Нарада чорнобильців і влади у Полтаві


Ганьба! Й ще раз ганьба! Не знаходиться інших слів, як сказати "шкурники" (це за висловом покійного Андреєва), коли постає питання державних нагород. Собі дати, іншому не дати – ось і весь лейтмотив "братів по зброї"!

А як же бути з тими простими ліквідаторами, які не встають з ліжка чи вже відійшли у вічність? Хто їм "вибиватиме" нагороди?

Дуже, дуже мріється купити собаку….

І ще. Дехто дере гузна, що ми нібито виконували одну і ту ж саму роботу на ЧАЕС і навіть "спали в одному наметі", а тому у всіх повинні бути однакові пенсії.

З цього приводу виникає логічне запитання: а чому змінюється риторика, коли мова заходить про нагороди? Ніхто ж тоді не говорить, що якщо всі однакові, то і нагороди повинні вручатися всім, або нікому?

Напевно, щось тут не стикується або хтось кривить душею. Чи не правда, друзі..?

2 комментария:

  1. Самая лучшая награда это достойная пенсия. А побрякушки пусть оставят себе.

    ОтветитьУдалить
  2. Не принимать участия в"чествовании ",отказаться от наград и в ответ подать петицию,позорящую на весь мир это государство, планомерно уничтожающее спасителей мира

    ОтветитьУдалить