Пропонується для обговорення!

Пропонується для обговорення та відправлення лист – звернення на ім’я Голови Конституційного Суду України, всім суддям, який, за бажанням, можуть відправити по пошті усі ті ліквідатори, хто, за станом здоров’я або елементарною нестачею коштів, не зможе приїхати до КСУ 22 травня цього року для особистої подачі звернення.

Проект:

Лист Голові Конституційного Суду України
(Поштова адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 14, 01033):

Голові Конституційного Суду України
Всім суддям Конституційного Суду України

Я, Гайдак Віктор Вікторович, ліквідатор Чорнобильської катастрофи, який у квітні – травні 1986 року був задіяний на роботах безпосередньо на ЧАЕС. Я втратив здоров’я та можливість заробляти на життя для себе та своєї родини ліквідуючи реальну загрозу для всіх мешканців України, був у тому ядерному пеклі замість Вас, Ваших дітей, аби жили на своїй рідній землі і наші з вами діти та онуки.

У 1989 році було розсекречено достатньо даних про реальні рівні радіації в усій 30 кілометровій зоні проведення ліквідації аварії, що дає мені право стверджувати, що мене, відправляючи до ядерного пекла нещадно обдурили – замість максимальних 10 — 15 мілірентген на годину, як вказували всі офіційні видання, я працював без всяких засобів захисту при радіації в десятки – сотні рентген на годину. Працював без елементарного захисту від радіації, бо мене запевнили, що загрози моєму здоров’ю не має.

Я став інвалідом ЧАЕС – радіація проникла в мене на клітинному рівні – мої кістки і через тисячу років будуть радіоактивними, і залишок свого життя я приречений на постійні болі.

У 1990 році Верховна Рада визнала злочини колишнього керівництва України, які привели до переопромінювання ліквідаторів аварії, сама аварія визнана катастрофою, підготований та прийнятий спеціальний закон № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в якому у статті 13 держава взяла (прийняла) на себе «всю відповідальність за шкоду здоров’ю або втрату працездатності». Одночасно було озвучено, що абсолютна більшість ліквідаторів отримала заробітну плату за роботу в значно меншому розмірі, ніж це передбачено нормативними актами, так як мені не заплатили підвищення за роботу в надзвичайних радіаційних умовах. Моя зарплатня у 1986 році за ліквідацію катастрофи виявилася заниженою в десятки разів.

З 1992 року всім ліквідаторам Чорнобильської катастрофи 1986 року надана гарантія, що розмір належних до виплати їм державних пенсій буде не меншим ніж 3; 5; 7 розмірів мінімальної заробітної плати відповідно для 3, 2 та 1 групи інвалідності. Для ліквідаторів наступних років цей мінімум законодавчо був встановлений на рівні 2; 3 та 4 мінімумів.

Цитата статті 54 в редакції Закону № 2532-12  від 01.07.92 року:

«Стаття 54. Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку з втратою годувальника

При цьому пенсія по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на  Чорнобильській  АЕС 1986 року, щодо яких встановлено причинний зв’язок  інвалідності  з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчою: по I групі інвалідності — семи мінімальних  заробітних  плат,  по  II  групі інвалідності — п’яти мінімальних  заробітних  плат, по III групі інвалідності — трьох мінімальних заробітних плат. Іншим інвалідам,   щодо яких встановлено причинний зв’язок  інвалідності  з  Чорнобильською катастрофою,  пенсія по інвалідності не може бути нижчою: по I групі інвалідності — чотирьох мінімальних заробітних плат, по II групі інвалідності — трьох мінімальних заробітних плат, по III групі інвалідності — двох мінімальних заробітних плат».

У 1993 році держава додатково встановила для всіх потерпілих гарантії, що їх державна пенсія не може бути меншою ніж 6, 8 та 10 мінімальних пенсій за віком, цитата:

«В усіх випадках  розміри  пенсій  для  інвалідів,  щодо  яких встановлено  зв’язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності — 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності — 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності — 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам — 3 мінімальних пенсій за віком.

( Стаття 54 в редакції Закону № 3285-12 від 17.06.93 року).

Ці державні гарантії постійно порушувалися державою, яка законами про держбюджет призупиняла їх дію.

22 травня 2008 року Конституційний Суд України став на захист наших конституційних прав і заборонив знахабнівшим від вседозволеності чиновникам віднімати гарантовані статтею 22 Конституції України розміри наших державних пенсій за шкоду здоров’ю, втрату професійної працездатності.

У 2011 та 2012 році цей же Конституційний Суд України зробив злочин – фактично переглянув своє ж рішення 2008 року і дозволив ненажерливим чиновникам відбирати в ліквідаторів Чорнобильської катастрофи останнє.

Це зроблено посилаючись нібито на принцип пропорційності, але де був цей принцип у 1986 році? У 1987 році? У 1988 та 1989 роках?

Де був цей принцип, коли ви замість себе посилали нас до ядерного пекла, відмовлялись платити законну та справедливу заробітну плату за роботу в тих нелюдських умовах? І не кажіть, що це не ви нас посилали без засобів захисту, без дозиметрії до ядерного пекла, що це не ви приховували і продовжуєте приховувати від нас правду як про реальну радіаційну небезпеку, так і про належні до виплати нам розміри оплати праці – бо ви їх у 2011 та 2012 роках благословили. Посібники катів та нелюдів є ще більшими злочинцями…

Тому ми вам пропонуємо – схаменіться, поки не пізно – розмір наших державних пенсій врегульовано прямою нормою Конституції України і не може розглядатися за іншими правилами, встановленими іншими законами, або постановами уряду.

Так Конституція України в частині 3 статті 22 встановила правило, згідно якого при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України, в рамках своєї юрисдикції, розтлумачив 11 жовтня 2005 року в рішенні № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії) зміст цього правила:

«Зміст прав і свобод людини – це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини – це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права.

Звуження обсягу прав і свобод – це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики».

Рішення Конституційного Суду України від 2011 року № 20 та від 2012 року № 3 в відношенні необхідності застосування судами принципу пропорційності не може бути застосований в моєму випадку, так як я втратив здоров’я, професійну працездатність внаслідок порушення державою вимог радіаційної безпеки, за що держава взяла на себе всю відповідальність і зобов’язалася виплачувати мені державні пенсії як компенсацію шкоди здоров’ю, втрати професійної працездатності (ст. 13 Закону № 796-ХІІ).

На мою думку, ви й так все розумієте, що ніякі зміни в пенсійному законодавстві України не можуть привести до звуження обсягу вже існуючого у мене, відповідно до статті 56 Конституції України, права на відшкодування ядерної шкоди завданої здоров’ю, і в разі зменшення кількісної характеристики державної пенсії, якою виступає її розмір, поновити порушене правило, для чого поновити виплати в порядку та розмірі який існував до порушення конституційного права.

Крім того є ще моральний аспект, який полягає в тому, що всі ви, фізично здорові чиновники, вважаєте за можливе зменшити ще в 4 рази мою державну пенсію, повністю відібрати в мене останні кошти, в той час коли я втратив здоров’я і можливість заробляти собі на життя своєю працею, захищаючи майбутнє, в тому числі і вас і ваших дітей, онуків, нащадків.

Схаменіться, злодіяння чиновників, суддів — пособників катів ліквідаторів, рано чи пізно буде покарано, бо зло не може залишатися безкарним — тоді воно знищує все навколо. І сьогоднішня Україна є тільки підтвердженням того, що почалося в Чорнобилі …

Ми вимагаємо, щоб Конституційний Суд України розглянув питання антиконституційної поведінки державних органів влади, які скасовують вже існуючі у ліквідаторів Чорнобильської катастрофи державні гарантії відповідно до усіх редакцій Закону № 796-ХІІ і визнав, що всі редакції цього закону дійсні з моменту прийняття і розповсюджуються на всіх потерпілих, які отримали на них право. Для цього вимагаємо, щоб в статтю 13 цього закону був внесений відповідний абзац про право самих ліквідаторів вибирати ті державні гарантії, які були на час отримання ним статусу.

Також є обов’язковим, щоб Конституційний Суд України розглянув питання, що всі пошкодження здоров’я, втрату професійної працездатності ліквідатори отримали виключно з вини держави, яка занижуючи в тисячі разів реальний радіаційний стан призвела до роботи ліквідаторів без належних засобів захисту, тобто цей закон є деліктним, а не соціальним.

8 травня 2017 року

Учасник ліквідації
аварії на Чорнобильській АЕС
(квітень — травень 1986 року)
Віктор Гайдак