Заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (Зразок №2)

З А П Е Р Е Ч Е Н Н Я

на заяву УПФ України в  ________________

району   г. Луганска,   про  перегляд  за

нововиявленими  обставинами постанови

 ____________________________________

суду від «_____»_______________20___ р.

№  2- а   ______________

 Я, ______________________________, через УПФ України ________________ району (далі – Заявник) отримував, до 01 листопада 2011 року, пенсію, передбачену ст.ст.50, ч.4 ст.54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»/796-12/, як особа, віднесена до категорії 1 та інвалід (війни) _____ групи – державну, в розмірі ____ мінімальних пенсій за віком та додаткову – в розмірі ____% мінімальної пенсії за віком, які були мені нараховані 

За рішенням __________________ районного суду від «____»___________ року №_________ та _____________________ апеляційного адміністративного суду від «____»______________ року, справа № __________.

Згідно листа від «____»______________ 201__ р. з 01.11.2011р. Заявником протиправно було припинене виконання названих судових рішень, винесених на мою користь іменем України згідно Конституції та чинного законодавства України.

Дані дії носять всі ознаки кримінального злочину /ст..ст.175,356,382 Кримінального кодексу України/.

Посилаючись, як і в заяві про перегляд постанови, на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011р. №3491-VI та на постанову Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011р. «Про встановлення деяких РОЗМІРІВ виплат, що фінансуються за рахунок державного бюджету» Заявник не побачив /чи не захотів побачити/ в них грубих порушень конституційних прав громадян і Конституції України, а саме:

- статтю 8, якою встановлено, що в Україні визнається і діє верховенство права, Конституція України має найвищу юридичну силу; Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України і ПОВИННІ відповідати їй.

- статтю 19, якою встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і Законами України;

- статтю 21, якою встановлено, що права людини є НЕВІДЧУЖУВАНИМИ ТА НЕПОРУШНИМИ;

- статтю 22, якою встановлено, що конституційні права ГАРАНТУЮТЬСЯ і НЕ МОЖУТЬ БУТИ Скасовані при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних законів НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ ЗВУЖЕННЯ змісту та обсягу існуючих прав;

- статтю 64, якою встановлено, що конституційні права людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав із зазначенням строку дії цих обмежень;

- статтю 92, якою встановлено, що виключно Законами України визначаються: права людини і громадянина, гарантії цих прав, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення;

- статтю 116, якою встановлено, що Кабінет Міністрів України ЗАБЕЗПЕЧУЄ виконання Конституції і Законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав людини і громадянина;

- статтю 124, якою встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є ОБОВ'ЯЗКОВИМИ до виконання на всій території України. 

Посилання Заявника на рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.11.2011 року не можуть бути  прийняті , ні як для оправдання НЕПРАВОМІРНИХ дій Заявника ТАК І ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОБСТАВИН, що не були і не могли бути відомі , тому що його рішення було прийняте на ЧАСІ ДІЇ РІШЕНЬ Конституційних Судів України ( і які НЕ БУЛИ СКАСОВАНІ) №№ 8-рп/99 від 06.07.1999р., 5-рп/2002 від20.03.2002 р., 7-рп/2004 від 17.03.2004 р., 18-рп/2004 від 01.12.2004 р., 8-рп/2005 від11.10.2005 р., 6-рп/2007 від 09.07.2009р., 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., 26-рп/2008 від 27.11.2008 р.  Вище перерахованими рішеннями Конституційні Суди України визнали не конституційними регулювання Законами України про Державний бюджет України розмірів соціальних виплат та внесення ними змін до діючих Законів України.  Розглядаючи порушене питання Конституційні Суди України виходять із правових позицій, висловлених ними, зокрема у Рішенні від  9 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян та у Рішенні від  22 травня 2008 року №10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України. Ці позиції полягають у тому, що: «закон про Державний бюджет України, як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету, як ПЛАНУ формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших Законів України – він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим Законом НЕ МОЖУТЬ вноситися зміни, ЗУПИНЯТИСЯ дії чинних законів України, а також ВСТАНОВЛЮВАТИСЯ інше (додаткове) правове регулювання відносин, що  є предметом інших законів України»( абзац шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення 6-рп/2007 );  «законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки ЦЕ СТВОРЮЄ  ПРОТИРІЧЧЯ у законодавстві і як наслідок – СКАСУВАННЯ та ОБМЕЖЕННЯ прав і свобод людини і громадянина ( аналогічне протиріччя було створене рішенням Конституційного суду України від 26.11.2011р. №20-рп/2011 ).  У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися ОКРЕМІ закони»( абзац третій, четвертий підпункту 5.4, пункту 5 мотивувальної частини Рішення №10-рп/2008/.  Спираючись на рішення Конституційного Суду України №20-рп/2011 Заявник НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД визначив, що відсутні підстави для застосування судами статей 39,50,51,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при вирішенні справ за адміністративними позовами про перерахунок пенсій та щомісячних компенсацій сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до зазначених норм Закону(які КС України не були скасовані).  І цей свій висновок Заявник подає за ІСТОТНІ  підстави для провадження за нововиявленими обставинами.  Розвиваючи свої обґрунтування нововиявлених обставин, Заявник сміливо стверджує, що на підставі рішення 20-рп/2011 від  26.11.2011 року, суди, при розгляді адміністративних справ за позовами чорнобильців та дітей війни повинні були застосовувати  постанови Кабінету Міністрів України, які на час виникнення спірних правовідносин встановлювали розміри пенсійних виплат зазначеним категоріям громадян  ( як такі Постанови можна застосовувати при провадженні за нововиявленими обставинами, коли вони всі СКАСОВАНІ постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 р.) .  Відносно встановлення Кабінетом Міністрів України РОЗМІРІВ пенсійних виплат Конституційний Суд України у рішенні від 8 вересня 2009 року № 19-рп/2009 установив:  згідно зі статтями 113,116,117 Основного Закону України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується  Конституцією та законами України…, забезпечує виконання Конституції та законів України; ВИДАЄ постанови і розпорядження ВИКЛЮЧНО в межах своєї компетенції.  Неухильне додержання органами державної влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади, є запорукою їх єдності та важливою передумовою стабільності і злагоди в державі ( підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2008 року №4-рп/2008 ).  Відповідно до Конституції України основи соціального захисту, форми і види  пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92).  Згідно із законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» умови , норми та порядок пенсійного забезпечення (абзац шостий частини третьої статті 4); порядок визначення розмірів пенсійних виплат встановлюється лише цим Законом (абзац сьомий частини другої статті 5). Положення вказаного  закону не містять обмежень максимального розміру пенсій.  Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення  прав і свобод людини і громадянина, забезпечувати проведення політики , зокрема, у сфері соціального захисту( пункти 2,3 статті 116 Основного Закону України).  Зазначене свідчить, що Кабінет Міністрів України НЕ НАДІЛЕНИЙ повноваженнями щодо встановлення розмірів пенсій.  Дане рішення Конституційного Суду України на даний час не скасоване і ОБОВ'ЯЗКОВЕ для виконання на всій території України.  Також залишаються  ЧИННИМИ  положення  статей  39,50,51,52,54  Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » (796-12).  Всі вище приведені аргументи були відомі Заявнику при розгляді моєї /моїх/ справи №___________ від ______________20___ року, рішення по яким були прийняті на МОЮ КОРИСТЬ та залишені в силі __________________ апеляційним судом від_____________ 20___ року.  Прошу поважний суд звернути увагу на дату  26 грудня 2011 року , дата коли було прийняте і вступило в силу рішення Конституційного Суду України №20-рп/2011 на підставі якого Заявник піднімає клопотання про перегляд постанови ______________ _________________ суду за нововиявленими обставинами, рішення якого було прийняте «____»____________20___ року.  За загальновизнаним принципом ПРАВА закони та інші нормативно-правові акти / в Нашому випадку рішення КС України від 26.11.2011 року №20-рп/2011 / НЕ МАЮТЬ ЗВОРОТНОЇ ДІЇ В ЧАСІ, на що звертає увагу КС України від 09.02.99р. № 1-рп/99.  Цей принцип закріплений у частині першій  статті 58 Конституції України, за якою дія нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час  дії якого вони настали або мали місце.  КС України від 13.05.1997 року № 1-зп констатує, що стаття 58 Конституції України закріплює один із НАЙВАЖЛИВІШИХ ЗАГАЛЬНОВИЗНАНИХ принципів сучасного ПРАВА – закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.  Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.  Закріплення названого принципу на конституційному рівні є ГАРАНТІЄЮ стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянином, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє  існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.  Закріплений в Конституції України ( стаття 58 ) принцип НЕПРИПУСТИМОСТІ зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів УЗГОДЖУЄТЬСЯ з Міжнародно-правовими актами, зокрема  Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (стаття 15), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини  (стаття 7).  Враховуючи вище приведені мною аргументи та вимогу частини 3 статті 245 Кодексу Адміністративного судочинства України якою перегляд судових рішень за нововиявленими  обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових  актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують   відповідальність фізичної особи  П Р О Ш У  С У Д:  1. Залишити заяву Управління Пенсійного Фонду України _____________________ району про перегляд судового рішення у справі №____________  від  «____»________________ 20___ року за нововиявленими обставинами БЕЗ ЗАДОВОЛЕННЯ.  «____»_____________2012р.  __________________

ИСТОЧНИК