Про проблеми ліквідаторів, правду, президента і таке інше

В Украине ведется работа по созданию списка переселенцев, чтобы отслеживать их перемещение через линию разграничения на Донбассе и их времянахождение на подконтрольной украинскому правительству территории. Об этом заявил советник министра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Юрий Гримчак.

І. Вчора одна посадова особа на запитання, чому не були запрошені лідери Всеукраїнських громадських організацій на зустріч з Президентом України, яка відбулася 23 травня 2017 року з нагоди підписання Закону «Про внесення зміни до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» так і не змогла надати зрозумілої відповіді.

Відповідь звелась до банального: «Потрібно менше ставити гострих запитань …».

Ось так.

Так, на сьогодні лідери ліквідаторів Чорнобильської катастрофи позбавлені можливості піднімати гострі питання перед владою – вона цього і не любить і боїться, бо у неї немає відповідей на прості, зрозумілі запитання, тому доступ до «тіла» мають …, ті, хто ніколи не озвучить перед Президентом України, як гарантом свобод та прав людини, гарантом Конституції, незручні запитання, яких наразі накопичилось ой як багато.

Ми всі пам’ятаємо, як 17 березня ще 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо соціального захисту постраждалих осіб» (реєстр. № 2093), в якому з моменту опублікування вводилася норма про призначення всій родині померлих ліквідаторів пенсій у зв’язку з втратою годувальника незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Так прийнятий Верховною Радою Закон в другому читанні визначав:

«Частину першу статті 54 доповнити реченням такого змісту: «Непрацездатним членам сім’ї, які були на утриманні годувальника, та дружині (чоловіку), які не одружилися вдруге, які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою».

08.04.2016 року цей закон повернуто з підпису з вето Президента та вимогою про його скасування.

21.04.2016 року вето Президента не подолано, Закон відхилено.

Головним лейтмотивом вето Президента було, цитата:

«- положення Закону щодо надання права неповнолітнім дітям та/або дружині (чоловіку) померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного до категорії 1, на пільги та пенсійне забезпечення незалежно від наявності причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою також є дискримінаційним стосовно членів сімей померлих постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до цієї ж категорії 1, яким відповідні пільги та пенсії надаються лише у разі, якщо смерть годувальника пов’язана з Чорнобильською катастрофою (статті 20, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»)».

У підписаному Президентом 23 квітня 2017 року, Законі України «Про внесення зміни до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 13.04.2017 року № 2015-VIII всього дві частини:

«1. Частину першу статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178; 2015 р., № 6, ст. 40) доповнити реченням такого змісту: «Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою».

2.   Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2018 року».

Як то кажуть, знайдіть різницю.

Мені не зрозуміло, чому вдови звільнилися від необхідності доказувати зв’язок смерті ліквідатора, а непрацездатні члени сім’ї, які були на утриманні ліквідатора (діти, онуки) — ні, і що ще вихолощує сам закон, лише зазначу, що вдови вже більше року не можуть довести зв’язок і вимушені чекати ще більше пів-року, аж до 01 січня 2018 року, нібито вони молоді і здорові люди.

Тому звучать відвертим глузуванням слова президента Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Володимира Войтова, який від імені усіх вдів «і не тільки» подякував Президенту держави: «Сьогодні влада дійсно має бажання і робить все можливе для того, щоб повернути справедливість. І це стосується не тільки цього Закону».

Досить проникливо, дивлячись прямо в очі Президенту, пан Войтов передав «низький уклін від усіх вдів і не тільки». «Ми зверталися до всіх, але це зробили тільки Ви», — додав він.

ІІ.  І друге, на що я не можу отримати відповіді.

Наша влада, і судді і депутати і Президент з Прем’єр-міністром, відповідно до Конституцій України є виконавцями волі народу, який є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні (стаття 5 Конституції України).

Ми, народ, наймаємо суддів, законодавців, виконавчі органи з єдиною метою – аби вони професійно та своєчасно виконували свою роботу, за яку ми їм платимо значні кошти, значно більші, ніж має середній мирянин.

Але ці, фактично слуги народу, нічого не роблять ні професійно, ні своєчасно – лише набивають свої кишені, не соромляться своїх декларацій з багатомільйонними статками, та надувають щоки.

Фактично ці слуги узурпували всю владу в Україні, і виконавчу і судову і законодавчу. Вони нічого не роблять для народу, паплюжать Конституцію України.

А питання дуже просте – якщо сьогоднішня влада не хоче нічого робити для народу, то на що вона сподівається?

Що роблять зі злодійкуватим слугою, який нічого не хоче робити, тільки краде й глузує над своїм господарем?

Як патріот України, як представник ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, вважаю, що давно прийшов час прозвітувати нашим слугам про виконану роботу та надати відповідь, що сталося з нашим гаманцем.

І останнє, я не закликаю втручатися в правосуддя, роботу силового блоку, але  вимагаю, щоб і судді і поліція працювали, працювали на користь народу України, а не надували щоки, набиваючи нашими грошима свої кишені.

Учасник ліквідації
аварії на Чорнобильській АЕС
(квітень — травень 1986 року)
Віктор Гайдак