Харківський окружний адміністративний суд

Категорія справи № 820/1146/18 : Адміністративні справи; Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Надіслано судом: 02.04.2018. Зареєестровано: 03.04.2018. Оприлюднено: 06.04.2018.

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Харків

02 квітня 2018 р.                                              № 820/1146/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді   Кухар М.Д.,  

при секретарі судового засідання  Єрьомкіній К.І.,

за участю:

представника відповідача - Козачка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому  засіданні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2  (АДРЕСА_1,  код ЄДРПОУНОМЕР_1)  до  Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області  (вул. Леонова, буд. 4-а, секція А,м. Чугуїв,Харківська область,63503,  код ЄДРПОУ40386356)  про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2,  звернувся до  Харківського окружного адміністративного суду  з  зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати протиправним рішення Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- скасувати рішення № 13164-02/23 від 30.11.2017 року Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області "Про відмову в перерахунку пенсії";

- зобов'язати Чугуївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що йому було безпідставно відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки спірне рішення суперечить положенням ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно норм якого виявити бажання про відповідне обчислення пенсії по інвалідності мають право три категорії осіб, які отримали інвалідність: - особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; - особи, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань; - особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Відповідач надав до суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини третьої   статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не проходив дійсну строкову військову службу, а знаходився на зборах, підчас яких брав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Позивач в судове засідання не з'явився, засобами поштового зв'язку направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з викладених у відзиві підстав.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (І категорія), а також є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

ОСОБА_2 перебуває на обліку в Чугуївському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків та додаткову пенсію відповідно до   Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходився на зборах і брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 05.06.1988 по 23.07.1988 у складі в/ч 73413.

Відповідно до посвідчення (серія НОМЕР_2 , виданого 23.03.1997 року) позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Відповідно до посвідчення (серія НОМЕР_3, виданого 27.05.1994 року) позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії. Відповідно до вкладки до зазначеного посвідчення НОМЕР_3, дійсної безстроково, позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно довідки МСЕК № 022437 від 24.03.1999 року позивачу безстроково встановлено третю групу інвалідності яка настала з причин захворювань, отриманих при виконанні обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

21.11.2017 позивач звернувся до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою щодо  встановлення пенсії з 01.10.2017 відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 30.11.2017 № 13164-02/23 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що відпoвіднo дo стaтті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" перерахунок проводиться oсoбaм, які брaли учaсть у ліквідaції нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, іншиx ядeрниx aвaрій тa випрoбувaнь, у військових навчаннях із зaстoсувaнням ядeрнoї збрoї під чaс прoxoджeння дійснoї стрoкoвoї служби і внaслідoк цьoгo стaли oсoбaми з інвaлідністю тобто передбачено тільки особам які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби.

Не погоджуючись із рішенням від 30.11.2017 № 13164-02/23 та вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суд виходить із наступного.

11.10.2017 набрав чинності   Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким частину третю   статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"   викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього   Закону   або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

За доводами позивача, зміст частини третьої   статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"   у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"   є однозначним, які встановлюють право на перерахунок пенсії для трьох окремих категорій осіб, зокрема осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, не залежно від того, чи проходили такі особи дійсну строкову військову службу на той час.

Проте, за твердженням відповідача, право на перерахунок пенсії у цьому випадку мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проходили дійсну строкову військову службу.

Надаючи оцінку зазначеним доводам учасників справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої   статті 46 Конституції України   громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями пункту 6   статті 92 Конституції України   визначено, що       виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 796-ХІІ   (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Таким чином, Закон № 796-ХІІ спрямований на захист трьох категорій осіб, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Позивач відноситься до першої категорії осіб, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3, виданого 27.05.1994 року та вкладкою НОМЕР_3.

Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону № 796-ХІІ.

Згідно з частиною першою статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позивачу пенсія призначена на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інваліду другої групи - у розмірі відшкодування фактичних збитків (учасниками справи не заперечується).

Водночас статтею 59 вказаного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Суд зазначає, що частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 № 231-V, що діяла до набрання чинності редакції від 11.10.2017 визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 11.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, указаною нормою у редакції, чинній з 11.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої закономна 1 січня відповідного року.

З аналізу редакцій частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ вбачається, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.

Позивачем не надано до суду доказів проходження дійсної строкової служби у період прийняття участі в ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Позивачем не заперечується, що у період з 05.06.1988 по 23.07.1988 він перебував на зборах підчас яких приймав участь в ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Відповідно до положень Закону СРСР від 12.07.1967 року № 1950-VII «Про загальний військовий обов'язок», що діяв підчас перебування позивача на військових зборах, військова служба складалась з дійсної військової служби та служби в запасі збройних Сил СРСР.

Згідно зазначеного Закону СРСР, на дійсну військову службу призиваються громадяни СРСР чоловічої статі, яким до дня призову виповнюється 18 років. Заклик проводиться 2 рази на рік (у травні - червні і в листопаді - грудні) за наказом міністра оборони СРСР. Кількість громадян, які підлягають призову, встановлюється Радою Міністрів СРСР.

Солдати, матроси, сержанти і старшини, які вислужили встановлені законом терміни дійсної військової служби, звільняються в запас Збройних Сил. Служба в запасі полягає в проходженні короткострокових навчальних та перевірочних зборів, тривалість і періодичність яких регламентовані законом. За робітниками, службовцями і колгоспниками, покликаними на збори, зберігаються займана посада (робота) і зарплата за місцем роботи в розмірі 75% ср заробітку.

Отже, на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії ані в розумінні законодавства СРСР ані в розумінні Законодавства України.

Оцінивши наявні у справі письмові докази у їх сукупності, суд зазначає, що вирішення цього спору потребує системного аналізу норм чинного законодавства у їх взаємозв'язку.

Зокрема, суд зазначає, що відповідно до   статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Водночас, статтею 59 цього ж Закону врегульовано порядок пенсійного забезпечення виключно військовослужбовців. При цьому для отримання пенсії на підставі частини третьої статті 59 цього Закону вимагається наявність у відношенні відповідної особи сукупності трьох критеріїв:  1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаного.

Лише наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють визначення військовослужбовця як такого, що має право на отримання відповідного розміру пенсійного забезпечення. За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про те, що положення частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" на позивача не поширюються через відсутність факту проходження дійсної строкової служби підчас участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно з частиною другою   статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України   в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії позивача.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Позивач від сплати судового збору звільнений, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України   відсутні.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1)  до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул.. Леонова, буд. 4-а, секція А, м. Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 40386356) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду виготовлено 02.04.2018 року.

Суддя                                                                    Кухар М.Д.