ПОСТАНОВА Іменем України

Категорія справи № 527/1063/17: Адміністративні справи; Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби). Надіслано судом: 17.04.2018. Зареєестровано: 19.04.2018. Оприлюднено: 19.04.2018. Дата набрання законної сили: 17.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року м. Київ                                                           справа № 527/1063/17

адміністративне провадження №К/9901/5550/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л.,  Бучик А.Ю.,

розглянувши в письмовому провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 18 липня 2017 року (головуючий суддя Олефір А.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (головуючий суддя: Калитка О.М., судді: Бондар В.О., Кононенко З.О.) у справі №527/1063/17 за позовом ОСОБА_1 до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії щодо призначення пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірною відмову у призначенні їй дострокової пенсії за віком та зобов'язати управління ПФУ нарахувати та виплачувати їй дострокову пенсію за віком довічно,починаючи з 2 березня 2017 року.

На обґрунтування позову зазначила, що має право на пільгу, передбачену абзацом шостим пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), оскільки має не менше 20 років страхового стажу, а її чоловік ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 18 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Глобинського ОУПФ щодо відмови в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Скасовано рішення Глобинського ОУПФ №2 від 28 квітня 2017 року та зобов'язано призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком на підставі абзацу 6 пункту 3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 2 березня 2017 року.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суди встановили, що чоловік позивача ОСОБА_2 мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесений до 1-ї категорії, був інвалідом 2 групи. Причиною його інвалідності є захворювання, яке пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відповідно до експертного висновку Харківської міжвідомчої експертної комісії № 516 від 21 березня 2007 року, ОСОБА_3 помер від захворювання, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно з довідкою №21 від 2 лютого 2007 року, виданої Глобинським військовим комісаріатом, ОСОБА_2, 1960 року народження був призваний Глобинським райвіськоматом на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 1 червня 1986 року по 3 серпня 1986 року.

Позивач 2 березня 2017 року звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу шостого пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Управління ПФУ рішенням від 5 травня 2015 року №2 відмовило ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком, посилаючись на те, що її чоловік не мав статусу військовослужбовця.

Суди визнали таку відмову неправомірною, мотивуючи свої рішення тим, що чоловік ОСОБА_1 мав статус військовослужбовця згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Оскільки позивач досягла віку 50 років та має страховий стаж понад 20 років, то вона має право на призначення дострокової пенсії на підставі абзацу шостого пункту 3 розділу ХV Закону №1058-IV з 2 березня 2017 року.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанції, Глобинське ОУПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в позові.

Касаційна скарга обґрунтована відсутністю у позивача права на призначення дострокової пенсії на підставі абзацу шостого пункту 3 розділу ХV Закону №1058-IV, оскільки її чоловік був призваний на спеціальні збори, де приймав участь по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та не був кадровим військовослужбовцем органів внутрішніх справ, як це передбачає норма даного Закону.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів ПФУ визначено Законом № 1058-IV.

Абзацом шостим пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в редакції діючій до 6 лютого 2017 року, було встановлено, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

З 6 лютого 2017 року набрала чинності нова редакція наведеної норми, якою встановлено, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, інваліда війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, інваліда війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону , а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

За правилами статті 10 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

При цьому згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов'язані, призвані на військові збори.

З огляду на доводи касаційної скарги, відповідач вважає, що лише дружини осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ мають право на призначення дострокової пенсії на підставі абзацу шостого пункту 3 розділу ХV Закону №1058-IV.

Проте, такі доводи суперечать вищезазначеним нормам матеріального права, якими (станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії 2 березня 2017 року) передбачено право на дострокове призначення пенсії дружинам військовослужбовців, які померли (загинули) внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Крім того, слід зазначити, що можливість отримання пільги, передбаченої абзацом шостим пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, зокрема, для дружини, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, законодавець не пов'язує з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою, а також часом, що сплинув після звільнення особи з військової служби.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_4 має не менше 20 років страхового стажу, а її чоловік - військовослужбовець, який був призваний на спеціальні збори та помер внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 18 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі №527/1063/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду