Мене цікавиь одне- як ці с..и з упф будуть викручуватися ! саме цікаве в кінці ! СУД ВИРІШИВ!!!

Категорія справи №804/2929/18: Адміністративні справи; Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби). Надіслано судом: 03.09.2018. Зареєстровано: 04.09.2018. Оприлюднено: 05.09.2018.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року Справа № 804/2929/18             Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,   розглянувши у письмовому провадженні  у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (51200, АДРЕСА_1)  до  Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний центр)   Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Велика Ковалівка, буд. 10-А) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просив:

визнати неправомірними дії Новомосковського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до вимог ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2 інваліда 2 групи;

зобов'язати Новомосковський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії та виплачувати, ОСОБА_2, пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ст. 59 п. 3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів від 15 жовтня N9851 та ст. 3 п- Г) Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 1 жовтня 2017 року, як військовослужбовцю, інваліду 2 групи, захворювання (каліцтво) пов'язане з виконанням обов'язків військової служби;

зобов'язати Новомосковський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити, ОСОБА_2, різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01 жовтня 2017 року до моменту виплати.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те що, він звернувся до відповідача про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 та відповідно до абзацу 3 статті 59 Закону України "Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". 29.03.2018 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку та виплаті пенсії, посилаючись на те, що він  приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а як військовозобов'язаний, який призваний на спеціальні збори, в зв'язку з чим не набув права на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

24.05.2018 року до суду надійшов відзив від відповідача, в якому вказує, що позивач не підпадає під дію норм статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки позивач не проходив дійсну строкову службу, а знаходився на спеціальних зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності на підставі положень Закону України «Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач звернувся до Новомосковського відділу обслуговування громадян Головного  управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою щодо перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження позивачем дійсної строкової служби, який став особою з інвалідністю у зв'язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ.  

Листом Новомосковського відділу обслуговування громадян Головного  управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № Г 4821 від 29.03.2018 позивачу  відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на тій підставі, що позивач не підпадає під коло осіб відповідно постанови КМУ № 851 від 15.11.2017 р. "Про внесення змін до порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки згідно з документами пенсійної справи позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС (призваний на спеціальні збори).

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Згідно ст. 9 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1)   учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опро

мінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Статтею  10 вказаного Закону визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно примітки до вказаної статті, тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Тобто військовозобов'язані, призвані на військові збори належать до військовослужбовців в розумінні статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Аналогічні положення викладені в законах України, що регулюють порядок проходження військової служби.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

За приписами ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України" держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків військової служби.

Підпунктом 3) пункту 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"встановлено, що дія цього Закону поширюється, зокрема на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.

Згідно спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України Міністерства оборони України від 1 грудня 1997 року "Про застосування ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на військовослужбовців, із числа військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які стали інвалідами внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи поширюється дія статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на: г) військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали особами з інвалідністю, внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в період з 19.09.1986 по 09.10.1986 знаходився на спеціальних зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії, де отримав дозу опромінення 25.00 рентген, що підтверджується довідкою Новомосковського об'єднаного військового комітету Дніпропетровської області №4/939 від 04.10.1992 року, довідками Центрального архіву Міністерства оборони України № 51/14923 від 31.10.1993 року, №51/6740 від 16.07.1993 року, довідкою архіву Червонопрапорного Київського військового округу №51/6870 від 21.07.1993 року та відміткою у військовому білеті НОМЕР_1

Отже, позивач є військовослужбовцем у розумінні ст.10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно довідки МСЕК серія 10 ААА № 033676 від 18.10.2010 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності безстроково, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС..

Питання пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи врегульоване статтею 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017 частина третя статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796 -ХІІ викладена в наступній редакції: особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1210, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Отже, позивач, як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, відноситься до категорії осіб, яка має право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 17.04.2018 (справа №527/1063/17).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись  ст.ст. 139, 143, 241- 246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (51200, АДРЕСА_1)   до  Новомосковського відділу обслуговування громадян (сервісний центр)  Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Велика Ковалівка, буд. 10-А) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Новомосковського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до вимог ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2 інваліда 2 групи.

Зобов'язати Новомосковський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії та виплачувати ОСОБА_2, пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ст. 59 п. 3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів від 15 жовтня N851 та ст. 3 п- Г) Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 1 жовтня 2017 року, як військовослужбовцю, інваліду 2 групи, захворювання (каліцтво) пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Зобов'язати Новомосковський відділ обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити, ОСОБА_2, різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01 жовтня 2017 року до моменту виплати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.  

Суддя                                         О.В. Врона