26 квітня 1986 року, о першій годині
ночі 23 хвилини за московським часом, серія потужних вибухів зруйнували
четвертий реактор Чорнобильської АЕС.
Ця жахлива подія була класифікована за міжнародною шкалою
ядерних інцидентів як аварія сьомого, найвищого рівня важкості.
"Мирний" атом перетворився на смертоносний. Проте перше офіційне
повідомлення про аварію на ЧАЕС Рада Міністрів СРСР зробила лише 29 квітня 1986
року, тобто через 3 дні після аварії.
А перше повідомлення ТАРС про рівні радіації, зроблене лише
7 травня 1986 року, звучало так: "Сталася аварія з частковим руйнуванням
активної зони реактора.
Рівень радіації не перевищив норм, встановлених
Міністерством охорони здоров'я СРСР і МАГАТЕ. На території, що безпосередньо
межує з місцем аварії, рівень 10-15 мР/год". Непередбачувана аварія
диктувала й дії щодо ліквідації, які важко було спланувати.
Заважало й те, що всі норми й критерії в перші тижні та
місяці були приховані від населення і більшості державних організацій, що брали
участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Щоб приховати правду, влада
організувала святкування першотравня та велопробіг у Києві.
Тому не було жодної можливості організувати роботу щодо
зниження доз, запобігання невиправданого опромінювання. З цих причин було
затримано евакуацію міста Прип'яті, сіл із 30-кілометрової зони, тимчасову
евакуацію дітей із Києва, відбулося переопромінювання військовослужбовців на
АЕС і працівників МВС у зоні.
Чорнобильська катастрофа глобального масштабу вважається
найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і
потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Впливу радіації зазнали десятки тисяч гектарів лісів.
Радіоактивного забруднення зазнали річки Прип'ять, Десна і частково Дніпро.
7 місяців після вибуху учасники ліквідації наслідків аварії
ціною свого життя приборкували стихію. І тільки 14 грудня 1986 року на ЧАЕС
завершилось спорудження захисного "саркофага" над зруйнованим
четвертим енергоблоком.
Цей непростий поєдинок людей з атомною стихією, який, будемо
сподіватися, уже завершився, свого часу зафіксували фотокореспонденти РАТАУ
(Українського національного інформаційного агентства УКРІНФОРМ).
Комментариев нет:
Отправить комментарий