Справа № 823/1989/18 Суддя
першої інстанції: О.А. Рідзель
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2019
року м.
Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача -
Степанюка А.Г.,
суддів - Губської Л.В.,
Епель О.В.,
при
секретарі
- Ліневській В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на прийняту у порядку письмового провадження ухвалу Черкаського
окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року у справі за
адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду
України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання
вчинити дії,
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до
Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління
Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ ПФ в
Черкаській області) про:
- визнання неправомірними дій Відповідача щодо відмови у
перерахунку та виплаті Позивачу пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої Законом на 1 січня відповідного року;
- зобов`язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату
Позивачу пенсії з 01.10.2017 року, обчисленої з п`ятикратного розміру
мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року
відповідно до п. 3 ст.
59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження максимальним
розміром.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від
02.07.2018 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії ГУ ПФ в Черкаській області щодо
відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії
на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і
сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї
кaтaстрoфи»;
- зобов`язано ГУ ПФ в Черкаській області відповідно до ст. 59
Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли
внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», здійснити з 27.04.2018 року перерахунок
ОСОБА_1 пенсії з інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та
виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за
період з 27.04.2018 року до моменту здійснення перерахунку.
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
16.08.2018 року апеляційну скаргу ГУ ПФ в Черкаській області повернуто.
У січні 2019 року ОСОБА_1 у порядку ст.
383 КАС України звернувся до Черкаського окружного адміністративного
суду із заявою, в якій просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ в Черкаській області щодо
обмеження ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії, обчисленої з п`ятикратного
розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня
відповідного року, датою проведення перерахунку;
- зобов`язати ГУ ПФ в Черкаській області вжити заходів щодо
негайного виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від
02.07.2018 року у справі №823/1989/18 у відповідності з його резолютивною
частиною, а саме здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без обмеження
датою проведення перерахунку та вирішити питання про наявність підстав щодо
притягнення до відповідальності осіб, причетних до невиконання чинного рішення
суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від
24.01.2019 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. При цьому суд першої
інстанції виходив з того, що на виконання судового рішення Позивачу проведено
перерахунок та виплату пенсії з урахуванням положень постанови
Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення
заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», у той час дії з
припинення виплати пенсії після дати проведення її перерахунку можуть бути
предметом розгляду в окремому позовному провадженні. Крім того, суд зауважив,
що питання щодо негайного виконання у рішенні суду від 02.07.2018 року у справі
№823/1989/18 не вирішувалося, а свідомого невжиття Відповідачем залежних від
нього заходів з метою виконання судового рішення не встановлено.
Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав
апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти рішення про
задоволення вимог поданої заяви. В обґрунтування своїх доводів зазначає, судом
першої інстанції не було враховано, що у рішенні суду від 02.07.2018 року не
було визначено кінцевої дати перерахунку пенсії. Зазначає про помилковість
посилання суду на приписи постанови
Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 «Питання погашення
заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», оскільки вона не
регулює відносини щодо поточного нарахування і виплати пенсії.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від
25.02.2019 року було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено
строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду
у відкритому судовому засіданні на 27.03.2019 року.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не
надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019
року продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 17.04.2019
року, який у подальшому було перенесено на 08.05.2019 року у зв`язку з
тимчасово непрацездатністю судді-доповідача.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час
та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа
розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у
відповідності до п. 2 ч. 1 ст.
311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та
доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає
частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з
такого.
Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні оскаржуваної
ухвали суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду у справі
№823/1989/18 фактично виконано, а незгода із діями щодо припинення виплати
пенсії може бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні.
Однак з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не
може погодитися з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст.
129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове
рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно ст.
14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в
адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали
законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади,
органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами,
фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену
законом.
Положеннями ч. 1 ст.
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -
Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд
його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,
встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків
цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти
нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але
преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового
розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи
національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси
неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана
судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може
зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції»
наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6
гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно
будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує
«право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати
позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної
держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не
виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6
детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а
саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала
виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу
до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати
ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави
зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення,
ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового
розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні
рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти
України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»),
якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого
протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не
може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також
констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового
процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю
узгоджується з нормою ст.
129-1 Конституції України.
Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення
судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно
позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає
обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий
обов`язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна
здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від
будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею
8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно ст.
370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є
обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх
органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб,
інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у
випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких
надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену
законом.
Відповідно до ч. 1 ст.
383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду,
має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними
рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень -
відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача,
підтверджених таким рішенням суду.
Згідно ч. 6 ст.
383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних
рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та
порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без
задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу
в порядку, передбаченому статтею
249 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий
інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому
числі і приписами ст.
383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності
протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо
виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального
впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким
суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених
рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними
доказами.
Як було встановлено раніше, рішенням Черкаського окружного
адміністративного суду від 02.07.2018 року було зобов`язано ГУ ПФ в Черкаській
області відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист
грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», здійснити з
27.04.2018 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії з інвалідності, обчисленої з
п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1
січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично
виплаченою пенсією за період з 27.04.2018 року до моменту здійснення
перерахунку.
Крім того, у згаданому рішенні суду встановлено, що ОСОБА_1 має
право на перерахунок пенсії з 27.04.2018 року.
У контексті наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити,
що, як вбачається зі змісту листа Відповідача від 28.12.2018 року №402/М-10
(а.с. 98-99), на виконання рішення суду у справі №823/1989/18, яке набрало
законної сили 16.08.2018 року, ГУ ПФ в Черкаській області 30.08.2018 року
проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії та нараховано доплату до пенсії за
27.04.2018 року по 29.08.2018 року. Крім того, у згаданому листі зазначено, що
доплату пенсії за період з 27.04.2018 року по 15.08.2018 року (дату набрання
рішенням суду законної сили) в сумі 20 926,61 грн. буде здійснено у
порядку, визначеному постановою
Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649. Доплату до пенсії з
16.08.2018 року по 29.08.2018 року ОСОБА_1 виплачено, починаючи з вересня 2018
року. Поряд з цим, у цьому ж листі ГУ ПФ в Черкаській області повідомило, що
розмір пенсії Позивача з 27.04.2018 року з урахуванням судового рішення склав
9 946,39 грн., а загальний розмір пенсії ОСОБА_1 з 30.08.2018 року
становить 4 161,09 грн., а після перерахунку у зв`язку зі
збільшенням прожиткового мінімуму з 01.12.2018 року - 4 179,08 грн.
Разом з тим, Черкаський окружний адміністративний суд не врахував,
що у резолютивній частині рішення від 02.07.2018 року зазначено про обов`язок
ГУ ПФ в Черкаській області здійснити з 27.04.2018 року перерахунок пенсії
ОСОБА_1 по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Кінцеву
дату - момент здійснення перерахунку пенсії - визначено виключно щодо
здійснення виплати різниці між належною до сплати та фактичною виплаченою
пенсією у згаданий період. Водночас, зміст листа ГУ ПФ в Черкаській області від
28.12.2018 року №402/М-10 свідчить, що, починаючи з 30.08.2018 року, ОСОБА_1
припинено проведення перерахунку пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного
розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня
відповідного року, що, як вбачається з резолютивної частини судового рішення,
зі змістом останнього не узгоджується.
Таким чином, з огляду на правовий статус ГУ ПФ в Черкаській області
як суб`єкта владних повноважень по відношенні до ОСОБА_1 як громадянина
України, який за наслідками судового захисту вправі очікувати на своєчасне та у
повному обсязі поновлення порушених прав з боку державних органів, суд
апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про
відсутність правових підстав для задоволення поданої заяви, у тому вважає, що
дії Відповідача щодо обмеження Позивачу перерахунку пенсії датою її проведення
суперечать рішенню суду, яке набрало законної сили.
Разом з тим, судова колегія не вбачає протиправності у діях ГУ ПФ
в Черкаській області щодо обмеження ОСОБА_1 виплати пенсії датою проведення
перерахунку, оскільки відповідних обов`язків рішенням Черкаського окружного
адміністративного суду на Відповідача покладено не було.
За таких обставин, дії ГУ ПФ в Черкаській області щодо проведення
перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період, що завершується датою її фактичного
перерахунку на виконання рішення суду, суперечать п. 9 ч. 1 ст. 129,
ст. 129-1
Конституції України, відповідно до яких судове рішення є обов`язковим до
виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом
порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як вже було зазначено вище, згідно ч. 6 ст.
383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних
рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та
порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без
задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу
в порядку, передбаченому статтею
249 цього Кодексу.
Приписи ч. ч. 1, 2 ст.
249 КАС України визначають, що суд, виявивши під час розгляду справи
порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним
суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов,
що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему
ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до
відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються
протиправними.
З урахуванням наведеного, а також з огляду на наявність у суду
апеляційної інстанції повноважень на постановлення окремої ухвали, колегія
суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного судового
рішення із постановленням окремої ухвали про визнання протиправними дій ГУ ПФ в
Черкаській області щодо обмеження ОСОБА_1 перерахунку пенсії датою проведення
перерахунку та зобов`язання ГУ ПФ в Черкаській області вжити заходи щодо
усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129,
ст. 129-1
Конституції України шляхом здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії без
обмеження датою проведення такого перерахунку.
При цьому вимога заяви про зобов`язання ГУ ПФ в Черкаській області
вжити заходів щодо негайного виконання рішення суду, а саме - здійснити ОСОБА_1
виплату пенсії без обмеження датою проведення перерахунку задоволенню не
підлягає, оскільки, як вже було зазначено вище, відповідні обов`язки на
Відповідача рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від
02.07.2018 року не покладалися.
Крім того, судова колегія вважає передчасними вимоги Апелянта про
притягнення до відповідальності осіб, причетних до невиконання чинного рішення
суду, оскільки, в силу наведеної вище ч. 2 ст.
249 КАС України виключно у разі необхідності суд може постановити
окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до
відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються
протиправними. Тобто, у даному випадку, на переконання Позивача, дії щодо
невиконання судового рішення здійснювалися рядом посадових осіб Відповідача, а
не конкретною особою, у зв`язку чим підстави для постановлення окремої ухвали
невизначеного кола працівників ГУ ПФ в Черкаській області відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.
315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове
рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати
судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у
відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст.
317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої
інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній
частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають
значення для справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом
першої інстанції при вирішенні питання про визнання протиправними дій, вчинених
суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, неповно
з`ясовано обставини, що мають значення для справи, які призвели до
неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну
скаргу задовольнити частково - ухвалу суду першої інстанції скасувати та
прийняти окрему ухвалу, якою зобов`язати суб`єкта владних повноважень усунути
порушення закону.
Керуючись ст. ст. 14, 242-244, 249, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 383
КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24 січня
2019 року - скасувати.
Прийняти окрему ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 - задовольнити
частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду
України в Черкаській області щодо обмеження ОСОБА_1 перерахунку пенсії на
підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018
року у справі №823/1989/18 датою проведення перерахунку.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в
Черкаській області вжити заходи щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129,
ст. 129-1
Конституції України шляхом здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на
підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018
року у справі №823/1989/18 без обмеження датою проведення такого перерахунку.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в
Черкаській області подати до Шостого апеляційного адміністративного суду у
двомісячний строк з дня набрання законної сили даною постановою суду звіт про
вжиті заходи щодо усунення встановлених порушень.
Постанова набирає законної сили
з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків,
передбачених п. 2 ч. 5 ст.
328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г.
Степанюк
Судді Л.В.
Губська
О.В.
Епель
Повний
текст постанови складено «08» травня 2019 року.
Комментариев нет:
Отправить комментарий