ТЕРМІНОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ!!!

ТЕРМІНОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

(для громадськості, народних депутатів України,

членів Кабінету Міністрів України»

Кабінетом Міністрів України, який відповідно до ст. 93 Конституції України є суб’єктом права законодавчої ініціативи, направлено до Верховної Ради України законопроект «Про визнання такими, що втратили чинність, актів органів державної влади і управління Української РСР та постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року №1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» та такими, що не застосовуються на території України, актів органів державної влади і управління Союзу РСР», зареєстрований у Верховній Раді України за №6480 від 22.05.2017 року. Головним комітетом визначено Комітет з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради України (Голова комітету Князевич Р.П.).

Зазначеним законопроектом пропонується визнати такими, що втратили чинність, всі акти органів державної влади і управління Української РСР, ухвалені та введені в дію до 24 серпня 1991 року. Нагадуємо, що блок чорнобильських законів, зокрема, «Концепція проживання населення на територіях Української РСР із підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були прийняті у лютому 1991 року. Тобто, за логікою Уряду і ці Закони, що визначають статус чорнобильців, встановлюють відповідні категорії, у тому числі інвалідів-чорнобильців, а також визначають обсяг їхніх прав на соціальний захист, підлягають скасуванню. При цьому, у Пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що він не потребує консультацій з громадськістю і не стосується соціальної сфери та прав інвалідів(!). Або це - помилка авторів законопроекту, або свідома спроба ввести в оману громадськість і народних депутатів України.

Що ж пропонує Уряд взамін скасованих законів? Поки що – нічого. Жодних гарантій щодо збереження соціального захисту і навіть категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян, законопроект не містить.

Вважаємо за необхідне нагадати також, що рік тому, у літку 2016 року, ми зверталися до народних депутатів України, які були ініціаторами подібного законопроекту. Ми отримали тоді від народних депутатів України О. Продан, І. Суслової, Р. Князевича відповіді про те, що наш основний чорнобильський Закон - Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не підлягає скасуванню. Але то була позиція народних депутатів України. Урядовий законопроект №6480 не містить переліку законодавчих актів, які скасовуються, що прямо загрожує правам громадян, які брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС та мають статус потерпілих.

Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Союз Чорнобиль України» вважає за необхідне поінформувати про це всіх чорнобильців України і закликає звертатися до Кабінету Міністрів України, до своїх народних депутатів України з вимогами про відкликання та голосування проти цього антинародного, античорнобильського законопроекту.

Текст законопроекту і Пояснювальної записки додаємо нижче.

ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

ЮВ. ГРОЙСМАН

“ ” 2017 р.

Закон УкраЇни

Про визнання такими, що втратили чинність, актів органів
державної влади і управління Української РСР та Постанови
Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ
“Про порядок тимчасової дії на території України
окремих актів законодавства Союзу РСР” та такими, що не застосовуються на території України, актів органів державної влади і
управління Союзу РСР
____________________________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Визнати такими, що втратили чинність:

акти органів державної влади і управління Української РСР, ухвалені та введені в дію до 24 серпня 1991 року, крім Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, актів, що стосуються адміністративно-територіального устрою України та державного кордону України, актів, якими надано згоду на обов’язковість міжнародних договорів, укладених Українською РСР, та актів, прийнятих з метою забезпечення виконання таких міжнародних договорів;

Постанову Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року
№ 1545-ХІІ “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” (Відомості Верховної Ради України,
1991 р., № 46, ст. 621).

ІІ. Установити, що на території України не застосовуються акти органів державної влади і управління Союзу РСР, крім актів, що стосуються адміністративно-територіального устрою України та державного кордону України, актів про надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів Союзу РСР і актів, пов’язаних з виконанням таких міжнародних договорів, які не суперечать Конституції України.

ІІІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

2. Тимчасово, до прийняття законодавчих та інших нормативно-правових актів України, що регулюють відповідні правовідносини, на території України застосовуються:

не більше ніж три роки з дня набрання чинності цим Законом — кодифіковані акти Української РСР, Основи законодавства Союзу РСР;

не більше ніж один рік з дня набрання чинності цим Законом — закони Української РСР;

не більше ніж шість місяців з дня набрання чинності цим Законом — підзаконні нормативно-правові акти Української РСР.

3. Кабінету Міністрів України протягом чотирьох місяців з дня опублікування цього Закону:

з метою врегулювання правовідносин, які регулюються актами, зазначеними у розділах І і ІІ цього Закону, забезпечити підготовку проектів відповідних законодавчих актів;

забезпечити перегляд постанов Ради Міністрів Української РСР, а також актів міністерств і відомств Української РСР та прийняття відповідних актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Голова Верховної Ради України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України "Про визнання такими, що втратили чинність, актів органів державної влади і управління Української РСР та Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року

"Про порядок тимчасової дії на території України окремих

актів законодавства Союзу РСР"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України "Про визнання такими, що втратили чинність, актів органів державної влади і управління Української РСР та Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" (далі – проект Закону України) розроблено Міністерством юстиції з власної ініціативи.

2. Мета і шляхи її досягнення

Відповідно до статті 3 Закону України від 12 вересня 1991 року № 1543-XII "Про правонаступництво України" закони Української РСР, закони та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Застосування законодавства СРСР та УРСР було виправданим на ранніх етапах розвитку української держави, коли було відсутнім законодавство, прийняте за часів незалежності.

Водночас застосування таких актів після відзначення 25 років незалежності України може сприйматися як неповноцінність правової системи України та неспроможність влади забезпечити належне нормативно-правове регулювання відповідних правовідносин.

Метою проекту Закону України є формування самодостатньої нормативно-правової бази України шляхом визнання такими, що втратили чинність, актів органів державної влади і управління Української РСР та Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" і активізації роботи по напрацюванню нормативно-правових актів України, що регулюють відповідні правовідносини.

3. Правові аспекти

Нормативно-правовими актами у цій сфері є: Конституція України, Закони України "Про Регламент Верховної Ради України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади", постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 "Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України", від 06 вересня 2005 року № 870 "Про затвердження Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України" та інші нормативно-правові акти.

Проект Закону України не потребує проведення гендерно-правової експертизи.

Проект Закону України за предметом правового регулювання відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону України не потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону України погоджений без зауважень Міністерством фінансів, Міністерством закордонних справ, із зауваженнями, які не враховано - Міністерством економічного розвитку і торгівлі.

6. Регіональний аспект

Проект Закону України не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць та питань функціонування місцевого самоврядування.

6¹. Запобігання дискримінації

У проекті Закону України відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону України відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону України не потребує проведення консультацій із громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону України не стосується соціально-трудової сфери, прав інвалідів.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону України не є регуляторним актом.