Категорія
справи № 823/518/18
:
Адміністративні справи; Справи зі спорів з приводу реалізації публічної
політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян
та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:;
управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення,
перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів
загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:;
загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного
страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби).
Надіслано
судом: 15.03.2018. Зареєестровано: 16.03.2018. Оприлюднено: 21.03.2018.
________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2018 року справа № 823/518/18
м. Черкаси
Черкаський окружний
адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши
в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в
приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Золотоніського
об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської
області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного
адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним
позовом до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
Черкаської області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати
неправомірними дії Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду
України Черкаської області щодо відмови в перерахунку пенсії учасника
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час
проходження ОСОБА_1 строкової служби, що став особою з інвалідністю
у зв'язку зі зміною ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII;
- зобов'язати
Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області
зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, який внаслідок ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової
служби став особою з інвалідністю, пенсію з інвалідності з 01.10.2017 з
п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01
січня відповідного року;
- рішення
суду в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного
виконання.
Позовні вимоги
обґрунтовані тим, що позивач отримав інвалідність, пов'язану з виконанням
обов'язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
та є ветераном війни - інвалідом війни. 11 жовтня 2017 року набрав чинності
Закон України від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ «Про несення змін до деяких
законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким статтю 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено
у новій редакції: «Особам, які брали участь у ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових
навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової
служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності
обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з
п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1
січня відповідного року». В листопаді 2017 року позивач звернувся до
відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії у п'ятикратному розмірі
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного
року, однак, листом від 22 грудня 2017 року за вих. №64/Я-10 Золотоніське
об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області
відмовило у проведенні перерахунку пенсії. Такі дії відповідача щодо не
проведення перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року позивач вважає
протиправними.
Відповідно до ухвали
судді від 12.02.2018 розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного
позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому
провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відзиві на позов, що
надійшов до суду 02.03.2018, відповідач позовні вимоги не визнав зазначивши, що
з наявних документів у пенсійній справі ОСОБА_1 вбачається, що позивач під час
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не проходив дійсну строкову
службу, тому підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог
частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із
змінами, внесеними згідно із Законом від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ,
відсутні.
Дослідивши подані суду
письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується
на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що
позивач перебуває на обліку в Золотоніському об'єднаному управлінні Пенсійного
фонду України Черкаської області та отримує пенсію по інвалідності з числа
учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В листопаді 2017 року
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по
інвалідності, як ліквідатору Чорнобильської катастрофи, виходячи з
п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01
січня відповідного року.
Листом від 22 грудня
2017 року за вих. №64/Я-10 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії
відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із
змінами, внесеними згідно із Законом від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ,
оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної
влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти
лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право
на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної,
часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття
з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках,
передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним
соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств
установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального
забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для
догляду непрацездатними.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у
справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних
повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на
підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з
використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для
прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)
добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом,
запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням
необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод
та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)
з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно,
тобто протягом розумного строку.
Основні положення щодо
реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок
соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено у такій
редакції:
«Пенсії
військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з
цим Законом та іншими законодавчими актами.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно
до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям
пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою
годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та
випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням
можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб,
які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що
їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових
обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь
у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та
випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час
проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з
інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з
п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Відповідно до зазначеної
норми Закону №796-ХІІ право на отримання пенсії,
обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на 1 січня відповідного
року є у наступних категорій осіб, а саме:
1) у осіб, які брали
участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій
та випробувань;
2) у осіб, які брали
участь у військових навчаннях із
застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і
внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Отже, пенсія по
інвалідності з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на 1 січня відповідного року має
бути виплачена зазначеним особам.
Щодо посилання
відповідача на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача,
оскільки останній приймав участь у ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд
зазначає про таке.
Відповідно
до статті 10 Закону № 796-ХІІ учасниками
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які
безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої
аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від
кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у
тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово
направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні
відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських,
інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої
підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986
році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або
їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, приміткою до
названої статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» установлено,
що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики,
мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані
на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини),
солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у
збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної
безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а
також інших військових формувань.
Відповідно до
статей 5, 6 Закону СРСР «Про загальний військовий
обов'язок» від 12.10.1967 N 1950-VII (чинного на час перебування
позивача на спеціальних зборах) військова служба складається з дійсної
військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які
перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а
ті, що перебувають у запасі, - військовозобов'язаними.
Відповідно до
ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей», дія
цього Закону поширюється на:
1) військовослужбовців
збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових
формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної
служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації
України, які проходять військову службу на території України, і
військовослужбовців, які виконують військовий обов'язок за межами України, та
членів їх сімей;
2) військовослужбовців,
які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням
військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової
служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а
також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали
безвісти;
3) військовозобов'язаних
та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і
членів їх сімей.
Крім того, суд зазначає,
що Верховний Суд України в постанові від 01.03.2016 у справі №21-1887а15
проаналізував вищенаведені норми та вказав, що громадяни з числа
військовозобов'язаних в період проходження військових зборів вважаються такими,
що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні з
іншими військовослужбовцями.
Основні засади державної
політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей,
встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує
військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній
сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо
захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на
військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні)
та спеціальні збори, і членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей».
Отже, громадяни із числа
військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні,
спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та
користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст.
54 Закону 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи
захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок
Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із
заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у
розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із
законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа
учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до
категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно
від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Умови, порядок
призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок
каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок
Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з
відповідних питань (ч. 3 ст. 54 Закону 796-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня
соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок
обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
(далі - Порядок).
Пунктом 1 вказаного
Порядку (у редакції, діючій до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851)
передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по
інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку
з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до
статей 54 і 57 Закону 796-ХІІ.
15 листопада 2017 року
(після внесення змін до 796-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України за № 851
внесено зміни до Порядку, а саме: «у першому реченні пункту 1 слова і цифри
«статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінено
словами і цифрами «статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доповнено
Порядок пунктом 9-1 такого змісту: «За бажанням осіб, які
брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних
аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під
час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з
інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Із системного аналізу
положень п. 9-1 Порядку вбачається, що частина речення «під час проходження
дійсної строкової служби» стосується тільки категорії осіб, які брали участь у
військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Тобто умова проходження строкової
служби віднесена до осіб, що брали участь у військових навчаннях та не
відноситься до осіб, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській
АЕС.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна
сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та
заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних
справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних
повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи
бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт
владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в
основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним
було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного
рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено,
що негайно виконуються рішення суду про виплати пенсій, інших періодичних
платежів з Державного бюджету України або позабюджетних держаних фондів у межах
суми стягнення за один місяць. А тому ця сума підлягає негайному стягненню на
користь позивача.
За вказаних обставин,
виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного
законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи
позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд,
ВИРІШИВ:
Визнати неправомірними
дії Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської
області щодо відмови в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), у зв'язку
зі зміною ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Золотоніське
об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області зробити
перерахунок та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії,
обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на 1 січня відповідного року,
відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Копію рішення направити
учасникам справи.
Відповідно до ч.1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду
підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає
законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути
подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної
інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому
засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або
розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється
з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький
Комментариев нет:
Отправить комментарий