(Оновлене) ПОЗОВНА ЗАЯВА (от 28.03.2018)

Полтавський окружний адміністративний суд

36039, м. Полтава, вул.Пушкарівська, 9/26.

(0532)52-78-69, Тел/факс (0532)60-33-08

                                                            Позивач:     Семенчук Микола  Михайлович                                                                               

             37552  вул. Молодіжна 00, кв. 00

                                                                                    с. Засулля ,  Лубенського району

             Полтавської області,

             учасник ЛНА на ЧАЕС- І категорії, 

             інвалід   

             війни - І групи,

             паспорт сер.К.О.№079838 індф. 

             код.1939124676

                                                                                    тел.- 0663244647

                                                                                    адрес електроної пошти fahtom86@ukr.net

                                                        Відповідач:    Лубенське об’єднане Управління Пенсійного

                                                                                   Фонду України  у Полтавської області

                                                                                   37500 вул. Шевченка, 8 м. Лубни

                                                                                   Полтавської області, код ЄДРПОУ 

                                                                                    тел/факс (05361)7-08-29. 

                                                                      ПОЗОВНА ЗАЯВА 

   про визнання рішення неправомірним, скасування його та зобов’язання вчинити певні дії.

Я,  пенсіонер, пенсію отримую по інвалідності з 30.03.1992 року через Лубенське об’єднане Управління Пенсійного Фонду України  у Полтавської області ( Відповідач по справі ) з  нарахованої заробітної  плати у  розмірі, відповідно до ст.54, 57  Закону України « Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи »( надалі Закон  України № 796 – ХІІ ).

Мені стало відомо, що Верховна  Рада України 3 жовтня 2017 року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Ст. 2 цього закону внесені зміни у Закон  України № 796 – ХІІ.

Зокрема,статтю 59 викласти в такій редакції:

«Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року»

          Закон набирав чинності  з 1 жовтня 2017року.

14 грудня 2017 року я   звернувся із письмовою заявою до Відповідача по справі

з вимогою видати розпорядження про призначення  мені пенсії  на підставі   Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року  № 851 та відповідно до абзацу 3  ст. 59 Закону № 796 – ХІІ, з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати,  встановленої на 1 січня відповідного року.  

22. 02. 2018 року отримав рішення  Лубенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 22. 12. 2017року № 551  про відсутність підстав для призначення мені пенсії  на підставі   Постанови Кабінету Міністрів України, від 15 листопада 2017 року  № 851 та відповідно до абзацу 3  ст. 59 Закону № 796 – ХІІ, з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати,  встановленої на 1 січня відповідного року.

Вважаю таке рішення Відповідача  незаконним,  дії протиправними, з наступних підстав;

      Органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. (частина 2 статті 19 Конституції України).

«На підставі» означає, що суб’єкт владних повноважень, крім того, що має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб’єкт владних повноважень повинен ухвалювати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.  Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон – так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб’єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) – так звані «похідні повноваження».

«У спосіб» означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

    Також звертаємо увагу на практику ЄСПЛ, засновану на принципах Європейської конвенції з прав людини, що узгоджується із приписами статті 19 Конституції України, яка встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто забезпечувати відповідні гарантії проти свавільного порушення прав, свобод та інтересів юридичних і фізичних осіб.

    Позитивні зобов’язання сформульовані Європейським судом під час застосування окремих статей Конвенції, зміст яких визначає усталена судова практика ЄСПЛ.

  Основною характеристикою позитивних зобов’язань держави є те, що, по суті, вони вимагають від національних органів влади застосувати необхідні засоби для гарантування прав людини, а точніше – вжити прийнятних (розумних) та належних заходів для захисту цих прав.

    Розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно, дуже послідовно (рішення у справі   «Беєлер проти Італії»).

   Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов’язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96).

   Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер’їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року

У червні 1986 року  я був призваний на спеціальні військові збори  Лубенським міськрайонним  військовим комісаріатом Полтавської області, та направлений до військової частини №34641 Київського військового округу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації для виконання особливо важливого Урядового завдання з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Внаслідок  захворювання, отриманих під час виконання військового  обов’язку, пов’язаного з ЛНА на ЧАЕС, я став інвалідом І- групи з 90% втратою працездатності, інвалідність встановлено безстроково.

         Відповідно до ст.10 Закону  України № 796 – ХІІ. учасниками  ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов’язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 - 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, при цьому,  згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов’язані призвані на збори.

Верховний Суд України ,в своїй постанові від 01.03.2016 року виклав таку правову позицію

У період перебування  на військових зборах в 1986 році ,військовозобов’язаних призваних на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЄС , діяв Закон СРСР від 12 липня 1967 року № 1950-VII «Про загальний військовий обов'язок».

Відповідно до статей 5, 6 цього Закону (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1980 року № 3535-Х) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов'язаними.

За правилами статей 7-9 цього Закону військовослужбовці і військовозобов'язані приймають військову присягу на вірність своєму народові, поділяються на солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів і офіцерський склад та кожному військові збори військовозобов'язані користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несуть усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією присвоюється відповідне військове звання.

Військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов'язані користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несуть усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями. Це сформована правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 01.03.2016 року.

         Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України від 25 березня 1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо військового обов’язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов’язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

За правилами ч. 1 ст. 16 Закону України від 6 грудня 1991 р. № 1934-XII «Про Збройні Сили України» держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов’язки служби у військовому резерві, та військовозобов’язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов’язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов’язків військової служби.

Підпунктом 3) пункту 1 ст. 3 Закону України від 20 грудня 1991 р. № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх  сімей» встановлено, що дія цього Закону поширюється, зокрема на військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що громадяни із числа військовозобов’язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.

Із спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України Міністерства оборони України від 1 грудня 1997 року «Про застосування ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вбачається, що на військовослужбовців, із числа військовозобов’язаних, призваних на військові збори, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов’язків військової служби, пов’язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи поширюється дія статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, які діють на підставі положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 20 цього Закону залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, поділяються на такі категорії, зокрема: особи з інвалідністю внаслідок війни, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

За цим законом відповідно до ст. 3 визначено « Особи, які мають право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членів їх сімей».

            Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на:

г) військовозобов’язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали особами з інвалідністю, внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов’язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей.

Каліцтво-втрата особою працездатності  внаслідок нещасного випадку, протиправних дій  або інших причин.(Український  юридичний термінологічний словник).

В протоколі виданому Центральною Військово-лікарняною Комісією Міністерства Оборони України № 365 від 22 липня 1996 року значиться .що захворювання, так, пов’язано з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС.

Витяг  із акту огляду МСЕК сер.МСЕ № 0196533  від  10.01 2012 року  встановлено 1 «Б» групу інвалідності ,захворювання пов’язано з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС. безстроково,( потребує часткового стороннього нагляду) та актом про втрату працездатності в%. Втрата працездатності 90%.

Отже, із  документів які є в моїй пенсійній справі,я маю втрату працездатності 90%, і це є каліцтво, що дає мені право на пенсію по інвалідності відповідно до приписів статті 3 пункту-Г, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на рівні із військовослужбовцями строкової служби.

Я, відповідно до статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби» також являюся ветераном військової служби.

Моє право отримувати пенсію по цьому Закону підтверджується судовою практикою з подібних правовідносин ,постанова Верховного Суду України від 01.03.2016 року справа №398/5910/14-а, ухвала ВАСУ-к/800/26706/17,ухвала ВАСУ-К/800/42959/13,ухвала ВАСУ-к/800/6572/17 –та ухвали  Харківського Апеляційного адміністративного суду  від 27 вересня 2017 року № 527/2016/15-а.

До позовної заяви я надаю копії документів, що підтверджують позов, оригінали яких знаходяться у мене. Докази, які не можуть бути подані разом з позовною заявою відсутні.

           Я письмово підтверджую, що мною не подано іншого позову  до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

           На підставі п.10 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» я звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст.8, 19, 21,24,46,55,56,64 Конституції України, керуючись Законом України « Про статус та соціальний захист громадян  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів від 15 жовтня № 851, ст. ст.5,6,20,25,77,122 159 - 162 КАС України,- 

                                                                ПРОШУ:

Визнати рішення № 551 від 22.12.2017 року Лубенського об’єднаного  управління пенсійного фонду України Полтавської області про відмову у перерахунку пенсії мені Семенчуку Миколі Михайловичу  протиправним, та скасувати його.

Зобов’язати Лубенське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській  області,  призначити,  та виплачувати мені, Семенчуку Миколі Михайловичу, пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ст. 59 п.3 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів від 15 жовтня № 851 та  ст. 3 п –Г) Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб ,звільнених з військової служби ,та деяких інших осіб» з 1 жовтня 2017 року.

            Додаток копії:

-позовної заяви

            -паспорту та індефікаційного  коду

-посвідчення учасника ЛНА на ЧАЕС  І- категорії

-посвідчення інваліда війни І – група

-копія посвідчення ветерана військової служби

-копія довідки Галузевого Державного архіву Міністерства Оборони України

-копія довідки  Центральної ВЛК від 22 червня 1996 року

-довідка  МСЕК від 10.01 2012 року

-довідка  МСЕК від 10.01 2012року

            -постанови Верховного Суду України-2шт

            -ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду №527/2016/15-а-2шт.

            -ухвали Вищого Адміністративного Суду України № К/800/6572/17-2 шт.

            -заява до відповідача

            -відповіді відповідача

              …………………… 2018 року                    …………………………Семенчук М.М. 

____________________________________________________________________________________________________

О внесении изменений в Порядок исчисления пенсий лицам, пострадавшим в результате Чернобыльской катастрофы

КМ Украины
Постановление КМ от 15.11.2017 № 851действует с 17.11.2017

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 15 листопада 2017 р. N 851

Київ

Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 92, ст. 3343; 2014 р., N 34, ст. 911), зміни, що додаються.

2. Пенсійному фонду України забезпечити проведення перерахунків пенсій, призначених особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, за матеріалами пенсійних справ.

3. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 жовтня 2017 року.

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

Інд. 73

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 листопада 2017 р. N 851

ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

1. У першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінити словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

2. Доповнити Порядок пунктом 9¹ такого змісту:

"9¹. За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Зс₁ - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.".

3. Підпункти 1 і 2 пункту 11 викласти в такій редакції:

"1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:

осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

2) для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

осіб з інвалідністю I групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 150 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.;

осіб з інвалідністю II групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 125 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.;

осіб з інвалідністю III групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 110 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.;".

4. У тексті Порядку слова і цифри "інвалід", "дитина-інвалід", "інвалід I групи", "інвалід II групи" та "інвалід III групи" в усіх відмінках і формах числа замінити відповідно словами і цифрами "особа з інвалідністю", "дитина з інвалідністю", "особа з інвалідністю I групи", "особа з інвалідністю II групи" та "особа з інвалідністю III групи" у відповідному відмінку і числі.