Закон Украины 2093 принят во втором чтении



Проект
(Тираж 17.02.2016)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо соціального захисту постраждалих осіб


Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами) такі зміни:

1. Включити статтю 2 такого змісту:

«Стаття 2. Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій

Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов’язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров’я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.
Такими зонами є:

1) зона відчуження – це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;

2) зона безумовного (обов’язкового) відселення – це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бера) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

3) зона гарантованого добровільного відселення – це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бера) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

Межі цих зон установлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з Національною академією наук України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпеки використання ядерної енергії, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення, на основі експертних висновків».

2. Пункт 4 частини першої статті 11 викласти в такій редакції:

«4) особи, які постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на території, яка до 1 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в цій зоні не менше чотирьох років».

3. Пункт 4 частини першої статті 14 викласти в такій редакції:

«4) особи, які постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на території, яка до 1 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в цій зоні не менше чотирьох років, – категорія 4″.

4. Доповнити статтею 171 такого змісту:

«Стаття 171. Медичне обстеження, диспансеризація та лікування осіб, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або осіб, евакуйованих із зони відчуження

Особи, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або осіб, евакуйованих із зони відчуження, і після досягнення повноліття не були віднесені до встановлених статтею 14 цього Закону категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на щорічне медичне обстеження, диспансеризацію та лікування у спеціалізованих медичних закладах, що забезпечують лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

5. Частину другу статті 20 після першого речення доповнити новим реченням такого змісту: «Зазначені пільги надаються дружині (чоловіку), які не одружилися вдруге, неповнолітнім дітям померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного до категорії 1, незалежно від наявності причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою».

6. В частину першу статті 21 включити пункт 2 такого змісту:

«2) першочергове безоплатне надання щорічно санаторно-курортних путівок або виплата компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України».

7. В частину першу статті 22 включити пункт 2 такого змісту:

«2) першочергове забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або виплата компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання пільгових путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України. Установити, що забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або виплата компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування здійснюються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

8. Включити статтю 23 такого змісту:

«Стаття 23. Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4

Особам, віднесеним до категорії 4 (пункт 4 частини першої статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:

1) пільги, передбачені пунктами 1, 6, 8 статті 20, пунктами 3, 6, 15 статті 22;

2) першочергове забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або виплата компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання пільгових путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України. Установити, що забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або виплата компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування здійснюються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

3) першочергове зубопротезування із зниженням його вартості на 50 процентів (крім зубопротезування з дорогоцінних металів та матеріалів, прирівняних до них за вартістю, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я);

4) відшкодування 50 процентів вартості палива, придбаного в межах установлених норм, особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення».

9. Частину першу статті 24 доповнити словами та цифрами «і пунктом 2 статті 23″.

10. У частині першій статті 30:

включити пункти 1, 3 і 8 такого змісту:

«1) повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи (не старше 8 років) шляхом безплатного виховання (утримання) їх у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і надання щомісячної грошової допомоги, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України»;

«3) безплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі) дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних закладів), з правом позачергового придбання квитків у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України»;

«8) щомісячна виплата в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, сім’ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті, якщо така дитина не перебуває на повному державному забезпеченні»;

пункт 11 викласти в такій редакції:

«11) безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, студентів коледжів і технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного забруднення (пункти 2 і 3 частини другої статті 2 цього Закону), та учнів зазначених навчальних закладів, розташованих на території, що до 1 січня 2015 року була зоною посиленого радіоекологічного контролю, які продовжують там навчання, а також дітей, які є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дітям, які не харчуються в зазначених навчальних закладах, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України»;

включити пункт 12 такого змісту:

«12) виплата грошової компенсації батькам потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади (у тому числі тих, які не перебувають в обліковому складі шкіл), якщо діти не перебувають на повному державному забезпеченні, здійснюється в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

11. Статтю 48 доповнити частинами другою і третьою такого змісту:

«Одноразова компенсація дружині (чоловіку), які не одружилися вдруге, неповнолітнім дітям померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного до категорії 1, призначається незалежно від наявності причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Виплата щорічної допомоги на оздоровлення дитині, яка втратила одного з батьків із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного до категорії 1, здійснюється незалежно від наявності причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою».

12. У статті 52:

частину першу викласти в такій редакції:

«Щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні, в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, встановленої згідно із законодавством»;

частину другу доповнити реченням такого змісту:
«Дружині (чоловіку), які не одружилися вдруге, дітям померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного до категорії 1, щомісячна компенсація призначається незалежно від наявності причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою».

13. Частину першу статті 54 доповнити реченням такого змісту: «Непрацездатним членам сім’ї, які були на утриманні годувальника, та дружині (чоловіку), які не одружилися вдруге, які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою».

14. Статтю 58 викласти в такій редакції:

«Стаття 58. Пільги з виплати пенсій працюючим пенсіонерам
Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються в повному розмірі, без урахування одержуваного заробітку (доходу) та незалежно від місця роботи.

Забороняються будь-яке обмеження, тимчасове чи постійне призупинення виплати пенсій або щомісячного довічного грошового утримання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

15. Статтю 60 викласти в такій редакції:

«Стаття 60. Інші пільги та компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надаються й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством».
ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім пунктів 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

2. Установити, що потерпілими громадянами, які віднесені до категорії 4, та потерпілими дітьми визнаються особи, які постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на території, яка до 1 січня 2015 року була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Зона посиленого радіоекологічного контролю – це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2 за умови, що розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів перевищує 0,5 мЗв (0,05 бера) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
3. Кабінету Міністрів України:

у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у
відповідність із цим Законом;

під час підготовки проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік передбачити фінансування, необхідне для
реалізації положень цього Закону.

Голова Верховної Ради України                                         В. ГРОЙСМАН

4 комментария:

  1. Ну тут все для 4 категорії, а де інваліди Чорнобиля? Ні одного слова....

    ОтветитьУдалить
  2. Ну и чего добились?

    ОтветитьУдалить
  3. По моему - это опять как всегда РАзвОД !

    ОтветитьУдалить
  4. Да морда у него холенная а не стыда не совести.

    ОтветитьУдалить