Відкритий лист головному редактору OSP-UA.INFO

26 квітня цього року. саме в день 27 роковин аварії на Чорнобильській АЕС,було надруковано інтерв"ю з колишньою депутаткою Верховної Ради, колишньою головою Фонду Державного майна України Самсоненко.

Дуже цікаво , що це інтерв"ю було надруковано саме цього числа. а ще цікавіше те. що ця відома в соціалістичних колах пані, яка причетна до важкої ситуації, яка зараз спостерігається в нашій державі.дає власне тлумачення ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.Хочу нагадати , з яким цинізмом ця жіночка трималася за крісло , яке посідала. як важко було її випровадити з нього.Саме Соціалістична партія України,до якої належала вищезгадана пані,причетна до тупцюванню по Закону України " Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".І народ дав оцінку цій партії, яка не пройшла до Верховної Ради України  уже два скликання поспіль.

 

Про моральні якості цієї пані нге хочеться говорити.Про неї складали анекдоти не тільки в нашій державі.

  Я хочу цій пані . а також подібним їй. відповісти своїм віршем"Хіба я винен, що іще живу?"

  Хіба я винен, що іще живу,

Можливість маю ще ходити світом.

Що внуків і дітей своїх люблю,

А загасилося для когось світло...

Хіба я винен, що живу іще,

Що невблаганна смерть проходить мимо,

Що кров у моїх жилах ще тече

Й з хворобами воюю ще німими.

Не винен я , бо разом з ними був.

Не винен, бо не відкупивсь калимом,

Про тих, хто був у "зоні", не забув.

Настане час,навіки буду з ними.

Хіба я винен, що наш бюрократ

Вимотує із нас останні жили,

Ішли ми в "зону"кожен. як солдат,

Здоровими ішли і молодими.

Тепер, коли на скронях сивина.

Здоров"я своє залишили в "зоні",

Поваги від держави нам нема.

Держава стала "Злодієм в законі".

Боротись треба за свої права,

Які держава гордо декларує,

На практиці це все - пусті слова,

Вона свої ж закони ігнорує.

Подумаймо окремо кожен ми,

Хто допустив  до цього геноциду.

Чи в цім немає нашої вини,

Що проти нас ведуть війну відкриту.

Ми винні в тім,що ще купують нас.

І в тому . що роз"єднані. ми винні.

Але настав той довгожданний час,

Коли ми об"єднатися повинні,

Інакше нас чекає забуття,

Та нагадаймось, все ж ми є герої,

Бо зберегли ми на Землі життя,

Права свої зуміймо відстояти.

Не винен я у тому . що живу,

Й хоч бюрократ моєї прагне смерті.

я гордий тим і вам про те скажу:

"Не маю друзів серед перевертнів!"

З повагою Нестор Мартинець,учасник ліквідації наслідків аварії

на Чорнобильській АЕС, голова Івано-Франківської ОО"Спілка

Чорнобиль",член Національної Спілки журналістів України.