З Євромайдану і про нього: враження інваліда-чорнобильця з Городні.

Прочитав я і перечитав у «Новинах Городнянщини» від 11 січня цього року величеньку публікацію «Майдан і навколо нього. Думка народного депутата України, радника Президента України, першого заступника керівника фракції Партії регіонів у парламенті Михайла Чечетова».

    Відчув задоволення від того, що такий сановний діяч констатує:  «філософія простих людей що на сході, що на заході майже нічим не відрізняється… Прості люди не хочуть ворожнечі – ні ті, що розмовляють українською, ні ті, що вважають рідною російську, бо всі – громадяни України.»

    Так, скажу читачам, які не бували  на Євромайдані, і всі – всі його учасники думають, говорять.  А от один з губернаторів сходу, член Партії регіонів, навіть запропонував Президенту  від’єднати західну Україну. Тому вважаю слушним  і актуальним висловлене слідом за цитованими реченнями зауваження М. Чечетова: «Але простими людьми починають маніпулювати політики». Хай і городянці знають: радник Президента  не підтримує риторики отого губернатора!

    Сподобалось мені в публікації й те, що хтось із співрозмовників М.Чечетова не оминув факту:  «Але народ залишається стояти на «Майдані».

     Думаю, репліка ця була викликана тим, що автор «Думок…» згадав тільки дві категорії . Про студентів і лідерів опозиції, котрі, за його  словами, «скористалися моментом і, образно кажучи, нахабно вилізли на спини студентів».

   Мені  навіть якось образливо, що ми, Євромайданівці – чорнобильці , опинилися поза полем  зору М. Чечетова. Як і «афганці». Як і підприємці. Як і діти війни. Як і активісти незалежних профспілок. Як і вчителі, медики. Як і шахтарі…

 Раніше представники всіх цих категорій виходили на акції протесту під Верховну Раду, Кабмін, облдержадміністрації. Виходили тому, що провладна більшість у Верховній Раді – до речі за помахом руки цього ж самого М. Чечетова – всупереч Конституції замінила Закони України про надбавки й пільги  на добру чи недобру волю Кабміну. Воля виявилася недоброю. А йдеться  ж навіть  за отим  красивим словом «пільги» не про якесь там розкошування, а про гроші на лікування, на харчі. Бо тепер, щоб зайнятися першим, зуби треба на полицю покласти.

     Я особисто куди тільки  не звертався, що б повернути доплати. Побував і в приймальнях кількох міністрів. Нічого не домігся. Не краще поставилася влада і до наших розрізнених акцій протесту. Нема, сказали, грошей – та й квит.

    Для нас – нема. А на утримання Президента – з його мало не двома десятками резиденцій, обслугою, охороною, вертольотами, мисливськими угіддями та навіть страусятником – з бюджету все більше виділяється. І ті, що близькі до нього, окрім доброї зарплати мають і шикарні машини, і годинники вартістю більше вартості наших домівок, і рахунки в іноземних банках, і відпочинок на далеких сонячних островах.

     Хіба це порівняння не однаково пече простим людям хоч у Києві, хоч на Донбасі, хоч на Львівщині, хоч у Криму, хоч у нас на Городнянщині ? Як і такі порядки, коли простій людині ніде не добитися правди, бо і чиновник, і прокурор, і суддя, і міліціонер дивляться тільки на «верх» або на товщину гаманця.

     Не просто пече, допекло вже !

     Воно й М. Чечетов ніби  визнає все це. Але  вчитаймося, як саме. Цитую: «… так, ми не святі і ми помиляємось, і ми маємо в країні корупцію, і є у нас  триклята бюрократія, і є суди подекуди заангажовані.»

      Ну, точно, як у тій пісні з телесеріалу «ЗНАТОКИ» : «…гдето кое-кто у нас порой».

     Правильно сказав один чоловік зі сцени Євромайдану:

   – Заховалися за іноземними словами «Корупція».  Нашою мовою треба казати: Крадуть на всіх рівнях влади й під нею – і не збираються відмовлятися від цього.

   Зрештою, й про студентів. Бо ж дійсно започаткували Євромайдан вони. Автору  «Думок…»  аж слів забракло, коли заговорив про них: «чистий порив студентів», «студенти, молодь, вони завжди є чистими у своїх намірах, ідеях. Молодь чиста навіть у своїх помилках і хибах».

    Перед телекамерами розчулено аплодував студентам – Євромайданівцям  і Президент.

    А тим часом з під Києва і навіть з інших областей випустили «Беркута»  з кийками та наказом зачистити від цих «чистих» місце для президентської «йолки». І весь світ побачив, як по-звірячому орудували «беркутята» (так їх називають на майдані). Як не тільки кийками, а й ногами гамселили тих, хто падав.

    Побачили й батьки, родичі  студентів – і стали ще однією категорією Євромайдану.

    Студенти, сьогоднішня молодь – не чистий аркуш. Вони – покоління інтернету, яке вільно спілкується з усім світом. А тому знає, як і за якими правилами живуть у країнах Євросоюзу. Бачать на власні очі, як живуть їхні батьки. І володіють інформацією про те, як і ким розкрадається у нас держбюджет. Коли Кабмін, а потім у Вільнюсі Президент відвернулися від Євросоюзу, молодь зрозуміла: не світить нічого кращого і їй, бо влада не хоче відмовлятися від своїх «понятій».

    Побито студентів, журналістів, сьогодні б’ють , погрожують, тероризують, намагаються облити брудом активістів Євромайдану. З єдиною метою – залякати, щоб не поширювали своє розуміння серед народу.

    М. Чечетов в  інтерв’ю  навіть не обмовився про побиття. Словесними манівцями він почав водити читачів навколо Євромайдану. І все далі. Аж до США. Там і зупинився. Бо за океаном знайшов … основних організаторів Євромайдану, які, мовляв, сплять і бачать,щоб « на сході нашої країни повиростали б їхні бази».

   «Щирому, чесному» Путіну, як характеризує його М. Чечетов, звичайно ж не треба хвилюватися з того приводу. Бо військова база Росії волею нашого Президента залишена в Україні на півстоліття.

    А, як відомо, колись і палиця може вистрілити, не те, що зброя. І не на Москву – на Україну прилетить  тоді «постріл»  у відповід…

  Хотілось би відгукнутися й на інші «роз’яснювальні» закиди М. Чечетова. Але втомився – здоров’я підводить. Через  це і на Євромайдані не можу стояти весь час. Але їжджу. Прошу то одного, то іншого, хто має автомобіль, щоб підвіз. Не відмовляють, спасибі їм.

  Їду, бо там люди вголос думають, як, чому ми дійшли до життя такого, радяться, як не допустити подібного в майбутньому. До речі, якщо говорити образною мовою М. Чечетова ми, представники громадськості  на Євромайдані самі «вилізли на спини» опозиційних політиків. Прямо кажемо їм: навіть не мрійте, що віддамо на ваш розсуд всю повноту  влади. Забудете, що влада має  виконувати волю народу – і на вас буде Майдан.

Маленьке доповнення. Коли вже дописував, зателефонував мені чорнобилець з Ріпок, з яким поруч стоїмо на Майдані:

- Слухай, наша райгазета надрукувала інтерв’ю М. Чечетова…

Потім зі Щорського району – таке ж повідомлення. То, виходить, і редакціями місцевих газет почав диригувати цей  високопосадовець?

Прочитав я і перечитав у «Новинах Городнянщини» від 11 січня цього року величеньку публікацію «Майдан і навколо нього. Думка народного депутата України, радника Президента України, першого заступника керівника фракції Партії регіонів у парламенті Михайла Чечетова».

    Відчув задоволення від того, що такий сановний діяч констатує:  «філософія простих людей що на сході, що на заході майже нічим не відрізняється… Прості люди не хочуть ворожнечі – ні ті, що розмовляють українською, ні ті, що вважають рідною російську, бо всі – громадяни України.»

    Так, скажу читачам, які не бували  на Євромайдані, і всі – всі його учасники думають, говорять.  А от один з губернаторів сходу, член Партії регіонів, навіть запропонував Президенту  від’єднати західну Україну. Тому вважаю слушним  і актуальним висловлене слідом за цитованими реченнями зауваження М. Чечетова: «Але простими людьми починають маніпулювати політики». Хай і городянці знають: радник Президента  не підтримує риторики отого губернатора!

    Сподобалось мені в публікації й те, що хтось із співрозмовників М.Чечетова не оминув факту:  «Але народ залишається стояти на «Майдані».

     Думаю, репліка ця була викликана тим, що автор «Думок…» згадав тільки дві категорії . Про студентів і лідерів опозиції, котрі, за його  словами, «скористалися моментом і, образно кажучи, нахабно вилізли на спини студентів».

   Мені  навіть якось образливо, що ми, Євромайданівці – чорнобильці , опинилися поза полем  зору М. Чечетова. Як і «афганці». Як і підприємці. Як і діти війни. Як і активісти незалежних профспілок. Як і вчителі, медики. Як і шахтарі…

 Раніше представники всіх цих категорій виходили на акції протесту під Верховну Раду, Кабмін, облдержадміністрації. Виходили тому, що провладна більшість у Верховній Раді – до речі за помахом руки цього ж самого М. Чечетова – всупереч Конституції замінила Закони України про надбавки й пільги  на добру чи недобру волю Кабміну. Воля виявилася недоброю. А йдеться  ж навіть  за отим  красивим словом «пільги» не про якесь там розкошування, а про гроші на лікування, на харчі. Бо тепер, щоб зайнятися першим, зуби треба на полицю покласти.

     Я особисто куди тільки  не звертався, що б повернути доплати. Побував і в приймальнях кількох міністрів. Нічого не домігся. Не краще поставилася влада і до наших розрізнених акцій протесту. Нема, сказали, грошей – та й квит.

    Для нас – нема. А на утримання Президента – з його мало не двома десятками резиденцій, обслугою, охороною, вертольотами, мисливськими угіддями та навіть страусятником – з бюджету все більше виділяється. І ті, що близькі до нього, окрім доброї зарплати мають і шикарні машини, і годинники вартістю більше вартості наших домівок, і рахунки в іноземних банках, і відпочинок на далеких сонячних островах.

     Хіба це порівняння не однаково пече простим людям хоч у Києві, хоч на Донбасі, хоч на Львівщині, хоч у Криму, хоч у нас на Городнянщині ? Як і такі порядки, коли простій людині ніде не добитися правди, бо і чиновник, і прокурор, і суддя, і міліціонер дивляться тільки на «верх» або на товщину гаманця.

     Не просто пече, допекло вже !

     Воно й М. Чечетов ніби  визнає все це. Але  вчитаймося, як саме. Цитую: «… так, ми не святі і ми помиляємось, і ми маємо в країні корупцію, і є у нас  триклята бюрократія, і є суди подекуди заангажовані.»

      Ну, точно, як у тій пісні з телесеріалу «ЗНАТОКИ» : «…гдето кое-кто у нас порой».

     Правильно сказав один чоловік зі сцени Євромайдану:

   – Заховалися за іноземними словами «Корупція».  Нашою мовою треба казати: Крадуть на всіх рівнях влади й під нею – і не збираються відмовлятися від цього.

   Зрештою, й про студентів. Бо ж дійсно започаткували Євромайдан вони. Автору  «Думок…»  аж слів забракло, коли заговорив про них: «чистий порив студентів», «студенти, молодь, вони завжди є чистими у своїх намірах, ідеях. Молодь чиста навіть у своїх помилках і хибах».

    Перед телекамерами розчулено аплодував студентам – Євромайданівцям  і Президент.

    А тим часом з під Києва і навіть з інших областей випустили «Беркута»  з кийками та наказом зачистити від цих «чистих» місце для президентської «йолки». І весь світ побачив, як по-звірячому орудували «беркутята» (так їх називають на майдані). Як не тільки кийками, а й ногами гамселили тих, хто падав.

    Побачили й батьки, родичі  студентів – і стали ще однією категорією Євромайдану.

    Студенти, сьогоднішня молодь – не чистий аркуш. Вони – покоління інтернету, яке вільно спілкується з усім світом. А тому знає, як і за якими правилами живуть у країнах Євросоюзу. Бачать на власні очі, як живуть їхні батьки. І володіють інформацією про те, як і ким розкрадається у нас держбюджет. Коли Кабмін, а потім у Вільнюсі Президент відвернулися від Євросоюзу, молодь зрозуміла: не світить нічого кращого і їй, бо влада не хоче відмовлятися від своїх «понятій».

    Побито студентів, журналістів, сьогодні б’ють , погрожують, тероризують, намагаються облити брудом активістів Євромайдану. З єдиною метою – залякати, щоб не поширювали своє розуміння серед народу.

    М. Чечетов в  інтерв’ю  навіть не обмовився про побиття. Словесними манівцями він почав водити читачів навколо Євромайдану. І все далі. Аж до США. Там і зупинився. Бо за океаном знайшов … основних організаторів Євромайдану, які, мовляв, сплять і бачать,щоб « на сході нашої країни повиростали б їхні бази».

   «Щирому, чесному» Путіну, як характеризує його М. Чечетов, звичайно ж не треба хвилюватися з того приводу. Бо військова база Росії волею нашого Президента залишена в Україні на півстоліття.

    А, як відомо, колись і палиця може вистрілити, не те, що зброя. І не на Москву – на Україну прилетить  тоді «постріл»  у відповід…

  Хотілось би відгукнутися й на інші «роз’яснювальні» закиди М. Чечетова. Але втомився – здоров’я підводить. Через  це і на Євромайдані не можу стояти весь час. Але їжджу. Прошу то одного, то іншого, хто має автомобіль, щоб підвіз. Не відмовляють, спасибі їм.

  Їду, бо там люди вголос думають, як, чому ми дійшли до життя такого, радяться, як не допустити подібного в майбутньому. До речі, якщо говорити образною мовою М. Чечетова ми, представники громадськості  на Євромайдані самі «вилізли на спини» опозиційних політиків. Прямо кажемо їм: навіть не мрійте, що віддамо на ваш розсуд всю повноту  влади. Забудете, що влада має  виконувати волю народу – і на вас буде Майдан.

Маленьке доповнення. Коли вже дописував, зателефонував мені чорнобилець з Ріпок, з яким поруч стоїмо на Майдані:

- Слухай, наша райгазета надрукувала інтерв’ю М. Чечетова…

Потім зі Щорського району – таке ж повідомлення. То, виходить, і редакціями місцевих газет почав диригувати цей  високопосадовець?

М. Шарпатий,

Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС,

Інвалід  ІІ групи   м.

Городня,  17.01.2014 р.

 ИСТОЧНИК: