Особа звернулася до суду із заявою про
встановлення факту участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
атомній електростанції. Так, заявник збирав документи для оформлення пенсії і
мав підтвердити факт виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
шляхом надання довідки за формою № 122. Однак отримати таку довідку не зміг,
оскільки не мав первинних документів, які б підтверджували його участь у
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Разом із тим заявника було визнано
учасником ліквідації аварії на ЧАЕС і видано відповідне посвідчення.
Місцевий
суд зазначену заяву задовольнив. Суд апеляційної інстанції рішення цього суду
скасував і закрив провадження у справі, вказавши, що законом визначено інший
порядок, який дає особі змогу підтвердити факт участі в ліквідації наслідків
аварії на ЧАЕС.
Велика
Палата Верховного Суду погодилася з висновками апеляційного суду і вказала, що
відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України
«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на територіях радіоактивного
забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами,
установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на
територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне
переселення – органами місцевого самоврядування.
Водночас
у разі відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах спір між особою, яка
має право на таку пенсію, та управлінням Пенсійного фонду України підлягає
вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Із
повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року
у справі № 370/2598/16-ц (провадження № 14-573цс19) можна ознайомитися за
посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86877191.
За
повідомленням прес-служби суду
Рішення винесене зокрема Закону України 796-12 чистий розсуд і логіка суддів правомірна.
ОтветитьУдалитьЯкби завжди так діяли суду.