Бывает и так: Черкаський окружний адміністративний суд

Категорія справи № 823/519/18:  Адміністративні справи; Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби). Надіслано судом: 27.03.2018. Зареєестровано: 28.03.2018. Оприлюднено:  30.03.2018.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року                                                           справа № 823/519/18

 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

06 лютого 2018 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:

1) визнати неправомірними дії Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження ним дійсної строкової служби, що став особою з інвалідністю у зв'язку зі зміною ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

2) зобов'язати Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 який внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, що став особою з інвалідністю, пенсію з інвалідності з 01.10.2017 з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в листопаді 2017 року  звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру пенсії відповідно до постанови КМУ від 15.11.2017 року № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але рішенням Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідач відмовив йому в перерахунку призначеної пенсій з огляду на те, що положення даної Постанови на нього не розповсюджуються. Вважає, що вказана відмова є неправомірною та суперечить чинному законодавству. Крім того позивач зазначив, що своїми діями відповідач ігнорує норми чинного законодавства, якими прирівняно в питаннях соціального захисту та пенсійного забезпечення військовослужбовців, що проходили дійсну строкову військову службу та військовозобов'язаних, які призвані на спеціальні збори для виконання військового обов'язку.

Відповідно до відзиву на позов поданого до суду 02.03.2018, відповідач  проти задоволення позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позову повністю оскільки, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та він не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не проходив дійсну строкову службу під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У подальшому ухвалою від 26.03.2018 суд замінив відповідача у даній справі  його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Відповідно до ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч. 2 зазначеної статті Кодексу справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заперечення відповідача та докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1  має третю групу інвалідності, захворювання пов'язане з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Цей факт підтверджено довідкою серія МСЕ № 028591, виданою МСЕК 01.12.2003 (а.с.8).

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та віднесений до категорії 1, як учасник ліквідації наслідків на ЧАЕС. Цей факт підтверджено посвідченням серія А НОМЕР_1, виданим 28.11.1997, вкладкою НОМЕР_2 від 18.11.1997 (а.с.5).

Відповідно до посвідчення серії Є № 015719 від 27.02.2017, яке видане Управлінням праці та соціального захисту населення Чорнобаївської РДА ОСОБА_1 є також інвалідом війни 3 групи (а.с.6).

В листопаді 2017 року позивач подав заяву до відповідача щодо проведення перерахунку йому пенсії з 01.10.2017 з врахуванням постанови КМУ від 15.11.2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом №65/Т-10 від 22.12.2017 Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області зазначило, що ОСОБА_1, як військовозобов'язаний з 12.12.1986 по 09.01.1987 був призваний на збори та направлявся для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Оскільки позивач проходив строкову військову службу з 05.05.1973 по 08.08.1975, а участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбувалась не під час проходження строкової військової служби, права на проведення перерахунку пенсії згідно постанови КМУ від 15.11.2017 №851 - позивач не має (а.с.10).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Закон № 796-ХІІ) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Статтею 10 Закону № 796-ХІІ, визначено що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Як слідує з матеріалів справи, позивач отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до статті 54 Закон № 796-ХІІ в розмірі відшкодування фактичних збитків як інвалід 3 групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону № 796-ХІІ.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позивачу пенсія призначена на підставі статті 54 Закону       № 796-ХІІ, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інваліду 3 групи - у розмірі відшкодування фактичних збитків (учасниками справи не заперечується).

Водночас статтею 59 вказаного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Суд зазначає, що частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 № 231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, вказаною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої закономна 1 січня відповідного року.

З аналізу редакцій ч.3 статті 59 Закону № 796-ХІІ вбачається, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.

Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 вносить зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка в свою чергу регулює механізми перерахунків і для осіб, віднесених до категорії 1, а тому має застосовуватися і для вказаних осіб, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 лише вносить уточнення в нормативний акт, щодо реалізації здійснення перерахунків для певної категорії осіб, право для яких в такому перерахунку закріплене у ст. 59 Закону, у редакції в редакції Закону № 2148-УІІІ від 03.10.2017.

Позивач проходив дійсну строкову службу у період з 05.05.1973 по 08.08.1975, що вбачається з наявної у матеріалах справи копією військового квитка НУ №5566103 (а.с. 35-39)/ та не заперечується позивачем.

Відповідно до довідки Чорнобаївського районного військового комісаріату ОСОБА_1 дійсно був призваний на спец. Збори по ліквідації наслідків на ЧАЕС з 12.12.1986 по 09.01.1987 (а.с. 7).

Отже, на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії.

Доводи позивача про те, що відповідач ігнорує норми чинного законодавства, якими прирівняно в питаннях соціального захисту та пенсійного забезпечення військовослужбовців, що проходили дійсну строкову військову службу та військовозобов'язаних, які призвані на спеціальні збори для виконання військового обов'язку, суд вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на такі обставини.

Держава у особі її компетентних органів на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм громадянам із державного бюджету шляхом прийняття законів.

Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Положеннями статті 85 Конституції України визначено, що до повноважень Верховної Ради України, зокрема належить прийняття законів.

Зі змісту статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вбачається, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються окремі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1, 2, 3, 4.

Виходячи із положень указаної норми Закону, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС може належати до певної категорії осіб, у залежності від місця, періоду, строку участі у ліквідації аварії та наслідків для здоров'я, яких зазнала особа.

Положення розділу VIII Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії та компенсації зазначеним особам, залежно від віднесення їх до тієї чи іншої категорії, призначаються на різних умовах, що не свідчить про нерівність таких осіб, оскільки у кожному конкретному випадку враховуються певні фактичні обставини, які впливають на рівень та умови пенсійного забезпечення тієї чи іншої категорії осіб.

Щодо посилання позивача на рішення Вищого адміністративного суду України від 25.10.2017 №К/8000/32323/17, то суд не бере його до уваги, так як в даних справах різні предмети розгляду, зокрема у справі №К/8000/32323/17 предметом розгляду був факт визнання військовозобов'язаного, призваного на військові збори для ліквідації наслідків на ЧАЕС військовослужбовцем, а в даній справі предметом є факт перебування позивача на строковій службі позивача під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАСУ, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією   та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд вирішив :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                                            В.П. Тимошенко