Вінничанин під час ліквідації Чорнобильської аварії заробив на свою
голову купу болячок і проблем. А тепер Михайло ніяк не може довести, що він там
працював через…коректор. Право на пільгу хоче довести у Верховному суді
До редакції звернувся 49-річний вінничанин Михайло
Пенькний. Чоловік з 2002 року намагається отримати чорнобильське посвідчення, і
все безрезультатно.
У 1986 році Михайло працював на автобазі Облводгоспу
шофером. У зону відселення чоловіка відрядили з 31 липня по 28 серпня. Михайло
та його колеги займалися бурінням свердловин і прокладанням труб у селі
Діброва. Цей населений пункт є зоною особливого контролю та входить до третьої
зони небезпеки.
– Майже всі, з ким ми там були, давно і без проблем
отримали посвідчення. Навіть ті, хто працював у Діброві менше, ніж я. мені ж
спершу відмовили через те, що у документі про відрядження коректором було
виправлено дати, – розповідає Пенькний.
Чоловік пояснює, що в той час, коли видавали
довідку, технології не дозволяли виправити помилку інакше. І вона стала
фатальною. Тепер Михайло не вилазить із судів та Департаменту соціальної
політики.
За злою іронією долі, довідки про відрядження у
Діброву в архівному фонді тамтешньої сільської ради не збереглися. Про це
сказано у довідці, яку Пенькний отримав у Поліській держадміністрації Київської
області. Але чоловіка це не зупинило. У 2014-му він зібрав усі наявні і можливі
документи, свідків, і вкотре подався до Вінницького міського суду.
Там він пояснив, що направлення у відрядження та
накази про перебування там втрачені без його провини і не підлягають
відновленню. Але суд прийняв до уваги інші докази. Зокрема, запис у трудовій
книжці, довідку автобази Облводгоспу про відрядження та список ліквідаторів
аварії від Вінницької автотранспортної бази. Всіх заплутав лист Управління у
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Адже ще у
2002-му, посилаючись на виправлення у наказі Облводгоспу, управління визнало
безпідставним віднесення Пенькного до числа ліквідаторів.
RIA поспілкувалася з судовими свідками у справі
Михайла. Ці люди були з ним у Діброві, там вони разом займалися будівельними
роботами.
– Я був у Чорнобильській зоні з травня 86-го аж по
87-й рік. Маю другу категорію, щоправда, оформив її ще у 90-х роках у Києві. І
то, на підставі робіт у селі Весняному, бо документацію по Діброві спеціально
знищили. Тогочасні керівники Облводгоспу – Корчак, Бойко, – собі посвідчення
зробили і зараз живуть спокійно. А Михайло справді працював там довгенько,
точно більше двох тижнів, – говорить
Микола Камінний.
Він додає, що Пенькний справді працював там водієм
вантажівки і перевозив труби для водогону. Його слова підтверджує ще один
ліквідатор аварії другої категорії Сергій Стасюк. Він також ходив з Михайлом на
суд. Свідки кажуть, що багато хто з їхніх тодішніх колег не зміг підтвердити
перебування у зоні відселення через знищену з невідомих причин документацію.
Але на цьому судовому засіданні все мало б стати на
свої місця. Суд тоді вирішив задовольнити заяву Пенькного і встановити, що він
дійсно був у Діброві і ліквідував наслідки Чорнобильської аварії.
– Після цього я пішов у Департамент соціальної
політики, щоб мені видали посвідчення. Вони відправили документи на Київ до
Комісії зі спірних питань. Відповіді довго не було. І на початку цього року
мені сказали, що заяву повернули без розгляду. Не розумію, як це. Є ж рішення
суду, а вони мені знов – «нема підтверджень». Нібито мене туди відрядили для
житлового будівництва, а не для санітарної обробки та дезактивації техніки. То
чому ж іншим посвідчення дали, вони ж там робили те саме, що й я, – каже
Михайло.
За роз’ясненнями ми звернулися до Департаменту
соціальної політики Вінницької ОДА.
– Річ у тім, що село Діброва не вважається зоною
відчуження. Там були розташовані пункти дезактивації техніки та санітарної
обробки. Пенькний надав документи про відрядження, тобто він там певний час жив
і їздив на роботу. Але необхідних для посвідчення документів у нього немає.
Потрібна довідка, що він працював на дезактивації, – говорить головний спеціаліст відділу
соціального обслуговування Наталя Кошелюк.
Про це чув і сам Михайло, але не погоджувався.
Показав відомості, згідно з якими Діброва належить до третьої зони небезпеки і
довідки про зарплати. На період робіт у зоні вони підвищені. Це, на думку
чоловіка, слугує ще одною підставою для видачі йому посвідчення. Але в суді
виявили, що ця довідка – незавірена ксерокопія, до того ж, тут теж є
розбіжність з оригінальними документами Облводгоспу.
В Апеляційному суді Пенькному відмовили. Останньою
спробою добитися свого було засідання у міському суді 22 вересня. З цього теж
нічого не вийшло. Михайло знову хотів йти на апеляцію, але його відмовив
адвокат. Каже, сенсу ходити по судах немає, бо є постанова Верховного Суду. У
ній йдеться про те, що видача чорнобильських посвідчень можлива лише за
наявності необхідних документів, і рішення суду аж ніяк не може вплинути на
позитивне вирішення цього питання.
– Верховний Суд визнав незаконною видачу посвідчень
за рішеннями суду. Ми намагалися піти іншими шляхами, але ж документів
потрібних справді немає. Суддя навіть закрила очі на те, що у 86-му не було
коректорів, на виправлення усі теж не зважила. Але суті це не змінює – шансів
практично нема. Я відправив запит у Поліську райдержадміністрацію, якщо вони не
підтвердять, що Діброва – то зона відчуження, не можемо розраховувати на
бажаний результат. Хоча й дуже шкода його – він же справді там був. Якби раніше
зайнявся цією справою, може, проскочив би, бо багато хто зробив собі
посвідчення до змін у законодавстві. А йому просто не пощастило, – говорить
останній адвокат Михайла Василь Деркач.
Сам Пенькний каже, вже стільки вистраждав, що
зупинятися не буде. Він вже двічі лікував зараження крові – за його словами,
заробив його у Чорнобильській зоні. А що далі? Михайло збирається звернутися у
Верховний Суд України з надією все ж таки отримати те, що вже давно могло б
давати йому пільги – омріяне чорнобильське посвідчення.
Охренел!!! Уже давно пора поделить всех чернобыльцев на ЛИКВИДАТОРОВ,которые действительно ликвидировали аварию и на участников ликвидации! Посмотри, где Диброва, а где 4 блок,парень
ОтветитьУдалитьК 30 летию таких трутней все больше и больше будет!
ОтветитьУдалитьУ него в справке написано стоить "БУДИНКИ"
Где строили домики? ЗА ЗОНОЙ!
Весь водстрой надо перетрусить!