Соціальне забезпечення має обраховуватися за єдиною формулою

Про соціальне забезпечення та пільги ліквідаторам Чорнобильської аварії говорять багато і давно, чимало зламано списів, утім, і через тридцять років ця тема залишається актуальною, а для багатьох і дуже чутливою.

Не раз доводилося чути, що фактично ті, хто рятував від лиха, і ті, кого рятували, стоять в одному ряду, до того ж дуже багато людей змогли отримати такі посвідчення незаслужено, а держава при цьому досі системно не спрацювала, щоб таких позбавити соціальних виплат та пільг. Ще більший хаос у пенсійних виплатах самим ліквідаторам. А все тому, що не виведено єдиної формули, згідно з якою всі, хто був на передовій під час цієї трагедії — і військовослужбовці, і залучені цивільні та інші особи, отримували б соціальні гарантії за єдиною формулою. Про це наша розмова з першим заступником голови Всеукраїнського об’єднання ветеранів Чорнобиля Павлом Шевчуком.

Із досьє «Голосу України»

Чорнобильська трагедія заскочила тоді прапорщика, начальника апаратної ЗАЗ Училища зв’язку, Павла Шевчука у відпустці, що трохи відтермінувало його участь у ліквідації аварії, проте в серпні він таки був призваний на фельд’єгерську службу, яка доставляла секретну документацію у міністерства, відомства, інші організації, що були безпосередньо залучені до організації ліквідації аварії на ЧАЕС . Ще одне завдання — щотижнева зміна ключів до секретних матеріалів. Одного разу такі документи довелося доставляти у Москву, в Генштаб. 2002 року Павло Шевчук звільнився із Збройних Сил України. Нині — перший заступник голови Всеукраїнського об’єднання ветеранів Чорнобиля. До речі, до нього входять лише ліквідатори, ті, хто взяв на себе найвідповідальнішу місію, наголошує Павло Васильович. Тому нам так болить їхня соціальна незахищеність. Адже, як це не прикро, у нас в державі фактично в однакових умовах і ті, хто рятував світ від лиха, і ті, кого рятували.

Довідково

Нині в Україні налічується 180 тисяч учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалідів-ліквідаторів серед них 34 тисячі. Це із 430 тисяч тих, хто захистив нас від немирного атома.

Свого часу фактично уже була готова постанова, згідно з якою інвалід-чорнобилець мав отримувати 6-8 прожиткових мінімумів, але почався Майдан, а потім війна. Звісно, що таких грошей у бюджеті не було і тодішній Кабмін скасовує цю постанову. «Ми це прекрасно розуміли, але несправедливість усе одно треба було якось ліквідовувати, особливо стосовно солдатів-строковиків, яких тоді фактично незахищеними кинули на амбразуру. До недавнього часу вони отримували переважно мінімальну пенсію, оскільки за основу було взято зарплатню того часу. У 2016 році таку несправедливість було ліквідовано, але при цьому решті військових не додали. За бортом також залишились цивільні особи, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, — наголошує мій співрозмовник. — Тому хочемо, щоб була єдина для всіх формула».

Фактично нічого нового винаходити не потрібно, каже Павло Шевчук. Більше того, у Верховній Раді уже лежить зареєстрований проект закону № 3596, яким пропонується, що усі інваліди-ліквідатори повинні отримувати пенсію в розмірі 5 мінімальних зарплат, плюс коефіцієнт втрати працездатності кожного. «Така практика успішно застосовується в багатьох європейських країнах. Тож нічого нового винаходити не треба».

У Всеукраїнському об’єднанні ветеранів-чорнобильців також наголошують на неефективності системи пільг. Адже хтось може ними користуватися, а хтось — ні. Тому було б доцільно звести це до монетизації. У такий спосіб, кажуть, навіть вдалося б дещо заощадити, адже можна зафіксувати кількість тих самих поїздок та витрати на них. Так само і з квартплатою — хтось такі пільги отримує сповна, а дехто не може цим скористатися з певних причин, тож було б доцільно, щоб люди могли отримувати це в грошовому вимірі.

Ще одна проблема — чорнобильці давно оббивають пороги, щоб їх перевели з Міністерства соцполітики в підпорядкування Міністерства ветеранів. Фактично це дало б змогу прирівняти і наших нинішніх захисників, і тих, хто захистив країну від чорнобильського лиха. Адже вони так само були на передовій. Звісно, країна нині не в кращому фінансовому становищі, зауважує мій співрозмовник, але вихід, а отже, і ресурси, можна було б знайти, якби держава серйозно поставилася до перереєстрації чорнобильців. Адже не для кого не таємниця, що велика кількість людей потрапили в списки постраждалих від Чорнобиля випадково і, навівши лад тут, можна було б перекинути вивільнені кошти на достойне забезпечення них, хто насправді рятував нас від лиха.

Розмову записала

Марина КРИВДА.

 ИСТОЧНИК