Питання про його відставку спливало майже щоквартально: то після запровадження нового Податкового кодексу, то після пенсійної реформи, то у зв'язку з новаціями щодо регулювання ринку зерна, то після чорнобильських бунтів. Крісло під прем’єром не те що хилиталося — підскакувало, проте його господар сидів у ньому впевнено, ніби приклеєний чи пристебнутий невидимими пасами безпеки.
Дехто з політологів уже підрахував, що за тривалістю перебування у прем’єрському кріслі Микола Азаров вийшов на почесне четверте місце, та має всі шанси посісти перше і, таким чином, стати чемпіоном. Невже це станеться? Перспектива опинитися в глухому куті суспільство не тішить. Виходить, хоч гопки скач, хоч сядь і плач, а в цій країні нічого не змінюється? На думку економічного експерта Віктора Лисицького, дворіччя прем’єрства Миколи Азарова стало позитивним, стабілізуючим фактором економіки, яка поступово долає кризу. Політолог Володимир Фесенко теж уважає, що Президент шанує Азарова як талановитого менеджера, який вирівняв макроекономічні показники. А є ще й така думка: українському народові нав’язується нова залізобетонна модель управління державою, яка абсолютно нечутлива до соціальної ситуації в країні. Навіть Кучма, аби випустити пару в суспільстві у моменти соціальних загострень, змінював прем’єрів, перекладаючи на них відповідальність за ті чи інші негаразди. Сьогодні ж влада ніби оточила себе високим глухим муром, на якому написано: «Обережно: у дворі злі реформи».
Наш постійний експерт директор Інституту трансформації суспільства (ІТС) Олег Соскін вважає, що влада надалі діятиме за принципом: проти лому нема прийому. Ситуація в країні схиляється у бік запровадження диктатури на кшталт білоруської або й набагато жорсткішої. За прикладами далеко ходити не треба. Експерт навів факт, який йому пече сьогодні найбільше. Кілька днів тому податківці вчинили трус в офісі ІТС — неприбутковій науково-аналітичній організації, яка дає оцінку політичним та економічним подіям у країні. Мабуть, ті оцінки комусь дуже не подобаються, висловлює припущення експерт. І справді, наші читачі, напевно, погодяться, що судження пана Олега щодо політики нинішніх Президента та уряду дуже гострі, навіть різкі. Але об’єктивні.
Його думки про дворіччя прем’єрства Миколи Азарова також безкомпромісні. Каже, якщо воювати з цією мафією, то вже воювати. Яка в дідька стабілізація, коли країна внаслідок мародерської політики Кабміну опинилася на межі банкрутства. Якщо два роки тому, за рейтингами міжнародних інституцій, українська економіка вважалася невільною, то сьогодні вона підпадає під визначення репресивної. За індексом економічної свободи наша країна опустилася з 152-ї на 163-тю позицію. То чи ж треба дивуватися, що протягом 2011 року припинили роботу майже 250 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності? Розміри прямих інвестицій становили за минулий рік близько 6 млрд. доларів, що є надзвичайно низьким показником. Якщо два роки тому валовий зовнішній борг дорівнював 103,3 млрд. доларів, то вже станом на 1 липня 2011 року — 123,3 млрд., а сьогодні його сума вже 133 млрд. доларів. Обсяги гривневої готівки за два роки збільшилися на 33 відсотки, що разів у чотири перевищує показник зростання ВВП. Під що ж тоді друкувалися гроші? Золотовалютні запаси зменшилися на 7,2 млрд. доларів. Облігації внутрішньої державної позики 2009 року становили 86 млрд. гривень, сьогодні — 166 млрд., причому половина з них перебуває на рахунках НБУ, що є прямим порушенням закону про цю установу. На межі банкрутства «Укрзалізниця» та «Нафтогаз України». Не виконується держбюджет, пенсійний фонд наповнюється трохи більше ніж наполовину. В той же час українські мільярдери за два останніх роки потроїли свої капітали. Торік Україна посіла третє місце в Європі за кількістю придбаних авто, вартість яких дорожча за 35 тисяч євро. Водночас, за статистикою ООН, 80 відсотків населення нашої країни перебуває за межею бідності.
Після того, як Микола Азаров «стабілізував» економіку, тепер йому доручать зробити подібне «диво» і в соціальній сфері. Але реалізація ініціатив Президента може вилізти країні боком, вважає О. Соскін. Вони хочуть, каже експерт, запустити верстат для друкування готівки. Мають випустити її близько 10 млрд. гривень. За рахунок того, що мильна бульбашка «порожніх» грошей протягом трьох місяців буде непомітною, влада розраховує дотягнути до виборів, а там хоч трава не рости. Однак, коли та бульбашка лусне, завалиться фінансовий ринок. Криза може початися з банкрутства великого системного банку. «Укрзалізниця» — на волосині від приватизації. Суспільство не повинне купуватися на подачки влади і має зробити правильний вибір у жовтні, що дає країні шанс на порятунок, переконаний експерт.
«Жити стало гірше, жити стало сумніше», — так перефразував крилаті слова Миколи Азарова голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець. Внаслідок угодовської позиції Федерації профспілок України 2010 року уряд зумів нав’язати профспілковим об’єднанням країни Генеральну угоду, яка містить положення про заморожування заробітної плати шести мільйонам бюджетників, що, в свою чергу, не дає змоги підвищувати її працівникам інших сфер. Мінімальна заробітна плата, за розрахунками фахівців, має становити 3200 грн., проте вона завмерла нині на рівні 1073 грн. Через це життєвий рівень людей суттєво знизився, адже ціни на харчі та товари першої необхідності, медикаменти зросли у два-три рази. Лукава офіційна статистика повідомляє лише про 430-470 тисяч безробітних, хоча насправді їх більше 5 мільйонів. Молодій людині дуже важко знайти перше робоче місце. Згідно з опитуваннями, 80 відсотків людей працездатного віку готові виїхати за кордон на заробітки. Нема такого дня, щоб у різних регіонах не відбулися акції протесту. Як тільки потепліє, вони стануть масовими, прогнозує лідер вільних профспілок.
Однак за правління Януковича та нинішньої парламентської більшості, переконаний Михайло Волинець, кращого прем’єра від Азарова не могло бути. Будь-хто на його місці тримав би такий же курс. Проте, на думку керівника вільних профспілок, якби акції протесту були масовішими і потужнішими і відбувалися за принципом солідарності, соціально-економічна політика уряду мала б зовсім інший характер. Якщо виступають одні групи населення, то їх мають підтримати й інші.
Олександр КАРПЕНКО
Газета „Сільські вісті” №32 від 15.03.2012 р.
Нехочю слышать - президент,премьер министр коианда непрофесионалов одним словом. и состоит оно из старой рухляти.надо ставить команду с народа а не с бурЖУЕВ
ОтветитьУдалить