«Радіаційні гроші»: хто з можновладців грабує зону відчуження?

Наші постійні читачі пам’ятають, як на початку червня, після постанови Мінекології про скорочення Чорнобильської зони, ми прогнозували: це рішення може лобіювати чиїсь приховані бізнес-інтереси. Адже Чорнобиль можна розглядати не лише як територію техногенної катастрофи, але й як привабливе джерело збагачення. На жаль, але наші припущення мають під собою ґрунт: редакція КНК Медіа дослідила це питання.

Чорнобильська зона уже давно перетворилася на справжнісінький радіоактивний клондайк: вивезення металобрухту, вилов риби, нелегальне вирубування лісу, браконьєрство та влаштовування «царських полювань». А захист від сторонніх очей статусом зони, і паркан із колючого дроту, лише додають цьому місцю привабливості.

Чорнобиль грабували завжди. І мова йде не про простих «сталкерів», а про гравців значно серйозніших – із владних кабінетів. Лише за останній рік було відлюстровано двох керівників зони відчуження: колишніх «смотрящих» Януковича: у жовтні 2014 року – В. Холошу й у квітні 2015-го – Б. Туркевича. Здавалося, після Революції Гідності цілком логічно було б нарешті призначити на цю посаду порядну компетентну людину, але знову її розіграли між політичними кланами. В результаті понад місячних торгів між Адміністрацією Президента, міністром екології Шевченком (читай – газовим олігархом Онищенком) і Юлією Тимошенко було знайдено кандидатуру, яка задовольнила всіх, – Юрія Антіпова. За професією він – пожежник, довгий час очолював Одеське управління МНС, аж доки в 2007 році після розслідування корупційного скандалу не був змушений піти у відставку. Загалом Андрій Федорович людина досить далека від атомної енергетики і радіаційної екології, якщо не враховувати той факт, що в 1986 році брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і навіть отримав інвалідність. Але навряд чи впродовж недовгого часу свого перебування у Чорнобилі він міг перекваліфікуватися на радіолога. Та й чи не важко буде людині з променевою хворобою (якщо вона, звісно, у нього є) сумлінно працювати у зоні радіаційного забруднення?


Та як би там не було, одразу ж після свого призначення Антіпов активно взявся за роботу. Тільки чомусь його діяльність була спрямована зовсім не на реформування зони і створення біосферного заповідника, а на перегляд умов тендерних закупівель та вивчення всіх фінансових документів. Ці дії більше нагадують налагодження корупційних схем або підготовку до рейдерського захоплення. І результати не примусили на себе чекати.

Вже незабаром компанії, що працювали в Чорнобилі, були змушені платити «данину» новому «смотрящому», незгодні ж отримували порушені проти них кримінальні справи, обшуки та погрози. Такий «радіаційний бізнес» ледь не зірвав будівництво об’єкту «Укриття», який планується здати в експлуатацію у листопаді 2017-го. Наприклад, кейтерингову компанію, що протягом декількох років годувала французьких робітників, замінили на підставну фірму. Очевидно, «блакитною мрією» нового керівництва зони було накласти лапу на кошти міжнародної допомоги. Яке ж на них чекало здивування, коли горе-казнокради дізналися, що вони навіть не проходять по українських рахунках, а повністю знаходяться в розпорядженні Європейського банку реконструкції та розвитку!

Звісно, так не могло тривати вічно. Вже у вересні до вищих державних органів масово посипалися скарги на «беспрєдєл» у зоні. На стіл Порошенку ліг лист від голови Громадської ради ЧАЕС Сергія Парашина, невдовзі після цього своє звернення до РНБО оприлюднив і голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Микола Томенко. Всі вони скаржилися на «одеських «смотрящих» без посад, які примушують грати за своїми правилами».

Стоп, але ж Антіпов призначений офіційно? І чому про нього раптом говорять в множині? Та насправді він виявився лише пішаком у грі великих гросмейстерів. Міжнародні організації, які працюють в Чорнобилі, були вкрай здивовані тим, що у всіх фінансових нарадах бере участь якась незрозуміла особа без посади. Звати її Артур Чечьоткін – одеський бізнесмен і за сумісництвом зять Юлії Тимошенко. Ось тепер все стає на свої місця: в результаті місячних торгів з екс-регіоналом Онищенком «Леді Ю» вибила собі на розграбування надприбуткову зону відчуження. Очевидно, це була своєрідна подяка за протягнення по квоті БЮТу на посаду міністра екології Ігоря Шевченка, який навіть жодного дня не був членом цієї партії. А справжнім, нехай навіть і неофіційним, чорнобильським «смотрящим» Юлія Володимирівна вирішила поставити свого любого зятя.


Можливо скарги так і продовжували б лежати без розгляду на столах вищого керівництва держави, якби раптом подібне звернення не подав і Європейський банк реконструкції та розвитку. Ситуація почала загрожувати міжнародним скандалом, тому 23 вересня Кабінет Міністрів поспішив звільнити Юрія Антіпова з посади. Але чи припиниться після цього розграбування зони кланом Тимошенко? Чи отримає вона нарешті нормального чесного керівника? Чи знову «ласий радіоактивний шматок» буде тихцем розділений в кулуарах між правлячою верхівкою?

Такі корупційні дії можуть не просто залишити недобудованим захисний саркофаг над радіоактивними руїнами, а й взагалі ставлять під сумнів весь міжнародний імідж України. Очевидно, що нашим високопосадовцям мало однієї чорнобильської катастрофи.



Комментариев нет:

Отправить комментарий