ПОСЛАННЯ українському чиновнику від українських ліквідаторів

Шановні друзі! Із 2009 року вправляюсь листуванням з чиновниками  різних рівнів – від державних до місцевих управителів. І ніяк не можу второпати: чому я їм пишу  про реальні  проблеми ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС: цитую закони, постанови … Я їм про одне, а вони ніби спустилися з Місяця, плетуть всяку  всячину. А питання наші чомусь  оминають.

Отож вирішив звернутися за  допомогою до доброго товариша. Він в темі, оскільки виступав перед ліквідаторами,  коли ще  четвертий реактор навідувався  в чорнобильську зону, коли четвертий  реактор ще жеврів, за відрядженням спілки письменників держави, котра  почила в Бозі.  Називається товариш Ігор Гаврилюк. Він радить скористатись досвідом запорожців  і чергового листа написати  так:

П О С Л А Н Н Я
українському  чиновнику   від українських ліквідаторів

Ти дурню, що не годен синів християнських забезпечити тим, на що їм дає право Конституція і невгодний єси християнам чорнобильцям і не лише. Поки ми ще тебе не називаємо ані шайтаном київським, кропивницьким,львівським  чи вінницьким, ані братом проклятого чорта, ані нехрещеним лобом, ані козолупом, ані базарним перекупником, ані задньою частиною кобили, ти, паскуднику, що проблем наших зі здоров’ям не відаєш, совість загубив, якщо вона в тебе колись була, поясни нам, тим, що ще живі понині: хто тобі дав право радити тупоголовим засідальникам у парламенті змінювати в гірший бік закон Про статус чорнобильців?!

Чи знаєш ти, неуку, що таке забороняє Конституція України і оті чотири сотні бовдурів чинити це не можуть?

Чому нам, які ціною власного життя врятували і тебе, і отих ледарів та прогульників, що роками протирають портки,  базікають про нестачу  коштів в той час, як деякі чинуші з Міністерства, яке очолює оте бородате чмо з покійного народного фронту, отримують місячно по мільйону, а якийсь нещаднюк чи нещадим – за червень 2017 року – більше  аніж 400 воїнів на передовій АТО за місяць разом?!

Не припиниш робити все, аби відправити на той світ небагатьох з нас, що ще живі, заб’ємо вхід до твого кабінету дошками, лишимо тобі на тиждень харчів і відкриту парашу. А вилізеш, плюгавче через вікно, впіймаємо та опустимо вниз головою тричі в нечистоти…Може тоді до твоєї дурної голови повернеться розум?

Чи для того тебе ще потрібно лупцювати березовими прутами по сраці?

День у нас такий, як і в тебе, поцілуй – знаєш куди – кожного з нас.

Як ви, побратими-чорнобильці думаєте: вартує  наступного листа написати  у стилі козацькому?

Ярослав  Олійник, голова ГО

«Прикарпатбат Чорнобиль».