих та створення нових робочих місць.
У 2013-2015 роках буде
забезпечено реалізацію Закону України „Про зайнятість населення”, зокрема проводитимуться
заходи щодо стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць шляхом
компенсації:
- 100 % фактичних
витрат на сплату єдиного соціального внеску за працевлаштованих громадян, які
недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці;
- 50 % фактичних
витрат на сплату єдиного соціального внеску за працівників, які працевлаштовані
на нові робочі місця із заробітною платою не нижче 3-х мінімальних.
Молоді працівники, що
погоджуються працювати в селах і селищах за потрібними державі спеціальностями,
отримуватимуть стартові виплати та житло на строк роботи (після десяти років роботи
- з передачею у власність), що сприятиме збалансуванню попиту і пропозиції на
ринку праці сільської місцевості та вирішенню проблеми молодіжної зайнятості.
Відповідно до Державної
програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки буде удосконалено
механізми стимулювання створення робочих місць шляхом державної підтримки
інвестиційних проектів, які реалізуються в депресивних регіонах. Це дасть
можливість частково розв’язати соціальні проблеми, що існують в депресивних
регіонах.
Буде забезпечено ведення обліку
робочих місць, створених під час реалізації державних цільових програм та
інфраструктурних проектів, та проведення Державною службою зайнятості України
моніторингу працевлаштування зареєстрованих безробітних на такі робочі місця.
У 2013-2015 роках в регіонах будуть
розроблені та реалізовуватимуться нові територіальні програми зайнятості
населення на період до 2017 року, в основу яких покладено положення Закону
України „Про зайнятість населення” та Програми сприяння зайнятості населення та
стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2012 р. № 1008.
Завдання 2. Сприяння підприємницькій ініціативі та самозайнятості населення.
Відповідно до прийнятого Закону
України „Про зайнятість населення” у 2013 році будуть запроваджені нові підходи
щодо стимулювання розвитку підприємницької ініціативи та самозайнятості
населення.
Зокрема, органами Державної
служби зайнятості відповідно до Порядку забезпечення надання територіальними
органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у
сфері зайнятості населення та трудової міграції, консультацій особам з питань організації
та провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства
соціальної політики України від 21.02.2013 № 74, будуть організовані та
надаватимуться безоплатні консультативні послуги усім бажаючим відкрити власну
справу, що включають послуги комунікації з представниками органів державної
влади на місцевому рівні, інформаційні послуги щодо відкриття та ведення
бізнесу. Відповідно планується розширення програми надання одноразової виплати
допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.
Крім цього, суб’єктам малого
підприємництва, які створюють нові робочі місця у пріоритетних видах
економічної діяльності, будуть надаватись компенсації за працевлаштованого
безробітного у розмірі єдиного соціального внеску за таких осіб.
Завдання 3. Побудова гнучкої
системи професійного навчання населення впродовж життя.
У 2013-2015 роках планується здійснити комплекс заходів щодо
підвищення конкурентоспроможності робочої сили, зокрема, шляхом сприяння
підприємствам у професійному навчанні працівників; запровадження системи підтвердження кваліфікації осіб за результатами неформального професійного навчання за робітничими професіями.
Планується забезпечити
удосконалення системи стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних
навчальних закладів для отримання навичок виробничої діяльності та
працевлаштування їх за напрямами підготовки.
Буде реалізовуватися право осіб
старше 45 років на одноразове отримання ваучерів для підтримання їх
конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення
кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів
економічної діяльності.
Роботодавці будуть
стимулюватись для їх зацікавленості щодо підтвердження
результатів неформального професійного навчання за робітничими професіями.
Шляхом реалізації державної
програми буде удосконалено систему соціальної та професіональної адаптації
військовослужбовців, звільнених у запас або відставку зі Збройних Сил та інших
військових формувань України.
Завдання 4. Стимулювання та підтримка
зайнятості інвалідів.
У 2013-2015 роках буде
забезпечено реалізацію статей 19 та 20 Закону України „Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні” щодо виконання роботодавцями законодавчо
встановленого нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
На виконання завдань і заходів
Державної програми „Національний план дій з реалізації Конвенції про права
інвалідів„ на період до 2020 року, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 01.08.2012 №706, буде
здійснено заходи щодо удосконалення чинного законодавства стосовно зайнятості
та працевлаштування осіб з інвалідністю. Планується запровадження низки
стимулюючих механізмів для роботодавців. Зокрема, інваліди із психічними
захворюваннями та розумовою відсталістю І та ІІ груп, інші інваліди І
групи, які працюють за основним місцем роботи, будуть зараховуватися
підприємству, де працюють такі інваліди, в рахунок виконання нормативу, як один
до двох штатних працівників.
Також будуть розширені
можливості надання дотації роботодавцям, яка буде надаватися не лише на
створення спеціальних робочих місць для інвалідів, але і на звичайні робочі
місця, та запроваджено новий механізм, що передбачає виплату компенсації
роботодавцю фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, до одного року, у разі
працевлаштування безробітних інвалідів на нові робочі місця строком не менше
ніж на два роки.
З метою сприяння зайнятості
інвалідів та посилення контролю за виконанням нормативу створення робочих місць
для працевлаштування інвалідів буде забезпечено розвиток та технічне
супроводження програмно-технологічного комплексу „Єдиний інформаційний
автоматизований банк даних Фонду соціального захисту інвалідів щодо реєстрації
роботодавців та даних про зайнятість і працевлаштування інвалідів.
Буде забезпечено спрямування не
менш як третини коштів, що надходять до Фонду соціального захисту інвалідів від
застосування адміністративно-господарських санкцій, на створення нових робочих
місць для працевлаштування інвалідів.
З метою збільшення видатків на
фінансування напрямів, за якими створюються робочі місця для працевлаштування
інвалідів, буде визначено та запроваджено механізм акумуляції даних про
підприємства, на яких працює 8 і більше осіб, та доведення інформації до
територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів.
Завдання 5. Підвищення
ефективності системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У сфері
соціального страхування на випадок безробіття передбачається:
визначення
механізмів контролю за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового
державного соціального страхування України на випадок безробіття під час
здійснення операцій, пов'язаних з використанням коштів Фонду на першочергові
видатки та у разі здійснення державних закупівель;
удосконалення
механізму та порядку виплати допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової
її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, і
обчислення страхового стажу;
затвердження
основних засад щодо формування та використання резерву коштів Фонду
загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок
безробіття шляхом оперативного управління та розпорядження фінансовими
ресурсами Фонду.
У сфері
соціального страхування з тимчасової витрати працездатності передбачається
внести зміни до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими похованням” щодо:
зарахування до страхового стажу
періоду відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
оптимізації структури
управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на
регіональному рівні шляхом ліквідації правлінь відділень Фонду з метою приведення
у відповідність із структурою управління інших фондів соціального страхування.
У сфері соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві передбачається внести
зміни до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності” щодо:
підвищення щомісячних страхових виплат для потерпілих на
виробництві та членів їх сімей на коефіцієнт росту середньомісячної номінальної
заробітної плати штатного працівника;
здійснення перерахунку розміру щомісячної страхової
виплати потерпілим, у яких розмір цієї виплати менший ніж прожитковий мінімум
для осіб, які втратили працездатність, у перерахунку на 100 відсотків втрати
працездатності, до рівня прожиткового мінімуму для осіб, які втратили
працездатність, встановленого законом, з урахуванням ступеня втрати професійної
працездатності;
запровадження механізмів стимулювання роботодавців у
створенні безпечних умов праці.
Буде забезпечено у разі необхідності своєчасне подання
узгоджених зі сторонами соціального діалогу змін розміру єдиного внеску та
пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального
страхування до Кабінету Міністрів України для внесення їх на розгляд Верховної
Ради України відповідно до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Завдання 6. Сприяння
розвитку соціального діалогу та колективно-договірного регулювання трудових
відносин та соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців.
З метою виконання поставленого
завдання буде:
підготовлено спільно зі
сторонами соціального діалогу проект Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів
України, всеукраїнськими об'єднаннями профспілок і всеукраїнськими об'єднаннями
організацій роботодавців на новий строк;
розроблено спільно зі сторонами
соціального діалогу критерії оцінки виконання її положень у місячний строк
після підписання Генеральної угоди;
розроблено заходи щодо
реалізації органами виконавчої влади положень Генеральної угоди на новий строк
після її підписання.
У результаті реалізації поставлених завдань буде:
забезпечено розширення сфери
застосування праці шляхом створення нових робочих місць і на цій основі
збільшення чисельності зайнятих економічною діяльністю;
зменшено обсяги безробіття, у
тому числі серед молоді та сільського населення;
підвищено на ринку праці мобільність
робочої сили, її якість та конкурентоспроможність;
підвищено якість робочих місць
за умовами та оплатою праці на основі реалізації інноваційно-інвестиційної
політики держави;
зменшено обсяги нелегальної
(тіньової) зайнятості;
підвищено престижність праці за
робітничими професіями;
зменшено відтік економічно
активного населення за кордон;
удосконалено систему сприяння
зайнятості інвалідів;
підвищено рівень соціального
захисту працюючих громадян у разі настання страхових випадків.
Ціль 3: Забезпечення гідної старості
Реалізації зазначеної цілі спрямована на формування ефективної системи
захисту громадян пенсійного віку щодо їх прав на отримання гідної пенсії,
соціального обслуговування та залучення їх до активного суспільного життя, а
також стимулювання молоді до накопичення заощаджень на старість.
Для досягнення цілі у 2013-2015
роках будуть реалізовуватись завдання:
Завдання 1. Удосконалення
системи пенсійного забезпечення.
У сфері пенсійного забезпечення
у 2013 році передбачається:
- продовжити розв'язання
питання по ліквідації диспропорції у розмірах пенсій, призначених у різні роки,
шляхом осучаснення пенсій;
- удосконалити механізм
індексації та перерахунку пенсій;
- здійснювати заходи із
збалансуванню бюджету Пенсійного фонду України;
- удосконалити порядок
призначення та відшкодування пенсій, які призначені на пільгових умовах або за
вислугу років.
Для подальшого реформування
пенсійної системи у 2014-2015 роках здійснюватимуться заходи щодо розвитку
системи накопичувального пенсійного забезпечення шляхом:
- доопрацювання механізмів
(умов) збереження обов'язкових пенсійних накопичень та мінімізація ризиків,
пов'язаних із запровадженням та функціонуванням другого рівня пенсійної
системи;
- проведення підготовчої
роботи до запровадження обов'язкових корпоративних пенсійних схем для
фінансування дострокових і спеціальних пенсій для професій, пов'язаних з ризиком
для життя;
- опрацювання пропозицій в
частині поступового перерозподілу частки внеску на пенсійне страхування від
роботодавця до працівника.
Завдання 2. Удосконалення
інформаційно-аналітичної системи Пенсійного фонду України.
Передбачається розпочати підготовку
до запровадження системи обробки вхідних платежів до Пенсійного фонду України з
використанням електронних документів та електронного цифрового підпису.
Здійснюватимуться заходи з удосконалення
Веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України в частині надання на
постійній основі пенсіонерам інформації про розмір отримуваної ними пенсії, про
останні зміни, які відбулися в пенсійному законодавстві.
Продовжуватиметься робота зі
створення та впровадження автоматизованої системи Накопичувального фонду
загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Завдання 3. Посилення
соціального захисту людей похилого віку, ветеранів війни та праці, жертв
нацистських переслідувань та жертв політичних репресій.
Старіння населення України, що
супроводжується збільшенням частки осіб похилого віку, вимагає удосконалення
системи соціальної підтримки населення похилого віку, сприяння більш активній
інтеграції літніх людей у всі сфери життя суспільства та вирішення низки питань
між поколінної нерівності.
З цією метою будуть розвиватися
нові форми роботи з людьми похилого віку, що включають заходи з продовження
активного довголіття, збільшення ступеню їх участі у суспільному житті, залучення
таких осіб до освітнього процесу, організації їх дозвілля і творчої діяльності
в клубних об'єднаннях та розвиток мережі „університетів третього віку”.
Основними напрямами державної
соціальної політики щодо посилення соціального захисту ветеранів війни та
праці, жертв нацистських переслідувань та жертв політичних репресій у 2013 році
будуть:
збільшення підвищення до пенсії
членам сімей загиблих та померлих військовослужбовців з 42 % до 50 %
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
збільшення розмірів щорічної
разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни, вдовам та жертвам
нацистських переслідувань;
удосконалення чинного
законодавства стосовно соціального захисту цих категорій осіб;
збільшення розміру грошової
компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного
санаторно-курортного лікування, виходячи з обсягу виділених коштів державного
бюджету;
проведення засідань
Консультативної ради з питань поліпшення соціального захисту ветеранів війни;
сприяння наданню учасникам
бойових дій, інвалідам війни ІІ та ІІІ груп періоду Великої Вітчизняної війни
1941-1945 років, яким виповнилося 85 років і більше, пільг та соціальних
гарантій у пенсійному забезпеченні, передбачених для інвалідів війни І групи.
Протягом 2014-2015 років буде
продовжена робота щодо посилення соціального захисту ветеранів війни та праці
та відзначення на належному рівні 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній
війні 1941-1945 років.
З метою покращення якості
надання санаторно-курортних послуг ветеранам війни та інвалідам планується
забезпечити модернізацію санаторіїв системи для ветеранів війни та інвалідів.
У результаті реалізації поставлених завдань буде:
підвищено рівень пенсійного
забезпечення особам пенсійного віку та запроваджено заходи щодо ліквідації
диспропорцій у розмірах пенсій,
призначених у різні роки;
забезпечено розвиток системи
накопичувального пенсійного забезпечення;
удосконалено систему соціальної
підтримки людей похилого віку, ветеранів війни та праці, жертв нацистських
переслідувань.
Ціль 4. Забезпечення ефективної державної підтримки найбільш вразливих
категорій населення
Досягнення зазначеної цілі передбачає побудову нової моделі соціальної
підтримки населення, що базується на засадах адресності надання допомоги
найбільш вразливим верствам населення, розширення видів та доступності
соціальних послуг, запровадження інформаційних технологій в організації роботи
усіх соціальних служб на місцевому рівні.
Для досягнення цілі у 2013-2015
роках будуть реалізовуватись завдання:
Завдання 1. Посилення
адресного характеру надання соціальної допомоги та пільг.
З метою зниження рівня
малозабезпеченості населення згідно з Програмою економічних реформ система
соціальної підтримки буде модернізована у напрямі посилення адресності та
соціальної справедливості, що передбачає надання підтримки, насамперед тим, хто
не здатний себе забезпечити самостійно.
З цією метою будуть розроблені
зміни до законодавства України щодо запровадження адресних підходів надання
соціальної допомоги та пільг окремим категоріям громадян, формування єдиної
системи підтримки малозабезпечених верств населення. Основним критерієм надання
державної допомоги повинен стати рівень нужденності (доходи та активи) сім’ї.
Для впровадження адресного
характеру надання соціальної допомоги та послуг будуть затверджені та
впроваджені нові підходи до оцінки доходів громадян при наданні допомоги
малозабезпеченим сім’ям та субсидії.
Основні реформи у цій сфері
будуть спрямовані на запровадження нової ідеології переважного спрямування
державної підтримки найбіднішим верствам населення та активізації одержувачів
допомоги до самозабезпечення. Допомогою з боку держави має стати не лише
тимчасова грошова підтримка, а також комплекс послуг та заходів для виведення
сім’ї зі стану нужденності (індивідуальна соціальна програма підтримки та
супроводу сім’ї).
Упорядкування (оптимізація)
розгалуженої системи пільг та окремих видів державної допомоги, які не носять
адресного характеру, дасть змогу розширити програми державної соціальної
допомоги малозабезпеченим сім’ям і таким чином забезпечити спрямування
державної допомоги на найбідніше населення. Зокрема, з метою збільшення рівня
соціального захисту дітей малозабезпечених сімей буде підвищено розмір допомоги
на дітей малозабезпечених сімей з 75 % до 100 % відповідного прожиткового
мінімуму.
Програми допомоги бідним будуть
носити комплексний характер і передбачати поєднання матеріальної допомоги
бідним із заходами щодо соціальної інтеграції та підвищення
конкурентоспроможності на ринку праці. З цією метою сім’ям, що отримують
державну соціальну допомогу, буде забезпечено соціальний супровід сім’ї,
надання сім’ям суміжних соціальних послуг, організація навчання та громадських
робіт для отримувачів.
Подальше удосконалення системи
соціальної підтримки спрямоване на заохочення одержувача до активного вирішення
власних проблем та стимулювання до якнайшвидшого виходу з програми.
Завдання 2. Посилення контролю за дотриманням законодавства у
сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг громадянам.
У
2013 році планується визначити законодавчі засади функціонування інституту
соціальних інспекторів шляхом внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України щодо посилення контролю за дотриманням законодавства
у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг громадянам, на підставі якого буде розроблено
організаційні механізми реформування органів соціального захисту на місцях та
створення на регіональному рівні підрозділу соціального інспектування.
У
2014 році планується розроблення методології діяльності інституту державних
соціальних інспекторів, зокрема порядку здійснення контролю за дотриманням
законодавства у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг,
адміністративні регламенти роботи державних соціальних інспекторів. Крім цього,
будуть розроблені програми навчання державних соціальних інспекторів із
застосуванням прогресивних підходів роботи.
Завдання 3. Створення єдиної бази даних одержувачів усіх
видів соціальної підтримки, єдиного інформаційного середовища для органів праці
та соціального захисту населення.
Для
запровадження адресного підходу при наданні соціальної підтримки, що передбачає
врахування рівня доходів та майнового стану громадян, буде створена сучасна
інформаційна платформа, яка забезпечить автоматизацію процесу призначення та
надання усіх видів соціальної допомоги та пільг.
Упровадження
та розвиток єдиної інформаційно-аналітичної системи у сфері соціального захисту
населення забезпечить використання інформаційних технологій у соціальній сфері
з метою підвищення ефективності механізмів системи управління в Міністерстві,
місцевих органах виконавчої влади, забезпечення інформаційної підтримки
діяльності та прийняття управлінських рішень, забезпечення підвищення
ефективності бюджетних видатків.
З
цією метою буде забезпечено функціонування та розвиток створеної в рамках
проекту Світового банку „Удосконалення системи соціальної допомоги”
Інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення (ІАССЗН), яка
розгорнута в усіх місцевих органах соціального захисту населення (783 об’єкти).
У
2013 році буде здійснюватися міграція даних із застарілих систем і прикладне
програмне забезпечення інформаційно-аналітичної системи соціального захисту
населення (далі – ІАССЗН).
Буде
забезпечено включення до ІАССЗН функціональності Єдиного державного
автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Важливою
умовою реалізації цих заходів повинна стати координація різних видів державної
соціальної підтримки громадян і створення єдиної інформаційної системи
соціальної допомоги.
Впровадження
інформаційних технологій у соціальну сферу та налагодження міжвідомчої
взаємодії при наданні послуг органами соціального захисту населення дасть змогу
спростити систему їх надання та забезпечити надання окремих видів соціальної
допомоги та послуг в електронному вигляді.
Завдання 4. Забезпечення розвитку системи надання соціальних послуг.
Буде продовжено роботу з
реформування системи надання соціальних послуг відповідно до Стратегії
реформування системи надання соціальних послуг, схваленої розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 08.08.2012 № 556-р, та відповідного плану
заходів.
Для досягнення цілей та завдань
зазначеної Стратегії у 2013-2015 роках будуть запроваджуватись нові підходи та
механізми щодо реалізації політики у сфері соціальних послуг, а саме: розвитку
державно-приватного партнерства, залучення недержавних організацій до надання
соціальних послуг, стимулювання соціальних інвестицій.
Зокрема, у 2013 році основна
робота зосереджуватиметься на затвердженні нормативно-правових актів щодо
проведення соціального замовлення соціальних послуг, визначенні механізмів
моніторингу та контролю надання соціальних послуг, їх якості та ефективності,
навчання фахівців регіональних та місцевих органів виконавчої влади з питання
визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних
послугах, розробленні та впровадженні нових підходів у визначенні
індивідуальних потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Протягом 2014-2015 років буде
продовжена робота з розроблення та впровадження державних стандартів соціальних
послуг, що надаються різним категоріям населення, реалізації механізмів
соціального замовлення соціальних послуг, моніторингу та контролю надання
соціальних послуг, їх якості та ефективності, удосконалення кваліфікаційних
характеристик професій працівників сфери соціальних послуг, запровадження
інноваційних соціальних послуг – представництва інтересів, посередництва тощо.
Особлива увага буде приділятися
громадянам похилого віку та інвалідам. Зусилля будуть спрямовуватися на
посилення їх соціальної підтримки, подальший розвиток, насамперед послуг, що
надаються за місцем проживання.
Планується розпочати, починаючи
з 2013 року, державну підтримку місцевих органів влади у розвитку системи
альтернативних стаціонарним послуг. Зокрема, передбачається створення системи
центрів денного перебування та догляду для дітей-інвалідів, що надасть
можливість проживання таких дітей у родинах.
Удосконалення та розвиток
системи соціальних послуг для населення, підвищення їх якості та впровадження
інноваційних послуг протягом 2013-2015 років буде забезпечено з урахуванням
завдань, визначених стратегічними документами, зокрема Національною стратегією
профілактики соціального сирітства на період до 2020 року, Стратегією
запобігання та зменшення бездомності в Україні та заходами щодо її виконання до
2017 року, Концепцією соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у
виді позбавлення волі на певний строк, та відповідними заходами.
Завдання 5. Підвищення якості
та збільшення обсягу послуг з реабілітації та соціальної інтеграції інвалідів.
Основним напрямом державної
соціальної політики стосовно людей з інвалідністю передбачається
реабілітаційний напрям, орієнтований насамперед на використання соціальних
механізмів компенсації та адаптації.
У 2013 році у цьому напрямі
буде забезпечено проведення детального аналізу функціонування мережі
реабілітаційних установ з метою уніфікації, удосконалення умов отримання
інвалідами та дітьми-інвалідами реабілітаційних послуг і визначення джерел їх
фінансування.
Буде продовжена реалізація
започаткованої у 2012 році програми реабілітації дітей-інвалідів, внаслідок
упровадження якої реабілітаційні установи, в яких проходять реабілітацію 15
тис. дітей-інвалідів, будуть забезпечуватися сучасним реабілітаційним
обладнанням.
З метою посилення соціальної підтримки з боку
держави найбільш вразливих родин, в яких виховуються діти з найтяжчим ступенем
функціональних обмежень у 2013 році, планується підвищити розмір надбавки на
догляд за дитиною-інвалідом з високою мірою втрати здоров’я та надзвичайною
залежністю від постійного стороннього догляду.
Для забезпечення повноцінного
життя кожній людині з інвалідністю, буде продовжена програма своєчасного
забезпечення усіх осіб з обмеженими фізичними можливостями кріслами колісними
та протезно-ортопедичними виробами.
До врегулювання проблеми з
повним задоволенням потреби осіб з інвалідністю в технічних та інших засобах
реабілітації діти до 18 років та діти-інваліди будуть забезпечуватись цими
засобами в першочерговому порядку.
Планується поетапно збільшувати
рівень забезпеченості високофункціональними технічними та іншими засобами
реабілітації для забезпечення до 2015 року усіх інвалідів засобами реабілітації
максимальної функціональності, що компенсують втрачені функціональні
можливості.
Крім того, планується
запровадити грошову компенсацію за технічні засоби реабілітації по зору та
слуху, придбані інвалідами, що дозволить забезпечити таким громадянам
повноцінне життя. Йдеться про засоби орієнтування, спілкування та обміну
інформацією для цих категорій громадян.
Відбуватиметься розширення
виробництва вітчизняних аналогів імпортних комплектуючих технічних та інших
засобів реабілітації, освоєння нових технологій виробництва та вивчення досвіду
і підготовка спеціалістів на провідних європейських підприємствах.
У 2013 році будуть збільшені
надбавки на догляд за дитиною-інвалідом та допомога на дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність.
Завдання 6. Подальше
вдосконалення механізму надання окремим категоріям населення пільг з метою
більш повного задоволення індивідуальних потреб.
У 2013 році буде
продовжена робота з децентралізації виконання окремих соціальних програм.
Так, передбачається
надати право місцевим органам виконавчої влади самостійно приймати рішення щодо
забезпечення харчуванням дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи і відвідують заклади освіти.
Забезпечення
санаторно-курортними путівками постраждалих громадян внаслідок Чорнобильської
катастрофи здійснюватиметься шляхом надання щорічної грошової допомоги для
комплексної вартості путівок через безготівкове перерахування коштів
санаторно-курортним закладам за надання послуг санаторно-курортного лікування.
При цьому постраждалі особи самостійно обиратимуть санаторно-курортний заклад
відповідно до медичних рекомендацій.
Адресний підхід до
забезпечення громадян санаторно-курортним лікуванням планується поширити на
інші пільгові категорії громадян, які будуть самостійно обирати
санаторно-курортний заклад для лікування за рахунок бюджетних коштів та коштів
фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Будуть удосконалені
механізми забезпечення житлом пільгових категорій громадян шляхом оптимізації
діючих програм придбання (будівництва) житла та забезпечити цих категорій
громадян якісним спеціалізованим житлом відповідно до потреб.
Завдання 7. Облаштування,
адаптація та інтеграція депортованих осіб в українське суспільство.
Відповідно до Програми
розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших
національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та
інтеграції в українське суспільство на період до 2015 року будуть здійснюватись
заходи, що передбачають будівництво житла для депортованих осіб, спорудження
водопроводів, газопроводів, електричних
мереж у місцях їх компактного проживання, а також на проведення
соціально-культурних заходів, спрямованих
на адаптацію та інтеграцію репатріантів
в українське суспільство, зокрема на виплату компенсацій витрат на
переїзд і перевезення багажу, виплату одноразової матеріальної допомоги на
завершення будівництва індивідуального житла депортованим особам і членам їх
сімей, які повернулися в Україну, фінансову підтримку газет, що видаються мовою
репатріантів, заходи до Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу та інші
культурні заходи.
У результаті реалізації поставлених завдань стратегічної цілі буде:
запроваджено адресний підхід
при наданні соціальної допомоги та пільг;
запроваджено
єдину базу даних одержувачів усіх видів соціальної підтримки та єдине
інформаційне середовище для органів соціального захисту населення, надання
послуг за принципом „єдиного вікна”;
забезпечено розвиток ринку
соціальних послуг та розширення доступності до них вразливих верств населення,
розроблено та впроваджено державні стандарти соціальних послуг;
удосконалено інститут державних
соціальних інспекторів;
збільшено відсоток забезпечення
інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації підвищеної
функціональності, розширено перелік технічних засобів реабілітації для
інвалідів по зору та слуху.
Ціль 5. Збереження нації
Досягнення зазначеної цілі спрямоване на подолання демографічної кризи,
збільшення народжуваності та тривалості життя українців, зменшення смертності,
насамперед чоловіків працездатного віку, запровадження у суспільстві
європейських стандартів гендерної рівності, зміцнення стійкості та цінності
інституту сім’ї, створення ефективної системи соціальної підтримки родин та
дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Для досягнення цілі у 2013-2015
роках будуть реалізовуватись завдання:
Завдання 1. Підвищення
ефективності державної підтримки сім’ї.
Буде забезпечено подальший
розвиток інституту фахівців із соціальної роботи з метою раннього виявлення проблем
сімей та надання таким родинам своєчасної допомоги. З
метою визначення на законодавчому рівні поняття виявлення та здійснення соціального супроводу
вразливих сімей буде розроблено проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо удосконалення соціального супроводу вразливих категорій сімей
та
проект постанови Кабінету Міністрів України щодо організації
виявлення вразливих сімей та здійснення соціального супроводу сімей/осіб, які
перебувають у складних життєвих обставинах.
Будуть реалізовані заходи
Державної цільової програми соціальної підтримки сім’ї до 2016 року, що
передбачають:
формування свідомого ставлення
населення до збереження здоров’я і планування сім’ї;
підвищення рівня
відповідальності батьків за утримання, виховання та розвиток дітей, їх життя і
здоров’я;
мінімізацію асоціальних проявів
у сім’ї;
створення Державного
автоматизованого реєстру багатодітних сімей та жінок, яким присвоєно почесне
звання „Мати-героїня”;
підвищення ефективності
державної підтримки сімей, насамперед багатодітних сімей та сімей, які
опинилися в складних життєвих обставинах;
розвиток системи соціальних
послуг для забезпечення права дитини на зростання у сімейному середовищі,
підвищення якості послуг.
Завдання 2. Забезпечення
раннього виявлення та підтримка сімей з дітьми, які опинилися у складних
життєвих обставинах.
Буде забезпечено виконання
завдань визначених Національною стратегією профілактики соціального сирітства
на період до 2020 року, затвердженою Указом Президента України від
22.10.2012 № 609/2012. У цьому напрямі буде забезпечено:
підтримка вразливих
сімей з дітьми та забезпечення необхідної допомоги сім'ям, які перебувають у
складних життєвих обставинах, з метою попередження вилучення дитини із сім'ї
або повернення її із закладу державного утримання;
виявлення сімей, які
перебувають у складних життєвих обставинах, виховання відповідального
батьківства, запобігання випадкам відібрання дитини від батьків без позбавлення
їх батьківських прав;
запровадження соціальних послуг
для батьків, діти яких перебувають на вихованні в інтернатних закладах, з метою
створення умов для повернення дитини на виховання батькам;
забезпечення соціального
супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах та з певних
причин (через тривалу хворобу, інвалідність, малозабезпеченість, безробіття
тощо) не можуть належним чином утримувати та доглядати за дитиною;
удосконалення механізму
взаємодії місцевих органів виконавчої влади з питань здійснення контролю за
умовами утримання і виховання дітей, соціального супроводу сімей, які виховують
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У 2013 році передбачено
розроблення та апробацію державних соціальних стандартів щодо:
- послуги соціальної
інтеграції випускників інтернатних закладів;
- супроводу стосовно
дітей, які перебувають на вихованні в сім’ях опікунів, піклувальників,
прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного.
Передбачено розширити у
2013-2014 роках мережу центрів матері та дитини для забезпечення соціального
супроводу жінок, які мають ризики відмовитися від дитини у пологовому будинку
та профілактики соціального сирітства.
Протягом 2013-2015 років будуть
реалізовуватись заходи щодо удосконалення системи підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації фахівців із соціальної роботи стосовно надання
соціальних послуг у сфері захисту прав дітей, підтримки сімей з дітьми, які
перебувають у складних життєвих обставинах.
Будуть розроблятися та
впроваджуватися заходи з оптимізації мережі закладів підтримки дітей та сімей з
дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах, зокрема зменшення кількості
інтернатних установ, у яких виховуються діти.
Завдання 3. Підвищення ефективності
реалізації державної політики у сфері протидії торгівлі людьми та надання
послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми.
Реалізація державної політики у
сфері протидії торгівлі людьми та надання послуг особам, які постраждали від
торгівлі людьми, здійснюватиметься в рамках Державної
цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року.
У 2013 році планується
проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення про
проблеми торгівлі людьми; розробка програм та підготовка і підвищення
кваліфікації фахівців, які працюють у напрямку протидії торгівлі людьми та
надання допомоги постраждалим особам; розробка стандартів надання соціальних
послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми.
У 2014-2015 роках будуть
здійснюватись заходи щодо удосконалення законодавства з питань протидії
торгівлі людьми, моніторингу діяльності суб'єктів у сфері протидії торгівлі
людьми, будуть проводитись інформаційні кампанії щодо запобігання торгівлі людьми,
а також продовжуватиметься підвищення кваліфікації фахівців, які працюють у
напрямі протидії торгівлі людьми та надання допомоги постраждалим особам.
Завдання 4. Наближення до європейських стандартів щодо забезпечення рівних
прав та можливостей жінок і чоловіків.
Реалізація державної політики
стосовно забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків
здійснюватиметься в рамках Державної програми забезпечення рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року.
На виконання Програми протягом
2013 року планується внесення змін в Закон
України "Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і
чоловіків"; до Національного класифікатора України "Класифікатор
професій" для приведення його у відповідність із законодавством про забезпечення
рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; розробка моделі реінтеграції
матерів і батьків до професійного життя після повернення з відпустки по догляду
за дитиною; забезпечення діяльність експертних рад з питань дискримінації за
ознакою статі при обласних державних адміністраціях та місцевих органах влади.
На 2014-2015 роки заплановано розширення показників гендерної
статистики у формах державних статистичних спостережень; здійснення
аналіз динаміки розриву в оплаті праці жінок і чоловіків у різних галузях; включити у навчальні програми вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти навчальні курси, тематичні заняття з гендерної проблематики.У 2015 році планується розробити нормативно-правові акти з метою
запровадженняправа на
2-тижневу батьківську відпустку в зв’язку з народженням дитини;
внесення змін до виборчого законодавства щодо впровадження гендерних квот.
Завдання 5. Захист житлових та
майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Планується запровадження
окремої бюджетної програми забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа, які згідно із
законодавством мають право на зазначений вид підтримки. Це дасть змогу
збільшити кількість дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а
також осіб з їх числа, забезпечених житлом.
З метою захисту
житлових прав будуть розроблені законодавчі зміни щодо посилення контролю за
захистом житлових прав дитини, зокрема у 2013 році планується розробити і
затвердити примірний договір оренди житлового приміщення, яке належить на праві
власності дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування.
Планується щороку забезпечувати
реалізацію бюджетної програми забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа, які згідно із
законодавством мають право на зазначений вид підтримки.
Завдання 6. Розвиток сімейних
форм виховання (усиновлення, опіки, піклування, створення прийомних сімей та
дитячих будинків сімейного типу) дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування.
Буде продовжено активну роботу
щодо влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у
сімейні форми виховання (усиновлення, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного
типу, опіка, піклування).
Також будуть удосконалені форми
і методи роботи центрів соціально-психологічної реабілітації дітей з метою
покращення соціально-правового захисту
та якості надання соціальних послуг дітям, які перебувають в цих закладах.
У результаті планується досягти
повернення 100 % дітей, які перебувають в центрах соціально-психологічної
реабілітації дітей, після проходження курсу реабілітації до біологічних сімей,
а у разі неможливості – виключно до сімейних форм виховання.
Планується удосконалити форми і
методи добору та підготовки кандидатів в усиновлювачі, опікуни, піклувальники,
прийомні батьки, батьки-вихователі, взаємодобору сім'ї та дитини, підвищення
виховного потенціалу таких сімей.
У 2013 році
планується збільшити кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування, які виховуються у сімейних формах виховання до 82 %. Протягом
2014-2015 років цей показник планується збільшувати щонайменше на 2% щорічно.
З метою зменшення
дітей-сиріт, які влаштовуються і виховуються в інтернатних закладах протягом
2013-2015 років буде продовжена та розширена співпраця із засобами масової
інформації, інтернет сайтами, порталами щодо активної пропаганди національного
усиновлення, влаштування дітей в сім‘ї на виховання.
Завдання 7. Забезпечення
реалізації права дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення.
Протягом 2013-2015
років планується забезпечити в усіх регіонах оздоровлення та відпочинок не
менше 50 % дітей шкільного віку та збільшити чисельність дітей,
охоплених саме оздоровчими послугами, а не відпочинковими.
Буде продовжено направлення на
оздоровлення та відпочинок дітей пільгових категорій до дитячих закладів
оздоровлення та відпочинку, зокрема до дитячих центрів „Артек” та „Молода
Гвардія”; видачу згод на виїзд організованих груп дітей за кордон; збереження
мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, ведення державного реєстру
дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
Протягом 2013-2014 років буде
завершено перший етап державної атестації дитячих закладів оздоровлення та
відпочинку державної, комунальної та приватної форм власності.
Буде розроблено та затверджено Державну
цільову соціальну програму оздоровлення і відпочинку дітей та розвитку мережі
дитячих оздоровчих закладів на період до 2017 року, яка передбачає забезпечити
удосконалення системи оздоровлення та відпочинку дітей, забезпечення державних
гарантій щодо доступності та якості відповідних послуг, збереження та розвиток
мережі дитячих оздоровчих закладів, модернізація об’єктів їх інфраструктури
відповідно до сучасних умов.
Завдання 8. Забезпечення
соціального захисту дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Протягом 2013-2015
років буде продовжено роботу щодо реорганізації притулків для дітей служб у
справах дітей у центри соціально-психологічної реабілітації дітей.
У 2013 році будуть виготовлені
та поширені інформаційні матеріали щодо попередження насильства стосовно дітей
та насильства в дитячому середовищі, а також попередження безпритульності та
бездоглядності.
Планується удосконалення
нормативно-правової бази щодо попередження
та подолання різних видів насильства по відношенню до дітей.
З метою посилення
соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування, дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, протягом 2013
року заплановано:
- реалізацію проекту „Реформування
системи захисту дітей. (Розвиток альтернативних форм соціалізації дітей-сиріт в
м. Макіївка Донецької області)”;
- впровадження системи
інноваційної форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування (створення закладів нового типу для дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування, з умовами утримання та виховання,
наближеними до сімейних, в Рівненській та Миколаївській областях);
- реалізацію комплексної
програми підтримки сімей “СОС – Дитяче містечко” в Луганській області;
- забезпечення якісного
влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї
громадян України шляхом підготовки програми та впровадження обов’язкового
навчання кандидатів в усиновлювачі;
- внесення змін до чинного
законодавства в частині надання повноважень службам у справах дітей здійснювати
контроль за умовами утримання, життєдіяльності та розвитку дітей віком до трьох
років, які перебувають з матерями, які відбувають покарання або взяті під
варту.
Передбачається створити
"гарячу” телефонну лінію для дітей, що дасть змогу:
оперативно отримувати
інформацію про випадки загроз життю, здоров’ю дитині та вчинення насилля
(фізичного, психічного, сексуального) над дитиною;
терміново реагувати на ситуацію
відповідним органам державної влади та установам (службою у справах дітей,
міліцією, лікарями, психологами, правозахисниками та іншими);
зменшити кількість порушень
прав дитини та запобігати таким явищам як дитячий суїцид, безкарне знущання з
боку однолітків, жорстоке поводження батьків з дітьми.
У результаті реалізації
поставлених завдань буде:
посилено підтримку сімей,
особливо багатодітних сімей;
збільшено чисельність
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштованих у
сімейні форми виховання;
збільшено чисельність дітей,
забезпечених якісним оздоровленням та відпочинком;
підвищено рівень обізнаності
суспільства щодо культури гендерної рівності;
підвищено рівень обізнаності
населення щодо попередження насильства стосовно дітей;
посилено підтримку дітей, які
опинились в складних життєвих обставинах, зокрема дітей, які перебувають у
ситуації ризиків та потребують термінової комплексної допомоги.
Додаток 1. Заходи щодо виконання
завдань Мінсоцполітики на 2013 рік (операційний план).
Додаток 2. Державні цільові
програми Мінсоцполітики, що будуть реалізовуватись у 2013-2015 роках.
Додаток 3. Державні бюджетні
програми Мінсоцполітики, що будуть реалізовуватись у 2013-2015 роках.
Додаток
Вот и весь итог переговоров! Да не переговариваться, а требовать надо выполнения Закона!!!
ОтветитьУдалитьюлька номер 2только хитрее
ОтветитьУдалитьСколько пустой болтовни!!!А самое главное выполняйте Конституцию и законы Украины которые вы же и приняли,но чтобы небыло как всегда,потом скажите-денег на всех нет.
ОтветитьУдалить