Пропоную рішення суду від 23 вересня 2020 року, справа №300/2025/20. На мою думку, воно варте уваги чорнобильської громади, оскільки засвідчує відверту нахабність ПФУ та безликість виконавчої служби. З повагою:Ярослав Олійник.

 

Категорія справи № 300/2025/20: Адміністративні справи (з 01.01.2019);  Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.Надіслано судом: 23.09.2020. Зареєстровано: 24.09.2020. Оприлюднено: 25.09.2020.Номер судового провадження: П/300/2518/20

 

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"23" вересня 2020 р.                                              справа № 300/2025/20

м. Івано-Франківськ

  

Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,

представника позивача - Колосовської С.М.,

третьої особи - ОСОБА_1, представника третьої особи - Олійника Я.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до відповідача: Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1  про визнання дій протиправними та скасування рішення головного державного виконавця про накладення штрафу, -  

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), відповідно до змісту якого просить: визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пищ М.С. щодо винесення постанови від 21.07.2020 ВП №58563345 про накладення штрафу протиправними; скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пищ М.С. від 21.07.2020 ВП №58563345 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в провадженні посадової особи відповідача перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №344/8729/16-а виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області від 20.02.2019. Виплату пенсії в перерахованому розмірі за період з 03.06.2016 по 30.09.2017 в сумі 2181,75 грн. здійснено у вересні 2017 та в сумі 7102,69 грн. - в листопаді 2017. 19.02.2020 позивачем додатково надавалась інформація щодо виконання рішення суду на підставі виконавчого листа у справі №344/8729/16-а. 17.06.2020 на адресу Головного управління надійшла вимога державного виконавця про надання належним чином завіреної копії документів, що підтверджують виконання рішення суду в повному обсязі. На виконання вищезазначеної вимоги листом від 01.07.2020 за №0900-0406-8/11607 було надано відповідь з належним чином завіреною копією розпорядження від 11.10.2017, що підтверджує виконання рішення суду в повному обсязі. Фактично, виконавче провадження ВП №58563345 з виконання виконавчого листа №344/8729/16-а, виданого 20.02.2019 Івано-Франківським міським судом, відкрито 11.03.2019, після того, як ОСОБА_1 в добровільному порядку (в листопаді 2017), до відкриття виконавчого провадження на підставі судового рішення здійснено перерахунок пенсії з 03.06.2016 та забезпечено її виплату з дати набрання чинності рішення суду від 02.03.2017. Отже, виконавче провадження від 11.03.2019 ВП №58563345 мало бути закінчене відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 25-28).

Ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 18.08.2020 позивачем виконано в повному обсязі, відтак 04.09.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у даній справі в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 22.09.2020 залучено до участі в даній справі ОСОБА_1 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у адміністративному позові, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа та її представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав неведених у відзиві на позовну заяву, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи та представника третьої особи, судом встановлено наступне.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.12.2016 у адміністративній справі №344/8729/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, починаючи з 03.06.2016, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.

Львівським апеляційним адміністративним судом від 02.03.2017 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 14.12.2016 у адміністративній справі №344/8729/16-а - без змін.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.04.2017 виправлено описку, допущену у постанові від 14.12.2016 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, а саме: в резолютивній частині постанови замість цифри "15" вказана цифра "20".

Рішення набрало законної сили 02.03.2017.

На виконання рішення суду 14.09.2017 проведено перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську 06.10.2017 подано заяву до Івано-Франківського міського суду про роз`яснення судового рішення.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.12.2018 у справі №344/8729/16-а в задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про роз`яснення постанови Івано-Франківського міського суду від 14.12.2016 по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 - відмовлено.

У мотивувальній частині вище вказаної ухвали суд зазначив, що предметом судового дослідження були питання, пов`язані з правильністю нарахування Управлінням належних ОСОБА_1 пенсійних виплат.

На підставі заяви ОСОБА_1 та поданого ним виконавчого листа №344/8729/16-а виданого Івано-Франківським міським судом 20.02.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2019 ВП №58563345, яку направлено до виконання в Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Управління листом повідомило державного виконавця про виконання рішення суду, а саме: про те, що Управлінням 11.10.2017 (до моменту відкриття виконавчого провадження) на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03.06.2016 відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку.

Виплату пенсії в перерахованому розмірі за період з 03.06.2016 по 30.09.2017 в сумі 2181,75 грн. здійснено у вересні 2017 та в сумі 7102,69 грн. - в листопаді 2017.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.05.2020 замінено боржника - управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (а.с.81-82).

19.02.2020 Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області додатково надавалась інформація щодо виконання рішення суду на підставі виконавчого листа у справі №344/8729/16-а виданого Івано-Франківським міським судом 20.02.2019 (а.с.12-14).

17.06.2020 на адресу Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області надійшла вимога державного виконавця про надання належним чином завіреної копії документів, що підтверджують виконання рішення суду в повному обсязі.

На виконання вищезазначеної вимоги листом від 01.07.2020 за №0900-0406-8/11607 було надано відповідь з належним чином завіреною копією розпорядження від 11.10.2017, що підтверджує виконання рішення суду в повному обсязі (а.с. 17-19).

21.07.2020 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пищ М.С. при примусовому виконанні виконавчого листа №344/8729/16-а, виданого Івано-Франківським міським судом 20.02.2019, винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання без поважних причин боржником рішення суду, на Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 16).

Не погодившись з такими діями відповідача та даною постановою позивач звернуся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон).

Згідно зі ст.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону).

Згідно ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до статті 2 Закону №1404-VІІІ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Статтею 26 Закону №1404-VІІІ визначено підстави початку примусового виконання рішення виконавцем.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте цього не зробив.

Судом встановлено, що на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 21.07.2020, рішення Івано-Франківського міського суду щодо зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, починаючи з 03.06.2016 провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку виконано в частині нарахування та виплати пенсії з 03.06.2016 по 11.10.2017.

Виплату пенсії в перерахованому розмірі за період з 03.06.2016 по 30.09.2017 в сумі 2181,75 грн. здійснено у вересні 2017 та в сумі 7102,69 грн. - в листопаді 2017, що підтверджується довідкою №748 від 06.08.2020 (а.с.20).

Виплати за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, такі виплати продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача (постанова Верховного Суду України від 05.11.2013 у справі №21-293а13, постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 №8).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"  пункт 2  статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  доповнено словами і цифрами, і він звучить:

Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, рішення суду виконано в межах покладених судом зобов`язань тільки до 11.10.2017, а починаючи з 11.10.2017 розрахунок розміру пенсії здійснено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням змін, внесених  Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ.

Відповідно до ч.2 ст. 27  цього Закону  частина пенсії за період страхового стажу до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто до 01.01.2004 року визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї статті. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Ст. 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Ч. 2  ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  в редакції яка почала діяти з 11 жовтня 2017 року встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ч. 2  ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  в редакції, яка діяла до 11 жовтня 2017 року встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлює, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При прийнятті рішення по даній справі, суд звертає увагу, що на момент розгляду даної адміністративної справи постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області №344/8729/16-а від 14.12.2016 року не скасована та набрала законної сили 02.03.2017 року.

Таким чином, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч.2  ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З аналізу норми ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка діяла до 11 жовтня 2017 року так і в новій редакції після зазначеної дати вбачається, право громадян на пенсію в повному розмірі, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.

Посилання Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області, на зміну законодавства, є протиправним та необґрунтованим, оскільки, ні нормами ч. 2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ні нормами ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не відмінено право учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.

Отже, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно не виконано повністю постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.12.2016 у справі №344/8729/16-а.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені     Конституцією     та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу, винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Пищ М.С. у ВП № 58563345 від 21.07.2020, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд , -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275 - 277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286 - 288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції (частини 1 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України).

У відповідності до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, (код ЄДРПОУ 20551088), вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач: управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76019, код ЄДРПОУ 43316386);

третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

 

Суддя                                                                                Микитюк Р.В.

ИСТОЧНИК: