Відкритий лист Дмитру Анатолійовичу Ярошу!

Чого ж ти такий пройдисвіт? – Дмитре?

Нібито й батько з мамою шановні, прості люди. І вищу освіту отримав, ще й педагогічну. Навіть член Української Гельсінської спілки, здається з червня 1989 року. Чого ж ти так люто ненавидиш чорнобильців – ліквідаторів аварії на ЧАЕС?

Здається у квітні 1986 року ти ходив у восьмий клас СШ № 24 м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Твій татко працював на Дніпровському металургійному комбінаті, а мама на вагонобудівному заводі.

Я не сумніваюсь, тобі відомо, що 26 квітня 1986 року був підірваний 4 енергоблок Чорнобильської АЕС – на десятки кілометрів розкидало радіаційні уламки. Розірваний реактор щодня викидав у повітря мільйони кюрі радіоактивності. Жахливі радіоактивні суміші осідали по всьому світу – від Швеції до Китаю.

І кожен день цього пекла ніс загрозу, що зміниться вітер і накриє твій рідний Дніпродзержинськ…

Кожен зайвий день…

І пішли сотні тисяч простих українців, які своїми життями пожертвували, в тому числі, і за твою можливість сьогодні бути депутатом, вирішувати їх долі. Не хочу нічого казати, але ні твого батька, ні мами не було серед тих ліквідаторів, які врятували весь світ за рахунок своєї долі, долі своїх дітей, онуків…

Ліквідатори після ліквідації Чорнобильської катастрофи повернулися каліками, у їх дітей закінчилося щасливе дитинство, а у родин – достаток, бо яке щастя, якщо твої рідні страждають від радіації – їх кожен день, до кінця життя з’їдає радіація. Який достаток, якщо всі кошти родини йдуть тільки на ліки?

Невже ти не розумієш, що інваліди війни відрізняються від інвалідів ЧАЕС не більшим «нахрапом», а тим, що радіація до кінця їх життя зжирає їх зсередини, їм потрібно значно більше коштів на ліки…

Депутати Верховної Ради України – скільки разів на день ви порушуєте Конституцію України, усі можливі загальновизнані норми міжнародного права?

Після того, як я прочитав підписану вами відповідь моєму побратиму Володі Білоєнку, який також як і я, з перших годин Чорнобильської катастрофи, рятував життя українців, в тому числі і ваше, ваших батьків, я здригнувся від огиди – яка ж ви істота – навіть в часи Брежнева не було такої демагогії…

Ви пишете про підвищення рівня «колективної солідарності в суспільстві», а яка може бути колективна солідарність у мульти-мільйонера Порошенка, депутата Яроша та мене, інваліда ЧАЕС, якого незаконно, всупереч всім гарантіям держави, залишили без коштів, без ліків?

Дуже відверто сказано про «потенційних одержувачів виплат (інвалідів, чорнобильців, військовослужбовців тощо)» — тільки я не потенційний одержувач виплат – мені ці виплати належали й належать відповідно до Конституції України, загальних норм світового права.

Якщо для виживання України як держави потрібно знищити Конституцію країни, відмовитись від задекларованих ООН прав людини, то кому потрібна така Україна…

Ми вже довиживалися до того, що з 53 мільйонів українців в 1993 році залишилося ледь 40. Чи по вашому, для виживання України як незалежної держави і цього забагато?

В Україні багато негараздів, але головний з них – це гадючник Верховної Ради України. Ви самі не даєте нам жити по людські – спотворили виконавчу владу, фактично знищили судову систему в Україні.

В якій країні світу можливо, щоб парламент щорічно, приймаючи бюджет країни, цинічно порушував Конституцію країни? Щоб депутати відверто брехали своїм виборцям, розкрадали більше половини бюджету країни?

Чи є рецепт поліпшення економічної ситуації в Україні? – так, і дуже простий – перестаньте красти, перестаньте деребанити бюджет фракціями та депутатськими групами Верховної ради, бо інакше знову стане питання про націоналізацію всього, вже вкраденого…

Але, все ж таки, можливо, в тебе, колись шанований «Яструбе», достатньо залишків порядності, так дай Чорнобильцям відповідь на дуже просте запитання, без фарисейства, демагогії –

Куди поділися у 2011 – 2015 роках кошти на оплату державних пенсій інвалідів ЧАЕС, хто їх вкрав?

Ось просто подивимося: Конституція України визначає, що в Україні діє принцип верховенства права – Конституція має найвищу юридичну силу і норми Конституції України є нормами прямої дії на відміну від законів та інших нормативно-правових актів, які повинні відповідати їй (стаття 8 Конституції України).

Відповідно до статті 147 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів конституції України та дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Стаття 150 Конституції України визначає, що до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України законів, актів Кабінету Міністрів України та офіційне тлумачення Конституції України. З цих питаньрішення ухвалене Конституційним судом України є остаточним і не може бути оскаржене. Ці рішення є обов’язковими до виконання на території України.Юридичний термін «рішення є остаточним і не може бути оскаржене» має абсолютно конкретне значення і не підлягає двоякому тлумаченню.

З питання чи має Верховна Рада України повноваження при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин, Конституційний Суд України надав офіційне тлумачення у 2007 році, прийнявши 9 липня 2007 року Рішення № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян). Так у пункті 5 цього рішення Конституційний суд України надав офіційне тлумачення:

«Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин». Такі зміни до законів визнані неконституційними.

Ось і все – остаточне і таке, що не підлягає оскарженню рішення.

Факт того, що депутати потім, і у 2008 і в подальші роки, навіть при голосуванні за бюджет 2015 року, свідомо порушували і порушують Конституцію України, бо їм наплювати на відповідальність, не робить легітимним жодного закону про бюджет.

Факт перегляду Конституційним Судом України в 2008, 2011 та в 2012 році свого ж офіційного тлумачення (в 2008 році підтвердження, в 2011 та 2012 роках протилежне рішення) нічого не змінює, так як остаточне рішення можливо змінити тільки зі зміною відповідних норм Конституції України. У всякому випадку це питання остаточно вирішено по суті і в рамках діючої Конституції України та не підлягає оскарженню чи будь якій ревізії, тому частина 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»» є неправомірною апріорі.

Але навіть якщо визнати правомірною частиною 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», в якій визначено:

«7. Прикінцеві положення доповнити пунктом 4 такого змісту:

Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 з наступними змінами)… застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного фонду України на 2011 рік», то з урахуванням норм статті 63 Закону № 796-12, яка передбачає «Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», є єдино можливим, що відповідні кошти на оплату державних пенсій інвалідів ЧАЕС, відповідно до статті 54 Закону № 796-12, були надані Пенсійному фонду України з державного бюджету України.

Посилання на «наявний фінансовий ресурс бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік» є просто фарисейством, яке прикриває банальну крадіжку наших пенсій — є тільки дві можливості – або гроші з державного бюджету України на оплату державних пенсій інвалідів ЧАЕС були банально вкрадені чиновниками Пенсійного фонду України, або їх вкрали депутати Верховної Ради України, пустивши на якісь інші цілі …

 Простіше кажучи – наші гроші, наші державні пенсії банально вкрали, і якщо ваші руки, «Яструбе», не замарані цією крадіжкою, дайте чесну відповідь, хто вкрав наші пенсії як у 2011 так і у 2015 році.

А на запитання де взяти кошти на сплату державних пенсій інвалідам ЧАЕС, достатньо подивитися на досвід США, в яких всі атомні електростанції несуть солідарну відповідальність за всі можливі ядерні інциденти (так званий Прайс Маршала), відраховуючи кошти до спеціального фонду, з якого й сплачуються всі пенсії та компенсації потерпілим від їх діяльності.

Чорнобильська АЕС – це не приватна лавочка, любий фахівець знає, що солідарну відповідальність за Чорнобильську катастрофу несе не тільки Україна, а й МАГАТЕ (яке своєю брехнею прикрило СРСР) і Москва…

Віктор Гайдак

Учасник ліквідації
аварії на Чорнобильській АЕС
(квітень — травень 1986 року)