Монетизація пільг як рівняння з багатьма невідомими

У кожній державі є вразливі категорії населення, які потребують додаткового захисту. Монетизація пільг на компослуги, яка розпочалася у жовтні, поставила ці верстви під удар.

Зі стартом монетизації отримувачі пільг, незалежно від того, були вони інвалідами, учасниками бойових дій, постраждалими від аварії на ЧАЕС або належали до якоїсь іншої категорії, розділились усього на дві групи. Ті, хто отримує пільги «живими грошима» (у січні 2020 р., за даними Департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА, в області таких було 2141), після одержання коштів можуть розподілити їх самостійно. Проте більшість – 41 836 осіб – не пішли і не написали заяв про отримання пільг готівкою, і автоматично були переведені на безготівкову форму нарахування виплат через «Ощадбанк».

І тут почалася така чудасія, що бідолашним пільговикам аж світ замакітрився. У платіжках вказують повну суму, частину якої, звісно, мала б покрити виплата від держави, але яку? Одержувачі пільг елементарно не знають, скільки вони насправді мають сплатити за  послуги. На це питання, виявляється, не можуть відповісти не лише самі пільговики, але й працівники Водоканалу, Енергозбуту та інших організацій, що надають комунальні послуги. Не знає цього і «Ощадбанк», який радить звертатися по цю інформацію в Управління праці та соціального захисту населення.

«Пільга завжди розраховується за сталою формулою. Утім, її розмір може коливатися у разі зміни складників: зросла ціна на послугу, зменшилася соціальна норма, змінився склад сім’ї, тощо», – пояснює начальниця Управління праці та соцзахисту населення м. Мукачева Наталія Зотова.

Зауважте: соціальні норми для пільговиків завжди зменшуються і ніколи не ростуть. Це аксіома.

Тільки от що скаже звичайному пільговикові формула з багатьма невідомими?

Це нагадує розмову, випадково почуту в одній державній установі, де старша працівниця наставляла молодшу, як відповідати на питання: «Пиши так, щоб не зрозуміли». У цьому – квінтесенція бюрократії.

Раніше у рахунках за комуналку та на сайтах підприємств – надавачів послуг були одразу вказані суми пільги або субсидії і окремо залишок, який потрібно було сплатити. 

У надавачів компослуг можна було довідатись і точну кількість кубометрів чи кіловат, на яку надавалася знижка конкретному пільговикові на місяць. Щоправда, ця цифра на очах танула, зате усі бачили, що відбувається, і розуміли, вкладаються у норму чи перевищують її, а якщо так, то наскільки.

Пільговики, яким кошти нараховують у безготівковій формі, отримують СМС-повідомлення від «Ощадбанку» про проведення розрахунків з підприємствами-надавачами послуг. Також є змога бачити нараховані суми пільг та їх розподіл у особистому кабінеті пільговика на сайті банку. Ми вже писали про те, як виглядає ця сторінка та які дивовижі можна на ній прочитати. Над машинним перекладом можна було б посміятися і стерпіти. Проте на сайті часто неможливо зрозуміти, з яких послуг пільги уже нараховані, а яких – ще ні. При цьому кошти не перераховують усім постачальникам не одночасно. Для певності треба чекати на СМС.

Станом на грудень 2019 року в Україні бракувало близько 26% даних про номери мобільних телефонів одержувачів пільг. У самому Києві інформація про номер мобільного телефону відсутня майже у кожного другого пільговика! Номери мали зібрати структурні підрозділи з питань соцзахисту місцевих адміністрацій, але не завжди це вдається зробити.

Можна припустити, що серед цих 26% є і немічні пенсіонери, які не користуються ні інтернетом, ні мобільним зв’язком. Як їм дізнатися розмір пільги і скільки насправді потрібно заплатити? А прийти написати заяву на отримання компенсації поштою їм може бути фізично важко. Про це ніхто не подумав.

Така система придатна тільки для того, аби дезорієнтувати людей і змусити «про всяк випадок» платити на повну, а в результаті – переплачувати. Отримувачі пільг по суті мають два шляхи: платити усе і сподіватися, що за наступний місяць рахунок буде менший, або, що значно вигідніше, нічого не платити доти, доки не прийде повідомлення від «Ощадбанку».

Теорія і практика хаосу

Чергова плутанина сталася із відокремленням платежів за доставку газу – усім, як ведеться, надійшли рахунки з повними сумами. От тільки отримувачів пільг та субсидій забули поінформувати, що вони не зобов’язані сплачувати їх повністю. Уже постфактум міністерство соціальної політики пообіцяло автоматично донарахувати субсидії та пільги за послугу з розподілу природного газу. Але ж там є крайній термін сплати – 20 лютого. А пільга, враховуючи особливості нашої системи, може прийти і пізніше.

Навіть коли пільговики бачать на сайті «Ощадбанку», скільки коштів надходить на їхні рахунки, вони знову ж таки перебувають у невіданні стосовно принципів їх розподілу. Банк стверджує, буцім розподіляють за пріоритетністю, споживачі – хаотично.

Юлія – бухгалтер. Її чоловік служив у Афганістані і має пільги як учасник бойових дій. Поки що вгледіти якоїсь закономірності у розподіленні суми пільг їй не вдалося: «Один місяць кинули в одну організацію, другий – у іншу, один раз більшу суму, другий – меншу».

У листопаді 2019 року по Україні близько 60 тис. осіб взагалі не отримали пільги – через некоректну інформацію у ЄДАРПі (Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків). Чимало пільговиків ставали на облік дуже давно, і декотрі встигли навіть померти, а дані решти виявились застарілими.

А ось задачка від управління праці і соціального захисту: в одному будинку зареєстровані батько з матір’ю, які мають статус учасників бойових дій, і син з невісткою, які також мають такий статус. Питання: хто з них має право на отримання пільг у безготівковій та готівковій формі? Відповідь: автоматом у безготівковій формі пільги нарахують тільки на одну людину в домогосподарстві (з врахуванням розміру пільги інших пільговиків). А у разі, якщо пільговики з одного домогосподарства звернуться із заявою про готівкову форму, то її нарахують лише пільговикам, які є членами різних сімей. Пільга в грошовому еквіваленті піде на картки двох отримувачів: одного з сім’ї батьків і одного з сім’ї сина. А  якщо є подружжя пільговиків, то готівку буде отримувати лише один.

Пільгова революція

Досвід монетизації пільг у деяких пострадянських країнах був надзвичайно болючим. У Росії закон, який замінював частину пільг грошовими виплатами, прийняли у 2004 році. Мета у влади була прозаїчна – зекономити бюджет. Народ сприйняв нововведення радикально вороже – на той момент тими чи іншими пільгами користувалося 76% росіян, які розцінювали їх як життєву необхідність, а не привілей. Країною прокотилася хвиля страйків і протестів.

Активними учасниками акцій непокори виступали пенсіонери та «чорнобильці». Розлючені пільговики виходили на мітинги із гаслами «Уряд прирікає народ на голодну смерть» і «Монетизація пільг – грабунок пенсіонерів» та навіть спробували захопити будівлю Міністерства охорони здоров’я. Після того, як закон набрав чинності, почалася нова хвиля обурення. По всій країні перекривали траси. Влада підкинула людям «пряника» у вигляді індексації пенсій. Початково у ході реформи збиралися монетизувати понад 10 видів пільг, у тому числі пільги на житлово-комунальні послуги, проте у результаті скасували всього три: право на безоплатне санаторно-курортне лікування, проїзд у міському транспорті і приміських електричках та забезпечення медикаментами. Компенсації, звісно, не покривали усіх витрат на колись безкоштовні послуги.

«У більшості випадків влада, по суті,  залізла в кишеню ветеранам праці, інвалідам і учасникам ВВВ», – зауважила експертка в галузі економічної географії Наталя Зубаревич виданню «Газета.ru». Щоб пом’якшити перехід, пільговикам залишили вибір: продовжити отримувати надалі пільгу «натурою» чи перейти на грошову компенсацію.

Висновок очевидний: доведіть народ до крайності – і він не буде церемонитися з владою.

Не опалюйте – вам компенсують

Українським пільговикам не залишили навіть ілюзії вибору, та ще й взялися у першу чергу за найнеобхідніше – комуналку. Експерти давно переконували: монетизація змусить отримувачів пільг економити – так, неначе з мізерними нормами вони досі не змушені були цього робити. «Умовно кажучи, якщо ви спожили менше, ніж для вас було передбачено, і можете частину своєї субсидії отримати у вигляді живих коштів, тоді ви, звичайно, будете намагатися спожити менше. Тобто це гарний ринковий інструмент, коли самі люди можуть для себе порахувати, скільки, наприклад, їм буде коштувати утеплення будинку, скільки вони отримають додатково коштів, якщо зекономлять тепло, і чи для них це рентабельно. Відповідно, це стимулюватиме людей вживати таких заходів, які дозволять їм заощадити», – зазначав у коментарі ІА ZIK економічний експерт, нині перший заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта. Можливо, для субсидіантів це якоюсь мірою дієво, але пільговики, на відміну від них, ніколи не намагались, приміром, випалювати більше газу, щоб наступного року отримати більшу знижку. Пільгові норми взагалі не залежать від споживання.

В «Ощадбанку» розповідають те саме: коли субсидіант/пільговик споживає комунальні послуги на суму, меншу за розмір субсидії/пільги, формується позитивний залишок. Невикористаний залишок зберігається в банку для покриття спожитих комунальних послуг у наступному місяці.

Якщо споживач заощаджував на комунальних послугах протягом всього опалюваного сезону, по його завершенні фінальний залишок коштів за субсидією/пільгою буде перераховано на його поточний рахунок в Ощадбанку після 1 червня.

Лишень у людей, які не займалися загартовуванням, залишок пільг після опалювального періоду стовідсотково дорівнюватиме нулю.

Пільговикам можна порадити хіба перейти на готівкову форму отримання виплат. З 1 січня 2020 р. це можна зробити у будь-який момент, подавши відповідні документи і заяву до територіального управління соціального захисту населення.

Мукачівське управління праці та соціального захисту населення оприлюднило перелік документів, які слід долучити до заяви:

1.  Документи всіх членів родини, на яких поширюється пільга (паспорти, коди, свідоцтва про народження дітей, тощо). У дітей з 14 років повинен бути паспорт.

2.  Документи на житло, де зазначена дійсна на сьогодні загальна та опалювальна площа будинку (квартири).

3.  Квитанції (книжки) на оплату комунальних послуг, де зазначені ваші особові рахунки.

4.  Реквізити банківської картки, на яку будуть перераховувати кошти. Мукачівці не зможуть отримувати готівку поштою.

У заяві слід зазначати поверховість житла. Від цього залежить корегуючий коефіцієнт.

В управлінні праці та соціального захисту стверджують, що принести стільки паперів буде особливо корисно для тих пільговиків, чиї дані в базі ЄДАРП застарілі. З наступного місяця після подання заяви пільга повинна нараховуватися їм живими грошима. Отримувач все одно не розумітиме, яким чином визначено її розмір, але принаймні зможе розпоряджатися нею без посередників.

Разом з тим, витрачати ці кошти на свій розсуд, нарощуючи борг за комуналку, не вийде: якщо у пільговика, який отримуватиме виплати готівкою, виникне заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, з наступного місяця пільга знову буде надаватися йому у безготівковій формі. І нікому не спаде на думку, що, окрім тої пільги, він, може, і не має, чим розрахуватися…

Підготувала Христина Шепа,

 для «ПЕРШИЙ.com.ua»

ИСТОЧНИК: