Внимание важно!!!

Увaжaeмыe друзья! Министeрствoм Сoциaльнoй пoлитики Укрaины рaзрaбoтaн прoeкт Кoнцeпции сoциaльнoгo рaзвития Укрaины. Этoт дoкумeнт призвaн oпрeдeлить сoциaльную пoлитику гoсудaрствa, в тoм числe и в oтнoшeнии чeрнoбыльцeв, нa ближaйшиe 10 лeт. Приглaшaeм рукoвoдитeлeй чeрнoбыльскиx oбщeствeнныx oргaнизaций, и aктивистoв чeрнoбыльскoгo движeния oбсудить рaздeл этoгo дoкумeнтa нaпрямую oтнoсящийся к чeрнoбыльцaм. Будьтe aктивны, этo кaсaeтся КAЖДOГO из нaс! Прeдлaгaeм вaшeму внимaнию элeктрoнный aдрeс, с пoмoщью кoтoрoгo вaши письмa будут дoстaвляться aвтoрaм дaннoгo прoeктa в министeрствo Сoциaльнoй пoлитики Укрaины. discus2013@ukr.net

ПРOEКТ

КOНЦEПЦІЯ СOЦІAЛЬНOГO РOЗВИТКУ УКРAЇНИ

нa 2013-2023 рoки

ЗМІСТ

Вступ
Рoзділ 1.	Oцінкa рівня тa oснoвниx зaгрoз сoціaльнoгo рoзвитку Укрaїни
Рoзділ 2.	Фoрмувaння кoнцeптуaльнoгo підxoду дeржaви дo рoзвитку соціальної сфери України в довгостроковій перспективі
Розділ 3.	Основні орієнтири та концептуальні напрями соціального розвитку України на 2013-2023 роки 3.1. Інституційне підґрунтя соціального розвитку 3.2. Розвиток трудового потенціалу 3.2.1. Демографічні процеси 3.2.2. Реформування професійної освіти 3.2.3. Підвищення якості робочої сили 3.2.4. Етапи реалізації завдань розвитку трудового потенціалу 3.3. Розвиток сфери зайнятості, національного та регіональних ринків праці 3.4. Трудова міграція та вирішення пов’язаних з нею проблем 3.5. Реформування системи оплати праці 3.6. Розвиток систем соціального страхування та пенсійного забезпечення, в т.ч. недержавних 3.7. Удосконалення системи соціальної підтримки найбільш вразливих категорій громадян 3.8. Посилення ефективності соціального діалогу 3.9. Розвиток системи корпоративної соціальної відповідальності
Розділ 4.	Перешкоди і політичні, соціальні та економічні ризики реалізації Концепції соціального розвитку України на 2013-2023 роки
Розділ 5.	Прогнозні орієнтири соціального розвитку України на 2013-2023 роки на основі сценарного підходу
Розділ 6.	Критерії ефективності впровадження Концепції соціального розвитку України на 2013-2023 роки та їх моніторинг   Розвиток пенсійної системи має на меті забезпечення гідного рівня життя пенсіонерів, мотивацію населення до зайнятості та активного довголіття, згуртування суспільства на базі збалансування інтересів всіх поколінь. Досягнення цієї мети передбачає розбудову багаторівневої фінансово спроможної пенсійної системи за такими напрямами: консолідація додаткових державних пенсійних програм, не пов’язаних напряму з трудовою діяльністю (надбавки, підвищення ветеранам війни, дітям війни, чорнобильцям, ін.), в єдину державну соціальну програму комплексного обслуговування людей похилого віку;   Соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Проблема реформування соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших прирівняних до них осіб є актуальною внаслідок таких двох ключових причин, як дефіцит бюджетних коштів та збільшення (у чисельно-якісному складі) контингенту осіб, що претендують на одержання пільг, компенсаційних виплат та допомог відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи». У результаті дії цих причин Уряд країни має все менше можливостей для виконання фінансових зобов’язань щодо «чорнобильців» та прирівняних до них осіб. Соціальні гарантії, які закріплені в Конституції України, носять декларативний характер, оскільки виплати за нормами вищезазначеного Закону здійснюються не в повному обсязі або відсутні зовсім. Ураховуючи наявну ситуацію, постає необхідність переглянути підходи до соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, особливу увагу слід звернути на пакет пільг та соціальні гарантії, фінансування яких потребує коштів у 8 разів більше запланованого обсягу. Також, актуальним питанням є забезпечення оптимального розподілу коштів за існуючими пільгами. Виходячи з викладеного, забезпечення реалізації соціального захисту постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС має складатися з таких принципів: 1.     Досягнення повноцінного захисту здоров’я постраждалих від Чорнобильської катастрофи: комплексне вирішення завдань соціальної політики, охорони здоров’я і використання забруднених територій на основі національних програм; використання економічних шляхів поліпшення життя через політику пільгового оподаткування громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, та їх об’єднань; співробітництво і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками, соціальними групами) при прийнятті рішень із соціального захисту на місцевому та державному рівнях; 1.     Своєчасне та ефективне забезпечення надання пільг, компенсаційних виплат та допомог «чорнобильцям» та прирівняним до них громадянам шляхом: запровадження ефективного механізму надання соціальних пільг та інших державних гарантій з урахуванням монетізації, ваучерізації  та критерія адресності; створення єдиної інформаційно-аналітичної системи обліку та управління коштами соціальної сфери й отримання соціальних послуг, що надаються на пільгових умовах за допомогою електронних соціальних карток; реформування системи пільг у сфері житлово-комунального господарства, транспорту та зв’язку та запровадження критерію урахування рівня доходу громадян, які користуються послугами на пільгових умовах, за допомогою методу «непрямої оцінки доходів»; внесення змін та доповнень до чинного законодавства щодо оптимізації видатків та персоніфікації пільг; формування інформаційної інфраструктури персонального обліку «чорнобильців» та прирівняних до них громадян (реєстрація паспортних даних, даних щодо їх диспансеризації та медичної допомоги, а також доз опромінення; соціологічних даних) на місцевому (районному) та регіональних рівнях; забезпечення її інтеграції з існуючими системами до єдиної системи на рівні країни; 1.     Розроблення та опрацювання нових законопроектів, спрямованих на уніфікацію положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» та посилення соціального захисту громадян, які постраждали від інших ядерних катастроф (постанова Кабінету Міністрів України від 02.12.1992 р. №674): -        розроблення кодифікованого законодавчого акта: Чорнобильського кодексу України або Кодексу законів про подолання наслідків Чорнобильської катастрофи з метою ліквідації численних нормативно-правових актів, норми яких дублюються; -        прискорення опрацювання та запровадження проекту Закону України «Про загальнообов’язкове медичне страхування» для організації більш справедливої системи охорони здоров’я та «незалежності» від можливостей державного бюджету; -        Забезпечення прозорого процесу здійснення харчування дітей-чорнобильці в шкільних і дошкільних закладів шляхом зміни тендерних умов та посилення громадського контролю за цим процесом. 1.     Посилення контролю за станом здоров’я дітей, народжених від учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та інших ядерних інцидентів, а також дітей, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях.

ИСТОЧНИК