Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 р. Справа № 539/3100/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:   Донець Л.О.

Суддів:   Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання    Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та  Лубенському районі Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від          29.09.2015р. по справі         №    539/3100/15-а

за позовом            ОСОБА_1      

      

до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та  Лубенському районі Полтавської області   

       

про оскарження дій субєкту владних повноважень,

ВСТАНОВИЛА:

26.08.2015 року,  ОСОБА_1   (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до   Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенського району Полтавської області  (далі - відповідач), в якому просить суд    визнати неправомірними  дії пенсійного органу щодо утримання з 1 лютого 2015 року податку на доходи  фізичних осіб із розміру пенсії , призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобовязано пенсійний орган видати розпорядження про перерахунок пенсії позивачу без утримання сум податку на доходи фізичних осіб з 1 лютого 2015 року та сплатити недоотриману суму пенсії.  

Постановою  Лубенського міськрайонного  суду Полтавської області  від 29.09.2015 року позов задоволений.

Визнано протиправними дії пенсійного органу  щодо утримання з 1 лютого 2015 року сум податку на доходи фізичних осіб із розміру, призначеної  відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та нарахованої пенсії позивачу.

Зобовязано пенсійний орган видати розпорядження про перерахунок пенсії позивачу без утримання сум податку на доходи фізичних осіб з 1 лютого 2015 року та виплатити недотриману суму пенсії.

Відповідач,  не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення, і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.

Зазначає, що задовольняючи    позов, суд першої інстанції не врахував фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга    підлягає  частковому  задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що  позивач знаходиться на пенсійному обліку у відповідача як отримувач пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

11.08.2015 року позивач направив до відповідача заяву про  здійснення перерахунку пенсії.

Відповідачем листом від 12.08.2015 року надана відповідь.

Задовольняючи  позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив про те, що державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоровю є різновидом відшкодування державою шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи , які відповідно до п.165.1.3 п.165.1 ст.165 ПК України  до загального місячного (річного) оподатковуваного  доходу платника  податку не включаються.

За наведених підстав,  судом першої інстанції зроблений висновок про нерозповсюдження  на дані виплати приписів пп.164.2.19, 164.2 ст.164 ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року.

Колегія суддів  не   погоджується з  такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На  підставі  ч.1 ст. 44 Закону України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне  соціальне страхування »  заява про призначення (перерахунок) пенсії подається, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частини 4, 5 статті 45 зазначеного вище Закону каже, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою  Правління Пенсійного Фонду України  № 22-1 від 25.11.2005 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України « Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» .

Цим нормативно-правовим актом визначено процедуру перерахунку пенсії та належні для цього підстави.

Системний аналіз  зазначених норм права дозволяється дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і раніше, прийняте відповідним державним органи, про що державні органи, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

За результатами  розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії.

Рішення про відмову із зазначенням причин орган Пенсійного фонду України надсилає заявникові та приймає  протягом 10 днів з дня його надходження.

Матеріали справи свідчать про те, що  позивачем була подана заява про перерахунок пенсії.

Відповідачем  рішення за результатами розгляду даної заяви  прийнято не було.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що позовні вимоги слід  задовольнити частково шляхом  зобовязання відповідача повторно розглянути заяву  позивача  від 11.08.2015 року про перерахунок пенсії.

Застосування норм процесуального права у такий спосіб передбачено ч.2 ст.11 КАС України, яка каже, що  суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод ті інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З приводу частини позовних вимог про  зобовязання пенсійний орган видати розпорядження про перерахунок пенсії позивачу без утримання сум податку на доходи фізичних осіб з 1 лютого 2015 року та сплатити недоотриману суму пенсії, то колегія суддів, вважає що суд не має право перебирати на себе функції іншого органу, питання прийнятого рішення входить до дискретиційних функцій   субєкта владних повноважень.

Судом першої інстанції помилково застосовані норми матеріального права, зокрема, Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне  соціальне страхування»; постанови  Правління Пенсійного Фонду України  № 22-1 від 25.11.2005 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» , тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3  ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову   суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду, та прийняти нову постанову суду.

У відповідності до положень ст.. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснювалось.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції   підлягає  скасуванню, а апеляційна скарга   частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196,  п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та  Лубенському районі Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29.09.2015р. по справі         №         539/3100/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області   повторно розглянути заяву  ОСОБА_1  від 11.08.2015 року про перерахунок пенсії.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3   ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений  07.12.2015  р.