ВИШНЕВИЙ ЦВІТ ЛЮБОВІ.

26 квітня - день пам'яті Чорнобильської трагедії. Свій вірш я присвячую ліквідатору аварії  на ЧАЄС Карпенко Віктору Васильовичу. Вічна пам'ять йому  та іншим ліквідаторам, які віддали своє життя, захищаючи нас від ядерного лиха .

ВИШНЕВИЙ ЦВІТ ЛЮБОВІ.

Цвіте вишня біля хати 

Очі милує 

А душа моя плаче,

Плаче та сумує.

Розлучила доля нас з тобою 

Залишила смуток із журбою 

Високо у небі літали журавлі 

Рудий ліс стояв у Чорнобилі.

Там змарніла Матінка - Земля 

Бур'янами заросли поля 

Там реактор полум'я кидав 

Стронцій в небі хмарами літав.

Залишали люди села і міста 

Клятая Чорнобильська  біда 

В кожну хату стукала у віконце 

На світанку рано помарніло сонце.

Плакала від болю Земля -Мати 

Ти пішов від ядерного лиха захищати

Рідну землю захистив,свою родину ,

Але сам в небеса полинув.

Мабуть моя доленька така 

Степова полинь гірка 

Гіркі сльози падали додолу 

Земля -Мати співає тобі колискову.

Як же я сумую за тобою 

Сльози очі закривають пеленою 

Залишив славний слід на довгії літа 

Залишилась пам'ять по тобі свята.

Запалю я свічку у храмі 

Дзвони линуть небесами 

Низько до землі уклонюся 

Тихо Богу я за тебе помолюся.

Цвіте вишня біля хати 

Соловейко на світанку не дає вже спати 

Щебече, весело співає 

Надію маю, що то душа твоя до мене прилітає.

Антоніна Карпенко -Ткаченко.