ПОСТАНОВА Іменем України

Категорія справи №  822/1346/18: Адміністративні справи; Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Надіслано судом: 12.12.2018. Зареєстровано: 14.12.2018. Оприлюднено: 14.12.2018. Дата набрання законної сили: 11.12.2018 Номер судового провадження: не визначено

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 822/1346/18

адміністративне провадження №К/9901/62803/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л.,  Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року (головуючий суддя Залімський І.Г., судді: Сушко О.О.,               Смілянець Є.С.) у справі № 822/1346/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною відмову відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, з дня звернення з заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- рішення в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання;

- зобов'язати відповідача подати суду звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що як особа, яка є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалідом війни другої групи, працівник органу внутрішніх справ, має право на перерахування пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно  до положень частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплачувати               ОСОБА_1 пенсію з 01 жовтня 2017 року із врахуванням проведених виплат на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року. В решті позовних вимог відмовлено.  

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області задоволено. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про  визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року залишити в силі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач як працівник органу внутрішніх справ, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, має право на перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру  мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статі 59 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У поданому відзиві на касаційну скаргу, відповідач просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначено, що приписи частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ не регулюють питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків на Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначає  право на пенсію лише певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС, і стали інвалідами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи спір, суди встановили, що згідно запису в трудовій книжці серії НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_1, позивач з 01 жовтня 1982 року по 22 квітня 1992 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

В період з 09 червня 1986 року по 17 серпня 1986 року та з 20 вересня 1986 року по 30 жовтня 1986 року ОСОБА_1 виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, вказаний період служби підлягає зарахуванню у вислугу років відповідно до довідки управління Внутрішніх справ України Хмельницької області від 01 серпня 2000 року № 12/2271.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Розпорядженням №205460 від 30 січня 2018 року йому проведено перерахунок пенсії, однак не в розмірі передбаченому частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В січні 2018 року звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Листом від 01 лютого 2018 року за №125/Г-8 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851 з 01 жовтня 2017 року підлягали перерахунку розміри пенсій осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Застосувати норми зазначеної постанови при перерахунку пенсії ОСОБА_1 підстав немає.

Задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, відноситься до категорії осіб, яка має право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, апеляційний суд виходив з того, що на час участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, яка призвела до інвалідності, позивач дійсну строкову службу не проходив, а тому відсутні підстави для здійснення останньому перерахунку пенсії з урахуванням приписів статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів погоджується з такими висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, судами встановлено та позивачем не заперечується, що ОСОБА_1 проходив строкову службу з 13 травня 1978 року по 18 квітня 1980 року відповідно до даних військового квитка серії НОМЕР_2 (а.с.41), в той час, як службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, як працівник органів внутрішніх справ, виконував у період з 09 червня 1986 року по 17 серпня 1986 року та з 20 вересня 1986 року по 30 жовтня 1986 року. Тобто, на час участі ліквідації наслідків на ЧАЕС позивач дійсну строкову службу не проходив.

Згідно частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XIIвизначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Частиною сьомою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Так, статтею 10 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 березня 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-XII) встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно до примітки до статті 10 Закону № 796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Зазначеною нормою визначено, що учасниками ліквідації наслідків ЧАЕС є громадяни, військовослужбовці строкової і надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, особи, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Отже, законодавство визначає декілька окремих категорій серед військовослужбовців за критерієм виду вйськової служби, одним з яких є строкова військова служба.

Частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній                          до 01 жовтня 2017 року, було визначено лише одну категорію військовслужбовців, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину третю статті 59 Закону № 796-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої закономна 1 січня відповідного року.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено в межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на  осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону № 796-ХІІ.

Враховуючи вищезазначене, частина третя статті 59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

15 листопада 2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок № 1210), а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Отже, наведеним підтверджується, що пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.

При цьому особам, які отримують пенсію на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ, пенсія розраховується за пунктом 9 Порядку № 1210.

Таким чином, доводи позивача про те, що норму пункту 9-1 Порядку № 1210 можна застосовувати і до осіб, які отримують пенсію відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", колегія суддів вважає необґрунтованими.

Отже, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу, а тому останній не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження дійсної строкової служби, у зв'язку з чим положення частини 3 статті 59 Закону № 796 на нього не поширюються.

З приводу доводів касаційної скарги відносно того, що вимога щодо проходження дійсної строкової служби стосується лише осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Так, стаття 59 Закону № 796-ХІІ визначає види пенсій, підстави їх призначення та розмір пенсій, що призначаються військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частинами першою та другою статті 59 Закону № 796-XII визначено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Таким чином, частина перша вказаної статті визначає загальне правило, відповідно до якого пенсія будь-якого військовослужбовця, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, призначається із розміру грошового забезпечення останнього.

Частина друга визначає відповідну категорію військовослужбовців, які отримують пенсію по інвалідності, а також членів їх сімей, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, якій, за їх бажанням, можуть призначатися пенсійні виплати або на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

В той же час, частина третя статті 59 Закону № 796-XII визначає окрему категорію військовослужбовців, які: брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, об'єднаних фактом того, що відповідна участь здійснювалась у період проходження строкової військової служби.

Колегія суддів вважає, що частину 3 статті 59 № 796-XII необхідно застосовувати з урахуванням її синтаксичного аналізу та контекстного зв'язку з іншими її положеннями та положеннями статті 10 Закону № 796-XII, а також з урахуванням попередньої редакції вказаної статті, яка передбачала лише одну категорію військовослужбовців, що мали право обчислення пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, враховуючи те, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивач не має права на перерахунок пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача не призведе до зменшення розміру пенсії, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі № 822/1346/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

В.М. Кравчук ,

ИСТОЧНИК: