Виступ на парламенських слуханнях голови Всеукраїнської спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль-86" Колядіна А.Ф.

Шановні народні депутати, шановний головуючий, шановні гості і побратими-чорнобильці!

Про проблеми у чорнобильців. Найголовніші – дві: як вижити, і як лікуватись? Вони пов’язані фінансово. Нагадаю, що згідно статті 16 Конституції України захист громадян, постраждалих внаслідок чорнобильської катастрофи, є обов’язком держави. Захворювання чорнобильців-інвалідів офіційно пов’язані з роботами на ліквідації аварії (у ліквідаторів) або з її наслідками (у потерпілих). У кожного є документ – Експертний висновок. Невже не зрозуміло, що відповідальність держави в цьому питанні полягає в тому, що по цих хворобах лікування має бути безкоштовним?

Яке вирішення питання? Це – державний медичний страховий поліс  з грошима на персональній страховій картці. Він забезпечить лікування лікарськими засобами і оперативне лікування, а також профілактичне забезпечення діагностики та санаторно-курортного лікування. Цей спосіб відпрацьований у регресників. Якщо ми згадали регресників, то і 54 стаття нашого чорнобильського закону передбачає компенсацію втраченої заробітної плати. Юридично правильна була редакція закону 93 року –  7, 5, 3 мінімальних заробітних плати для ліквідаторів, для інших інвалідів – 4, 3, 2.  Це регресна формула, саме тому 54 стаття має назву ДЕРЖАВНА ПЕНСІЯ.

Але є ліквідатори інших категорій, і можна твердо сказати: здорових серед них немає. Може вже настав час, коли, скажімо, ліквідаторам 86 року – всім, автоматично надати 3-ю групу інвалідності.

У всьому світі шанують героїв-чорнобильців, пам’ятаючи жертовний колективний подвиг ліквідаторів 86 року. Але в Україні по відношенню до всіх ліквідаторів все навпаки…

За останні роки чорнобильці провели багато акцій протесту. Велись перемовини, створювались робочі групи, напрацьовувались пропозиції. Але все розбивалось об залізобетонну байдужість виконавчої влади. Правовим нігілізмом та зневагою до Конституції України хворий не тільки Кабінет Міністрів України, цієї хворобою заражений і парламент. Коли депутати, наприклад, голосують за ганебний закон №76-VIII від 28 грудня 2014 року опівночі з жахливим порушенням регламенту, більш того, Конституції, не бачачи на очі документу, що можна сказати?!  І чого нам після цього чекати?

30 років вже минуло після страшної ядерної катастрофи, це було так давно, що вже і не віриться, що це було з нами. Але це було, і ми там були на тій війні з «Мирним Атомом»!  Всього через півроку наші побратими, кому пощастило, ставили свої автографи на стінах «Саркофагу». Це сталося  30 листопаду  86 року, а вже 14 грудня він був прийнятий в експлуатацію. Саме 14 грудня визначений нашим  Днем Перемоги, Днем шанування ліквідаторів!

Слава Україні! Героям-чорнобильцям слава!

Дякую за увагу.

2 комментария:

  1. всем дать ликвидаторам 86 года 3 группу .и тем что в штабах штаны протёрли и тем кто по кухни отирался около казанка что это справедливо опят херю пишут . надо давать 3 группу тем кто не посредствено работал на чаэс на ликвидации не зависемо от года прибывания .

    ОтветитьУдалить
  2. Трезвый взгляд20 мар. 2016 г., 13:45:00

    Из всех выступивших один Колядин высказал что-то вразумительное и по сути, конечно за три минуты осветить проблемы не возможно, но есть и недостатки, это мания деления по годам участия что очень плохо и не правильно. Этим самым перечеркнул весь позитив своего выступления. Что-же некоторые болячки неизлечимы, такие как мания величия, радиация по мозгам хорошо бьёт. Ветераны второй мировой оставшиеся в живых не делились на касты, в 41-м или в 45-м поймал пулю или осколок.

    ОтветитьУдалить