«Яскравим» прикладом як держава Україна в особі МВС України відноситься до Чорнобильця - інваліда 1 групи являється постанова ВС в справі, що пропонується до уваги Чорнобильської спільноти.
Це ж треба мати наглість 4 роки доводити, що держава нічого не винна інваліду, витрачати кошти на судовий збір, людські та інші ресурси щоб відстоювати свою позицію ! Нема слів щоб висловити своє обурення !
Як ця ситуація нагадує їх вислів : - «Ми Вас туди не посилали …».
Нажаль цей приклад не поодинокий. Мій товариш, теж ветеран МВС отримав поранення під час служби в МВС (нагороджений орденом Богдана Хмельницького). Вимушений був двічі звертатись до суду, щоб отримати належні «страхові» виплати при встановленні 2-ї групи інвалідності. Отримав позитивне рішення судів. МВС оскаржувало ці рішення аж до ВС. Рішення суду досі не виконане, бо суд першої інстанції в рішенні зазначив : «зобов’язати виплатити», а треба було зазначити : «стягнути».
Уявляю, якби чиновники, які ініціюють зараз такі справи, мали б такі ж самі проблеми із своїм здоров’ям на пенсії в майбутньому . Тож зичу їм – міцного здоров’я!
Ветеран МВС, інвалід війни 2-ї групи,
учасник ЛНА на ЧАЕС 1 категорії,
полковник міліції у відставці
Лимаренко В.В.
|
Категорія справи № 812/775/17: Адміністративні справи (з 01.01.2019);
Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці,
зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової
політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального
страхування), з них Надіслано судом:
21.08.2020. Зареєстровано: 23.08.2020. Оприлюднено: 25.08.2020. Номер судового
провадження: К/9901/34202/18 |
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
21
серпня 2020 року
м. Київ
справа № 812/775/17
адміністративне провадження №
К/9901/34202/18
Верховний Суд у складі
колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача
- Шарапи В.М.,
суддів
- Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув
у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства внутрішніх
справ України (далі - МВС України) на постанову Луганського окружного
адміністративного суду від 20 червня 2017 року у складі колегії суддів:
Пляшкової К.О. (головуючий), суддів: Свергун І.О., Смішливої Т.В. та ухвалу
Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у складі
колегії суддів: Гайдара А.В. (головуючий), Василенко Л.А., Ханової Р.Ф. у
справі за позовом ОСОБА_1 до МВС України про визнання протиправними дій,
зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА
ЧАСТИНА
Короткий
зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У
червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 -
визнати протиправними дії МВС України щодо ненарахування та невиплати
одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час
виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення І групи
інвалідності;
1.2 -
зобов`язати МВС України здійснити нарахування (розрахунок) та виплату
одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час
виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення І групи
інвалідності.
2. Луганський
окружний адміністративний суд постановою від 20 червня 2017 року, залишеною без
змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду
від 29 серпня 2017 року, вважаючи за необхідне обрати
інший спосіб захисту порушених прав позивача, позов задовольнив частково.
Визнав
протиправними дії МВС України щодо неприйняття рішення про призначення або
відмову в призначенні грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку із захворюванням,
отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення І
групи інвалідності, відповідно до вимог пункту 9 Порядку та умов призначення і
виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності
або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника
міліції, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України
від 21
жовтня 2015 року №850 (далі - Порядок №850).
Зобов`язав
МВС України прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні
грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку із захворюванням, отриманим під час
виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення І групи
інвалідності, відповідно до вимог пункту 9 Порядку №850.
У
задоволенні решти позовних вимог відмовив.
2.1 Частково
задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився
суд апеляційної інстанції, виходив із того, що до спірних правовідносин, що
виникли між сторонами у даній адміністративній справі слід застосовувати
положення Порядку №850, оскільки цей Порядок є спеціальним нормативно-правовим
актом, яким безпосередньо врегульовані питання призначення і виплати
одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною шостою статті 23
Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII «Про міліцію» (далі -
Закон №565-XII).
Разом
із тим, МВС безпідставно, всупереч вимог пункту 9 Порядку №850, ухиляється від
прийняття будь-якого рішення (рішення про призначення грошової допомоги або
рішення про відмову у призначенні грошової допомоги у випадках, визначених
пунктом 14 Порядку №850) за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 та доданих до
неї документів, пересилаючи ці документи до Національної поліції України.
3. Під
час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
3.1.
ОСОБА_1 , у період з 24 лютого 1984 року по 4 грудня 2002 року безперервно
проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджено відповідним записом
у трудовій книжці позивача.
3.2 Під
час проходження служби в ОВС позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії
на Чорнобильській атомній електростанції, перебував у Чорнобилі з 2 жовтня 1989
року по 4 січня 1990 року, згідно з наказом МВС СРСР №041 від
жовтня 1989
року, що підтверджено довідкою від 16 вересня 1992 року.
3.3
Довідкою до акта огляду МСЕК від 9 грудня 2015 року Серії 12 ААА №157851
підтверджено, що позивачу з 26 листопада 2015 року встановлена третя група
інвалідності, загальне захворювання.
3.4
Довідкою до акта огляду МСЕК від 29 вересня 2016 року Серії 12 ААА №441627
підтверджено, що позивачу з 27 вересня 2016 року встановлена перша група
інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
3.5
Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної
працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги
від 29 вересня 2016 року серії 12 ААА №008896 ступінь
втрати професійної працездатності позивача - 100%.
3.6
Пов`язаність захворювання позивача з виконанням службових обов`язків з
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС також підтверджено експертним висновком
центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 3
лютого 2016 року
№6774 та постановою військово-лікарської комісії (протокол засідання ВЛК від 17
березня 2017 року №3).
3.7
Позивач неодноразово звертався до Управління поліції охорони в Луганській
області Національної поліції України, Департаменту поліції охорони Національної
поліції України, Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства
внутрішніх справ України за виплатою одноразової грошової допомоги у зв`язку із
настанням інвалідності, пов`язаної із проходженням служби в ОВС, та ліквідацією
наслідків на ЧАЕС.
3.8
Так, Листом від 16 листопада 2016 року №2206/43/32/5/01-2016 Управління поліції
охорони в Луганській області Національної поліції України повернуло позивачу
матеріали, пов`язані з призначенням одноразової грошової допомоги при
установленні ІІІ групи інвалідності, та проінформувало, що відповідно до пункту
10 Порядку №850, одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості
відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше
двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах і за рахунок коштів,
передбачених державним бюджетом на утримання МВС.
3.9
Отримавши таку відповідь, позивач із заявою (рапортом) від 21
листопада 2016 року
про виплату одноразової грошової допомоги та доданими до неї документами: копія
паспорту, копія картки фізичної особи платника податків, довідка «Оранти»,
копія довідки Української охоронно-страхової компанії, копія довідки МСЕК,
копія довідки про встановлення інвалідності, копія довідки про встановлення
діагнозу, довідка УПСЗН, копія експертного висновку, копія посвідчення ЧАЕС,
облікова картка опромінювання, довідка перебування на ЧАЕС, копія посвідчення
інваліда війни 1 групи, звернувся безпосередньо до МВС України.
3.10
Листом від 12 грудня 2016 року №15/2-Л-2211 Департамент фінансово-облікової
політики МВС України, з посиланням на пункт 27 Положення про Державну службу
охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року №615 (у
редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2001 року №1053), повідомив
позивача, що питання призначення заявнику, як працівнику міліції охорони,
одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності належить
до компетенції Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України
та на підставі статті
7 Закону України «Про звернення громадян», надіслав заяву ОСОБА_1 (разом із
доданими копіями документів) для вирішення порушеного ним питання відповідно до
вимог законодавства до Департаменту поліції охорони Національної поліції
України, зазначивши при цьому, що покриття витрат на виплату одноразової
грошової допомоги зазначеної категорії осіб має здійснюватися поліцією охорони
за рахунок власних джерел надходження.
3.11
Листом від 19 грудня 2016 року №Л-198 Департамент поліції охорони Національної
поліції України повідомив позивача, що відповідно до пункту 8 Порядку №850
фінансові підрозділи, де позивач проходив службу, підготували висновок про
призначення одноразової грошової допомоги і подали до МВС всі належні
документи, які повернуті без розгляду. Також повідомили, що на виконання наказу
Національної поліції України від 5 грудня 2016 року №1266 «Про включення до
мережі одержувачів бюджетних коштів територіальних органів поліції охорони»
Департамент поліції охорони та територіальні органи, утворені відповідно
до постанови
Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 року №834 «Питання функціонування
органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та
ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ»,
здійснюють заходи щодо реєстрації в єдиному реєстрі отримувачів бюджетних
коштів за бюджетною програмою 1007020 «Забезпечення охорони прав і свобод
людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання
публічної безпеки і порядку, участь у міжнародних миротворчих операціях» для
здійснення виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи
втрати працездатності поліцейського. За умови надходження зазначених коштів з
Державного бюджету України, виділених на МВС, територіальні органи поліції
охорони проведуть виплату ОГД в повному обсязі.
3.12
Після отримання зазначених листів позивач звернувся до Голови ліквідаційної
комісії УДСО при ГУ МВС України у Луганській області із заявою (рапортом)
від 29 березня 2017
року про виплату одноразової грошової допомоги, до якої додав такі документи:
копія паспорту, копія картки фізичної особи платника податків, довідка
«Оранти», копія довідки Української охоронно-страхової компанії, копія довідки
МСЕК, копія довідки про встановлення інвалідності, копія довідки про
встановлення діагнозу, довідка УПСЗН, копія експертного висновку, копія
посвідчення ЧАЕС, облікова картка опромінювання, довідка перебування на ЧАЕС,
копія посвідчення інваліда війни 1 групи.
3.13
Управління державної служби охорони при ГУ МВС України у Луганській області
склало висновок про призначення та виплату одноразової грошової допомоги
ОСОБА_1 відповідно до частини шостої статті 23
Закону №565-XII та Постанови №850.
3.14
Супровідним листом від 10 квітня 2017 року зазначений висновок направлений до
Департаменту фінансово-облікової політики.
3.15
Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом від 20 квітня 2017
року №15/2-1357 матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1
скерував за належністю до Департаменту поліції охорони Національної поліції
України. Дослідженням цього листа встановлено, що його зміст є аналогічним
змісту листа від 12 грудня 2016 року №15/2-Л-2211.
Короткий
зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не
погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на
неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм
процесуального права, МВС України звернулося з касаційною скаргою, у якій
просить скасувати вищезазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення
про відмову у задоволенні позову.
4.1
Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, зокрема те, що суди
попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тим обставинам, що позивач
проходив службу в управлінні Державної служби охорони при управлінні МВС
України в Луганській області, а не в МВС України. Відповідно до пункту 27
Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ,
затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року №615 Державна
служба охорони за рахунок коштів, що надходять від виконання договорів,
зокрема, здійснює в установленому порядку законодавством порядку виплату
одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або настання
інвалідності працівника міліції охорони. Тому саме управлінні Державної служби
охорони при управлінні МВС України в Луганській області зобов`язано здійснювати
виплату позивачу.
5. Позивач
відзив на касаційну скаргу не подав.
Висновки
суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. При
розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин
першої-другої статті
341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС
України; у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року), у відповідності до
яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та
вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у
рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,
збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Перевірку
правильності застосування судами норм матеріального права суд касаційної
інстанції здійснює у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Перегляд справи судом касаційної інстанції здійснюється за правилами,
встановленими КАС
України у редакції до 8 лютого 2020 року.
8. Частиною
другою статті
19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України.
9. Згідно
з частиною шостою статті 23
Закону №565-XII,у разі поранення (контузії, травми або каліцтва),
заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке
призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в
період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через
три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але
внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період
проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати
працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі
250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для
працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного
прожиткового мінімуму, встановленого законом для
працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного
прожиткового мінімуму, встановленого законом для
працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на
умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати
працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах
внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в
індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
10. На
виконання даної норми прийнято Порядок №850, яким визначено механізм
призначення і виплати одноразової грошової допомоги (надалі - грошова допомога)
у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без
установлення інвалідності працівника міліції.
11. 7
листопада 2015 року
Закон №565-XII втратив чинність у зв`язку із набранням чинності Законом
України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі
- Закон №580-VIII).
12. Водночас,
абзацом третім пункту 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні
положення" Закону №580-VIII встановлено, що право на отримання одноразової
грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом
№565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання
чинності Законом
№580-VIII.
13. Отже,
до спірних правовідносин щодо призначення та виплати одноразової грошової
допомоги у зв`язку встановленням позивачу інвалідності підлягають застосуванню
норми Порядку №850.
14. Так,
відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 3 Порядку №850, грошова
допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції
інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва),
отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що
настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше
ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього
строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в
період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 150-кратного
прожиткового мінімуму, установленого законом для
працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення
інвалідності III групи.
15. Згідно
з пунктом 7 Порядку №850, працівник міліції, якому призначається грошова
допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності
без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву
(рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності
або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно
з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії
про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної
працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду
медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної
військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення
(контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного
випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії,
травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з
учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є
наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного
сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що
затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по
батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному
реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина
України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від
прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та
повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у
паспорті громадянина України).
16. Пунктом
8 Порядку №850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому
проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з
дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов,
висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті)
працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого)
працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про
склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.
17. Пунктами
9-10 цього Порядку встановлено, що МВС в місячний строк після надходження
зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про
призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про
відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними
документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить)
службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у
разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття
МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття
зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним
бюджетом на утримання МВС.
18. Пунктом
14 Порядку №850 визначено, що призначення і виплата грошової допомоги не
здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або
каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення
інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного
випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або
дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного,
токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої
шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до
самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей
для призначення і виплати грошової допомоги.
19. Відтак,
суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що згідно з пунктами
9-10 Порядку №850, обов`язок прийняття рішення про призначення або про відмову
в призначенні одноразової грошової допомоги і надіслання такого рішення
керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу
працівник міліції, покладений безпосередньо на МВС і така грошова допомога
виплачується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання
МВС.
20. Аналогічна
позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах
від 30 січня, 13 лютого, 15 травня, 19 вересня 2018 (справи №№822/1579/17,
808/1866/16, 806/845/16, 161/16343/17, 750/2250/17, відповідно).
21. За
таких обставин Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
знаходить, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та
обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши
обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права
та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам
учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
22. Відповідно
до статті
350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без
задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої
та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування
норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись
пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України
від 15
січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського
процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України,
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку
розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 359
Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну
скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.
Постанову
Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року та ухвалу
Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року залишити
без змін.
Постанова
суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
|
Суддя-доповідач |
В.М.
Шарапа |
|
Судді: |
І.В.
Желєзний С.М.
Чиркін |
Комментариев нет:
Отправить комментарий