Як правильно подавати заяви до упф

Категорія справи №520/4565/19: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Надіслано судом: 09.07.2019. Зареєстровано: 11.07.2019. Оприлюднено: 12.07.2019. Дата набрання законної сили: 09.07.2019 Номер судового провадження: 8329/19

Головуючий І інстанції: Тітов О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 р. Справа № 520/4565/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. ,  Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2019, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 31.05.19 по справі № 520/4565/19

за позовом            ОСОБА_1  

до   Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області                 

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській обл.), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській обл. в особі її начальника ОСОБА_2, яка полягає у нездійсненні перерахунку та не виплаті перерахованої пенсії згідно заяви на перерахунок пенсії від 02.05.2019;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській обл. в особі її начальника ОСОБА_2 здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії з 02.05.2019 з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за 2016 рік в розмірі 4482,35 грн;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській обл. в особі її начальника ОСОБА_2 здійснити перерахунок та виплату пенсії з 02.05.2019 року згідно заяви про перерахунок пенсії від 02.05.2019 з обов`язковою компенсацією втрати частини доходів;

- стягнути з ГУ ПФУ в Харківській обл. у якості відшкодування моральної шкоди, яка полягає у протиправній бездіяльності щодо не перерахунку та не виплаті перерахованої пенсії згідно заяви на перерахунок пенсії від 02.05.2019 року грошову суму у розмірі 10000 гривень;

- постановити окрему ухвалу суду щодо притягнення до відповідальності начальника ГУ ПФУ в Харківській обл. ОСОБА_2 , яку направити до Пенсійного фонду Україні, який знаходиться за адресою: 01601, м. Київ 14, вул. Бастіонна, 9;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській обл. в особі його начальника ОСОБА_2 подати до суду у десятиденний термін з дня набрання судовим рішенням законної сили письмовий звіт про повне виконання судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що звертаючись 02.05.2019 до відповідача із заявою про перерахунок пенсії позивач не знав про існування встановленого зразку такої заяви, натомість працівник відповідача, перевіривши заяву, зареєстрував її в журналі обліку заяв про призначення пенсії від 02.05.2019 № 348. Порядок № 3-1 не містить положень, які б прямо чи опосередковано забороняли відповідачу проводити перерахунок пенсії за заявами довільної форми. Всупереч Порядку № 3-1, відповідачем не прийнято рішення за результатом розгляду заяви позивача від 02.05.2019.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 відкрито провадження по справі № 520/4565/19, закінчено підготовку справи до розгляду та призначено в порядку письмового провадження.

27 червня 2019 року позивачем подано до суду письмові пояснення, в яких зазначив про порушення його права на отримання пенсії, при цьому послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.07.2018 по справі № 554/1334/17, рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 по справі № 1-р(ІІ)/2019. Вважає про відсутність такої підстави для відмови у задоволенні позовних вимог як невідповідність форми заяви, яка передбачена Порядком № 3-1, оскільки даний порядок регламентує порядок призначення або перерахунок пенсій виключно згідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ  (далі - Закон № 2262).

04 липня 2019 року на адресу суду від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін у зв`язку з необгрунтованістю вимог апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

Позивач знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в Харківській обл. та з 05.06.2018 отримує пенсію відповідно до Закону № 2262 у розмірі 80% грошового забезпечення по інвалідності.

02 травня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою на перерахунок пенсії.

У вказаній заяві позивач просив перевести його на пенсійне забезпечення у відповідності до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Крім того, позивачем у заяві повідомлено, що розмір середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески за 2016 рік, складає 4482,35 гри., а не 6273,45 ірн. за 2017 рік, а розмір 3764,40 фн. - це середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеної як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Рішення з приводу проведення перерахунку пенсії позивачу або у відмові проведення перерахунку відповідно до заяви позивача від 02.05.2019 відповідачем не прийнято.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для його задоволення.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 7 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до ст.11 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цим Законом.

Порядок дій територіальних органів ПФУ при розгляді та вирішенні заяв фізичних осіб - громадян з приводу зокрема переведення з одного виду пенсії на інший перерахунок пенсій визначений нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ" від 30.01.2007 N 3-1 (далі Порядок N 3-1).

Згідно з п.4 Порядку N 3-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Пунктом 14 Порядку N 3-1 передбачено, що орган, який призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що   призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів.    Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення   пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (додаток 3).

Заявнику або посадовій особі уповноваженого   структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних   і   відсутніх   документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4).

Додатком 1 Порядку N 3-1 визначена форма заяви про призначення/перерахунок пенсії.

З аналізу наведених норм права слідує, що підставою для переведення з одного виду пенсії на інший є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку, за результатом розгляду яких пенсійний орган приймає відповідне рішення.

Як вбачається з письмових доказів у справі, ОСОБА_1 не дотримано встановленого порядку переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки останній не звертався до пенсійного органу із заявою встановленого зразка відповідно до вимог Порядком №N 3-1, а відтак територіальний орган ПФУ не приймав рішення за результатами розгляду такої заяви.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подання іншого за формою та змістом письмового документа з приводу перерахунку чи переведення раніше призначеної пенсії не створює правового наслідку у вигляді обов`язку пенсійного органу прийняти письмове рішення у формі протоколу/рішення стосовно призначення нової пенсії або відмови у такому призначенні.

З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак, відсутні підстави для його скасування в іншій частині.

Посилання позивача на необізнаність щодо необхідності подання заяви відповідної форми та на відсутність зауважень з цього приводу у відповідача при подачі заяви 02.05.2019 колегія суддів вважає такими, що не спростовують витсновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відносини, які склалися між сторонами у даній справі, унормовані положеннями Закону України «Про звернення громадян».

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності  надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно ч. 1  ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року по справі № 520/4565/19  залишити без змін  .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач (підпис)  Л.В. Любчич

Судді  (підпис)  (підпис)  О.А. Спаскін    О.В. Присяжнюк