За законність та соціальну справедливість

Пройшло два роки, як українська влада розділила громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на тих, які мають змогу користуватися багатьма нормами і положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і тих, яким ці норми і положення обмежені та недоступні.

Такий дискримінаційний підхід, з реалізації законних прав цими громадянами, має своє визначення у статті 24 Конституції України та не є припустимими для України, як демократичної і правової держави.

На жаль, на протязі цього періоду спроби деяких осіб, з окремих громадських чорнобильських організацій, відстояти права певного кола громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мали у собі характер обмеженості і вибірковості, оскільки були спрямовані не на відстоювання цілісності норм і положень, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є також неприйнятним і абсурдним по відношенню до більшості чорнобильців України.

Не дивно, що на протязі цих двох років такі підходи не отримали підтримки у більшості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують, на даному етапі, суттєвого коригування та пошуку нових шляхів у вирішенні цілої низки проблемних питань з соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Одним із таких шляхів може бути вже не створення нових громадських чорнобильських організацій – їх сьогодні більше чим достатньо, а створення якісно нового і потужного всеукраїнського громадського чорнобильського руху. Руху, з якнайширших верст чорнобильців України – представників різних громадських чорнобильських організацій і простих чорнобильців.

Метою цього громадського руху безперечно має стати гасло «За законність та соціальну справедливість», а його діяльність має ґрунтуватися на принципах єднання і згуртованості навколо відстоювання прав, передбачених положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким і гарантована соціальної справедливості кожному, хто постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Приклад Всеукраїнського з’їзду громадських чорнобильських організацій, який пройшов у м. Лубни 14 вересня 2013 року, продемонстрував бажання чорнобильців України до єднання навколо боротьби за свої соціальні права.

Безперечно, що у випадку створення такого громадського чорнобильського руху, основним критерієм його побудови та подальшого успішного існування, має бути демократичність і відкритість, доступність кожного громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи до процесів і заходів, які супроводжуватимуть його подальші дії, і лише тоді – це стане запорукою масовості і підтримки цього громадського руху.

Роман Качур