5 лютого 2016 року я вкотре зробив спробу отримати від керманичів Міністерства соціальної політики
України відповідь, чому не виплачується належна мені пенсія в розмірі
визначеному судом. На цей раз мене приймав заступник міністра – керівник
апарату Іванкевіч Віктор Вікторович.
- Це питання не до нас – ми не маємо ніякого відношення до виплат пенсій
за рішенням суду – почитайте Положення про Міністерство соціальної політики
України, - відразу відрубав на початку прийому заступник.
- Ідіть до Пенсійного фонду, суд же саме їх визнав винними і зобов’язав
нараховувати та сплачувати належну вам пенсію.
- Так, саме так, - відповів я. - Але я подавав до прокуратури заяву про
злочин – невиконання рішення суду, невиплату пенсії, у мене цю заяву навіть
зареєстрували і проводять розслідування. Але з аналогічних звернень,
прокуратура відмовляє у відкритті кримінальної справи, бо в діях посадовців
відсутня користь – вони виконували розпорядження саме Міністерства соціальної політики
України, які вони зобов’язані виконувати відповідно до того ж Положення.
- Так? Ну принесіть рішення суду, я подивлюся. – промовив заступник
міністра, даючи зрозуміти що на цьому аудієнція закінчилась …
На питання про нормативну базу на підставі якої мені виплачують зараз
соціальну пенсію, замість державної пенсії, я отримав запевнення:
-
Підійдіть до
секретаря, там вам підготували відповідь і розпечатали відповідні нормативні
документи.
У секретаря я дійсно отримав відповідь на моє звернення до міністра –
наводжу її повністю.
(Додаток № 1 Відповідь МСП України на 2-х сторінках)
В якості нормативно-правової бази мені надали копії Закону № 796-ХІІ, та
постанови № 1210 десь дворічної давнини. І все …
Що робити?
Я і група моїх побратимів – ліквідаторів, які подали однотипні з моєю
заявою заяви до прокуратури, будемо продовжувати вимагати від прокуратури
збудження кримінальної справи саме за фактом скоєння злочину, нехай прокуратура
вже сама розбирається хто винен, чи то Пенсійний фонд, чи то Мінсоцполітики,
Прем’єр-міністр, чи просто президент. Хтось же винен, хтось заборонив
виконувати рішення суду. Ще є час до 26 квітня 2016 року.
Що робити іншим постраждалим, ліквідаторам?
Кожен вирішує сам.
Я наводжу ту заяву до прокуратури, яку подали ми.
(Додаток № 2)
До Ххххкої
місцевої прокуратури № Х
Заявник:
|
Ххххххх Хххххххх Ххххххххх
вул. Ххххххххх, Х-а, кв. хх;
м. Київ, 04ХХХ
тел. (ххх) ххх-хх-хх
|
ЗАЯВА ПРО
ЗЛОЧИН
Прошу внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та почати досудове
розслідування (в порядку статті 214 КПК України, наказів ГП від 17.08.2012 р. № 69, від 09.09.2014 р. №
95) по факту свідомого не виконання Управлінням Пенсійного фонду України в Ххххому
районі м. Києва рішення суду, яке набрало законної сили, не виплату цим УПФ
мені державної пенсії на протязі значного періоду, нанесенні мені матеріальних
збитків в особливо великому розмірі, порушення присяги державного службовця
України та державної зради.
ХХ хххххххх 201Х року колегія суддів Судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду м. Ххххх розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного
фонду України в Ххххоому районі м. Києва (надалі УПФ) на постанову Ххххомого
районного суду м. Києва від ХХ.ХХ.200Х року і залишила рішення суду першої
інстанції без змін. Таким чином було встановлено моє право отримувати державну
пенсію в розмірі не менше 8,75 мінімальних пенсій за віком і зобов’язано УПФ
нараховувати та сплачувати цю суму починаючи з ХХ.ХХ.200Х року.
Станом на сьогодення це рішення суду відповідачем не виконується.
ХХ січня 2016 року я звернувся до начальника УПФ з відповідною заявою та
попередженням про кримінальну відповідальність, на що отримав відповідь, яка свідчить
про свідоме не виконання керівництвом УПФ рішення суду, що набрало законної
сили, не виплату належної мені державної пенсії в розмірі визначеному рішенням
суду, нанесенні мені матеріальних збитків в особливо великому розмірі та
порушенням присяги державного службовця України, що я розцінюю як державну
зраду.
Статті 55 та 58 Конституції України є абсолютними, тобто навіть в випадку
надзвичайного або воєнного стану вони повинні виконуватися без обмежень (стаття
64 Конституції України). Для мене, як громадянина України, це означає, що якщо
мої права і свободи визначені рішенням суду, яке набрало законної сили, то вони
вже не можуть бути обмежені зміною
законодавства, нормативно-правовими актами того ж Кабінету Міністрів України.
Фактично, для громадянина, це складає гарантію державності України.
Тому відповідь начальника УПФ свідчить про його сепаратистські настрої,
свідомою наругою над Конституцією України, над судом України, який приймає
рішення ІМЕНЕМ УКРАЇНИ і затверджує його гербом України.
Верхом цинізму звучить твердження начальника УПФ про якісь доплати до
пенсії, які я вимагаю, на його думку незаконно – суд не приймав ніяких рішень
про якісь доплати до пенсії. Суд встановив моє право на державну пенсію і її
розмір. Начальника УПФ Конституцією України зобов’язано виконувати рішення
суду, а не паплюжити його.
Я не бачу іншого мотиву його дій, крім зради – потрібно пам’ятати, що
почалися бунти в Донецьку в кінці 2011 року саме з провокацій чорнобильців, в
яких ще та влада відібрала законні пенсії і основу сепаратизму якраз там і
складало повне зневір’я громадян в наявності передбаченого Конституцією України
судового захисту від свавілля ось таких начальників …
Додатки за
текстом на 8 арк.:
1.
копія рішення
апеляційного суду;
2.
копія мого
звернення до УПФ;
3.
копія
відповіді УПФ;
4.
копія
посвідчення ліквідатора.
ХХ ххххго 2016 року _______________ / Хххххххх Х. Х. /
Зразу скажу – були проблеми як при прийомі самої заяви, нас спробували
направити до поліції, мов це зараз не справа прокуратури, спробували не
зареєструвати, не проводити допит нас в якості свідків – все це було, але як
свідчить наш досвід, ці перешкоди досить легко долаються при відповідній
наполегливості.
Просто пам’ятайте, побратими, товариші по нещастю, просто постраждалі –
відмінити рішення суду, яким визначені Ваші права, може тільки суд. Це основа
державності України. Все інше – це сепаратизм, спроба знищити державність, бо
судова гілка влади і є саме тією, яка захищає нас від всяких порушень з боку
влади.
Конституція України забороняє вже встановлені права (а суд своїм рішенням
саме і визначає відповідні права), обмежувати. Зміна законодавства має
відношення тільки до тих людей, права яких визначені після зміни законодавства.
В цьому випадку наші права можуть бути тільки поліпшені.
І саме головне – Україна в небезпеці. Я не сумніваюся, якби в країні
працювала судова гілка влади, рішення судів виконувалися, ми б не втратили
Крим, не було б війни на Донбасі. І саме цю інформацію ми неодноразово озвучили
тоді Першому заступнику міністра Соцполітики Мущиніну В. В. під час роботи
переговорної групи (від учасників акції протесту під стінами Будинку Уряду) у
квітні 2014 року.
Але нас не почули тоді, як і не хочуть почути зараз у Міністерстві
соціальної політики України …
Фактично потураючи нашим казнокрадам та плутократам, ми руйнуємо нашу
країну, наші домівки, майбутнє наших близьких, дітей, онуків.
Зараз ми з моїми побратимами, які думають так же як і я, створюємо свій Координаційний
центр. На жаль, за станом здоров’я, в мене не вистачає сил вести дискусії ні про що. Саме тому я не
збираюся нікого і ні в чому переконувати. Це справа кожного, якщо хтось може зробити
краще - зробіть, опублікуйте результати своєї роботи, допоможіть іншим, бо
тріпати зараз язиком – це просто зрада …
Віктор Гайдак
Учасник ліквідації
аварії на Чорнобильській АЕС
(квітень - травень 1986 року)
Комментариев нет:
Отправить комментарий