Нещодавно по всій Україні у чергове
прокотилися акції протесту чорнобильців.
2 жовтня вони протестували під стінами
Міністерства соціальної політики, а 10 жовтня вже перед будівлею Кабінету
Міністрів України.
Так чого ж хочуть і домагаються чорнобильці ось
уже майже рік?
А домагаються вони, якщо коротко – соціальної
справедливості!
Здається ці слова вже забуті в незалежній
Україні.
На жаль, всі роки в державі Україна здебільшого проходили процеси у впертій боротьбі за виживання, за своє майбутнє і майбутнє своїх дітей та онуків.
На жаль, всі роки в державі Україна здебільшого проходили процеси у впертій боротьбі за виживання, за своє майбутнє і майбутнє своїх дітей та онуків.
Багато чорнобильці вже у потойбічному світі, і
це сумно визнати, але смерть своїх друзів, рідних і близьких, тільки надихають
живих на виснажливу боротьбу.
Всі ці роки флагманом боротьби за соціальні
права чорнобильців була громадська організація "Союз Чорнобиль України".
Безліч протестних чорнобильських акцій бачила
Україна за ці незалежні роки.
Не виконання Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-ХІІ) було притаманним всім урядам України, що, зрештою, не заважало декому з центрального керівництва "Союз Чорнобиль України" отримувати ордени та медалі, а деякі члени цієї організації взагалі досягли "рекордних показників", отримавши аж два ордени "За заслуги".
Для прикладу у чергове згадую голову Черкаської
обласної організації "Союз Чорнобиль України" Володимира Болтенкова.
Які це подвиги і досягнення треба було
здійснити у Черкаській області, щоб удостоїтися двічі такої високої нагороди?
Хто з чорнобильців Черкащини відчув на собі позитив від тих заслуг
Болтенкова?
Звичайно, що це питання риторичне, проте,
користь від цих "заслуг" має безпосередньо "орденоносець" Болтенков, оскільки за
кожен його орден доплата до його же пенсії складає 25%.
Які ж були погані уряди для центрального
керівництва "Союз Чорнобиль України", коли за організовані акції, керівництво
цієї громадської організації рясно нагороджували орденами і медалями? Тут, на
перший погляд, також можуть виникати різні запитання.
Однак у мене зараз не має жодних запитань – нас
везли і використовували як баранів для масовки, а центральне керівництво "Союз
Чорнобиль України" просто використовувало ці обставини для досягнень своїх
особистих корисливих (шкурних) цілей і інтересів
Аналізуючи події вересня 2011 року, коли за
підтримки та з допомогою братів афганців відбувся штурм Верховної Ради України,
керівництво "Союз Чорнобиль України" могло скористатися ситуацією і вирішити
позитивно болючіші питання пенсійного забезпечення чорнобильців, змусивши уряд
виконувати статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-ХІІ). Все це могло
стати вінцем багаторічної боротьби чорнобильців за свої права.
Проте, з’явився горезвісний Меморандум, який є
і залишиться не лише символом зради купки прикормлених урядом України
громадських діячів інтересів великої, вже сьогодні незахищеної, версти населення
– це чорнобильців, але й доказом того, що в Україні шириться безправ'я і панує
правовий нігілізм.
(Далі буде)
Ліквідатор, інвалід, протоієрей УПЦ Борис
Бродовський
