До уваги інвалідів війни та ЧАЕС

20.01.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача – Тацій Л.В., суддів: Саприкіної І.В., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Єзерова А.А., в приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корп. 5, м. Київ, розгляне зразкову адміністративну справу за позовом інваліда війни та ЧАЕС Шабельника Миколи Васильовича, представник позивача: Бургас Ігор Христофорович, до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми. 

(https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/zrazkova-sprava/zs_9901_22_19).

Вирішуватися має спір про законність відмови органів Пенсійного Фонду України застосовувати до інвалідів війни, які отримали інвалідність під час ліквідації Чорнобильської катастрофи, формули встановленої статтею 21  Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9.04.1992 р. № 2262-XII (надалі - Закон № 2262) з урахуванням приписів статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (надалі - Закон № 796) в тлумаченні рішення № 1-р(ІІ)/2019 Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року за конституційними скаргами Скрипки Анатолія Володимировича та Бобиря Олексія Яковича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ця зразкова справа буде розглядатися за позовом складеним головою Центру віктімізаціїї Чорнобильської катастрофи Бургаса І.Х. Абсолютно ідентичні позовні заяви подані 61 інвалідом війни та ЧАЕС Харківської області та 47 інвалідами війни та ЧАЕС Полтавської області.

Законодавством України порядок та умови призначення пенсії по інвалідності військовослужбовцям для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) визначений розділом ІІІ (пенсії по інвалідності) Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9.04.1992 р. № 2262-XII (надалі - Закон № 2262).

В частковості стаття 21 цього розділу встановлює, що розмір пенсій по інвалідності внаслідок війни військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, визначена в розмірах: для інвалідності I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Особливе значення мають конституційні гарантії, які не дозволяють обмежувати розмір пенсій встановлений статтею 21 Закону № 2262.

Так Конституційний Суду України в рішенні № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 р. визначив, цитата:

«Конституційний Суд України вважає, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально- економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені...

Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України».

Але Пенсійний фонд України відмовляється нараховувати та виплачувати інвалідам війни, які отримали інвалідність внаслідок ліквідації Чорнобильської катастрофи, пенсії по інвалідності в розмірі: для інвалідності I групи - 100 процентів від 5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1.01.відповідного року, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів, що в 2019 році повинно становити:  для інвалідності I групи - 20865 гривен, II групи – 16692 грн., III групи – 12519 грн.

З першого січня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати підвищено до 4723 гривен, відповідно пенсія по інвалідності повинна становити: для інвалідності I групи - 23615 гривен, II групи – 18892 грн., III групи – 14169 грн.

Пенсійний фонд України мотивує це тим, що частина 3 статті 59 Закону № 769, на його думку, врегульовано виключно постановою Кабінету Міністрів України № 1210, яка зменшує розмір пенсії по інвалідності інвалідам війни, які отримали інвалідність внаслідок ліквідації Чорнобильської катастрофи, практично в два рази.

На жаль судді як Харківського окружного адміністративного суду, так і Полтавського окружного адміністративного суду, займають станом на сьогодення неправомірну позицію. Тільки такі судді Харківського окружного адміністративного суду як Панченко Ольга Володимирівна, Заічко Олена Вікторівна, Зінченко Андрій Вікторович винесли рішення про нарахування по статті 54 Закону № 769 по прямій нормі закону, без обмежень (тобто по формулі процент втрати працездатності помножений на 5 мінімальних заробітних плат, приклад справа № 520/11027/19, реєстр №  85708332) в той час як ВСІ судді Полтавського окружного адміністративного суду зайняли позицію, що частина 3 статті 59 Закону № 796 регулюється виключно постановою № 1210.

В мене склалося враження, що судді Полтавського окружного адміністративного суду або взагалі не читають рішень Конституційного Суду України, або мають своє бачення справедливості, в якому ні рішення Конституційного Суду України, ні сама Конституція України не мають ніякого значення…

Тому я був вимушений звернутися до Верховного Суду, так як частиною 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд визначений як найвищий суд у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законодавством, розгляд даної справи як зразкової створить підґрунтя для належного захисту прав позивачів та, як наслідок, для підвищення значно підірваної серед ліквідаторів  довіри до судової гілки влади.

Я маю впевненість, що судді Верховного Суду знають як Конституцію України так і висновки Конституційного Суду України. І не будуть їх порушувати.

Так що ж вирішив Конституційний Суд України 25 квітня 2019 року в рішенні № 1-р(ІІ)/2019?

1. Військовослужбовці, які виконували військовий обов'язок під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мали однаковий статус, однакові обов'язки та функції, в результаті виконання яких їх здоров'ю заподіяна шкода, тому право отримувати пенсії обчисленні виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, повинно бути поширене на всіх військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

2. За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції; тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати додаткові гарантії соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладається обов'язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, встановленими у статті 46 Основного Закону України.

3.        Особливості призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, передбачені у статті 59 Закону.

Все - Конституційний Суд України визнав загальною для всіх військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стали особами з інвалідністю всю статтю 59 Закону № 796, та заборонив любу дискримінацію серед інвалідів війни, які ліквідували ціною свого життя, здоров’я Чорнобильську катастрофу. 

Тому всі інваліди війни та ЧАЕС мають право вибору, яке їм надає частині 2 статті 59 Закону № 796, яка визначає:

«Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону».

І частина 3 цієї статті є загальною для усіх інвалідів війни та ЧАЕС, які б умови та порядок призначення належної їм пенсії по інвалідності вони не вибрали – чи то відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чи відповідно до розділом ІІІ (пенсії по інвалідності) Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

 Не потрібно мати юридичну освіту, щоб зрозуміти, що право нараховувати пенсію по інвалідності з п’ятикратного розміру заробітної плати визначеної законом на 01.01 відповідного року має відношення до всіх інвалідів війни та ЧАЕС, інакше буде мати місце дискримінація, вже заборонена рішенням Конституційного суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року.

Для юристів скажу, що  правові норми, викладені у статті 59 Закону № 796 за формою диспозиції є уповноважуючими, за колом суб'єктів - спеціальними, а за роллю у механізмі правового регулювання - загальними. Правовий аналіз всієї статті 59 Закону № 769 встановлює її відсильний характер - застосовуватись вона може виключно в порядку та на умовах залучення або статті 54 Закону № 769, або розділу ІІІ Закону № 2262, оскільки загальна норма конкретизується у спеціальній і реалізується тільки через неї.

Також звертаю увагу всіх, що єдиною вимогою щодо вибору порядку та умов між статтею 54 Закону № 769, або розділом ІІІ Закону № 2262 законом визначено наявність «бажання» позивача.

З урахуванням роз'яснень Міністерства юстиції України (наприклад № 0028323-11 від 19.04.2011 р. «Щодо форми правочинів») бажання особи знаходить свою реалізацію в правочині, який може вчинятися як письмово, так і усно. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторони засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків.

Але я рекомендую інвалідам ЧАЕС та війни звертатися до органів Пенсійного фонду України з письмовою заявою, в якій чітко визначати своє бажання отримувати пенсію по інвалідності, розраховану з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року в порядку та на умовах встановлених розділом ІІІ Закону № 2262, в розмірі не меншому ніж визначено статтею 21.

Заява може мати такий вигляд:

До Головного управління Пенсійного фонду України 

в ________________________________ області

________________________________________

________________________________________

________________________________________

(ПІБ, домашня адреса, телефон, група інвалідності)

ЗАЯВА.

Відповідно до частини 2 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ заявляю про своє бажання отримувати належну мені пенсію по інвалідності в порядку та на умовах розділу ІІІ Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9.04.1992 р. № 2262-XII в розмірі визначеному статтею 21 цього закону розраховану з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Дата                                                                                                         Підпис

Якщо таку заяву здати на протязі грудня 2019 року, то на початку 2020 року вже можливо буде звернутися до окружного адміністративного суду. Тоді, фактично, 20 січня 2020 року розглянуть і Вашу позовну заяву.

Якщо громадою буде виявлено бажання, то типова позовна адміністративна заява буде оприлюднена на протязі найближчого часу.

З повагою 

Ігор Бургас