Відповідно до Указу
президента, починаючи з 2006 року, 14 грудня українці вшановують тих, хто ціною
героїчних зусиль, а подекуди і власного життя, зумів зупинити ядерного монстра
під час аварії на ЧАЕС.
Обрана дата була не випадково,
адже саме цього дня відбулася здача в експлуатацію об’єкту «Укриття» –
саркофагу, котрий забезпечив зберігання радіоактивних відходів на аварійному
четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Зруйнований реактор перестав бути
джерелом радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Таким чином,
цього дня було поставлено умовну крапку в боротьбі з чорнобильським лихом.
Як свідчить статистика, понад
600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії на ЧАЕС. З-поміж них боролися з
вогнем та розчищали завали й мешканці Горностаївщини. За повідомленням
управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної
адміністрації, на території Горностаївського району, за станом на 1 грудня 2020
року, проживає 100 осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Зокрема, 17 ліквідаторів, 58 потерпілих, дружина померлого учасника ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, 24 дітей-чорнобильців.
За 2020 рік управління праці
та соціального захисту населення Горностаївської райдержадміністрації
нараховано: 26,6 тис. грн щомісячної виплати грошової компенсації вартості
продуктів харчування для громадян, віднесених до категорій 1 та 2 постраждалих
внаслідок чорнобильської катастрофи, 2,1 тис. грн – виплати щорічної допомоги
на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок чорнобильської катастрофи
категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорій 2 та 3,
евакуйованим із зони відчуження 1986 року, 22,3 тис. грн – адресна грошова
допомога на придбання твердого палива (для категорій 1 та 2), та 20,6 тис. грн
– пільги за користування житлово-комунальними послугами.
Нагадаємо: 26 квітня 1986
року, вночі о 1:23 на четвертому енергоблоці ЧАЕС в результаті серії теплових
вибухів був повністю зруйнований реактор. Значна кількість радіоактивних
речовин потрапила в навколишнє середовище. Аварія розцінюється як найбільша у
своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих та
постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками.
Перше офіційне місцеве
повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС з’явилося лише через 36 годин –
опівдні 27 квітня на прип’ятському радіо оголосили про “тимчасову евакуацію”
мешканців Прип’яті – найближчого до ЧАЕС міста з населенням близько 50 тисяч.
Дозволили взяти з собою
особисті речі, цінності, документи та продукти харчування на перший час. Інші
речі, наприклад, посуд і дитячі іграшки вивозити не дозволили. Також
категорично заборонялося брати домашніх тварин – в них була дуже радіоактивна
шерсть. Аби зменшити кількість багажу та не викликати ажіотаж, людям сказали,
що за три дні вони зможуть повернутися додому. О 13:50 жителі зібралися біля
під’їздів будинків, а від 14-ї почали прибувати автобуси. О 16:30 евакуацію
населення з міста закінчили. До 6 травня евакуювали понад 115 тисяч людей із
30-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Від радіації ця територія постраждала найбільше.
Пізніше її назвали Чорнобильською зоною відчуження.
Світлина та документи з архіву ліквідатора-горностаївця М. Багнюка, який із 5 лютого до 5 травня 1987 р. ліквідовував наслідки аварії на ЧАЕС
На ліквідаційні роботи відразу
кинули військових, пожежників та правоохоронців. Влітку залучили військових
запасу та вільнонайманих. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків
брали 600 тисяч осіб. Ліквідаторам доводилося боротися з розбурханим атоном
майже “голими руками”, без відповідних засобів захисту, приміром спеціальних
ізолюючих протигазів, через що радіоактивні речовини потрапляли в дихальні
шляхи. А сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в
Чорнобилі, була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі.
Через опромінення багато людей
захворіло: на різні захворювання страждають 83 % потерпілих унаслідок
чорнобильської катастрофи, а з-поміж учасників ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС – 92 %. З числа постраждалих унаслідок аварії померло 167 653 людей,
з-посеред них 2 929 ліквідаторів.
Тридцять чотири роки минуло
від 26 квітня 1986 року – дня трагедії, наслідки якої не дають і, вочевидь, не
даватимуть спокою ще багато років. І обов’язок кожного пам’ятати й шанувати
солдатів атомного фронту, який відкрився у раніше мало кому відомому куточку
українського Полісся – Чорнобилі.
Підготувала
Оксана САВЧЕНКО
Реальные дозы облучения получили только работавшие на территории ЧАЭС. на остальной территории 30-км зоны уровень радиации был в первые дни до 50 миллирентген в час, затем стал стремительно снижаться. А именно, уже к сентябрю 86 уровень упал более, чем в 3 раза. Вот в представленном документе за 3 месяца 87 года... Получил всего 0,6 рентгена дозы. А допустимая для работников любых АЭС - это годовая доза в 5 рентген. И еще... Не надо словоблудия... Не было никакого ЯДЕРНОГО СМЕРЧА!. Смерчь - это ветер. И ядерного взрыва тоже не было, да и не могло быть принципиально.
ОтветитьУдалитьАноніму 21.18.13.12.20 ТИ Козел вонючий.
ОтветитьУдалитьРеальные дозы получили только ликвидаторы, и только те, кто работал на самой станции. Это и 86, и 87 и 88-90 годы. В законе РФ ликвидаторы 88-90 годов приравниваются к ликвидаторам 86 года.
ОтветитьУдалитьРосійська федерація живе за своїми законами в Україні ми живемо за Українськими законами
ОтветитьУдалитьЗаконом РФ установлено, что ликвидаторы аварии на ЧАЭС 87-90 годов участия, выполнявшие работы на обьекте УКРЫТИЕ официально приравниваются к ликвидаторам 1986 года участия. Этим ликвидаторам проставляется в удостоверениях или 1986 год участия, или делается отметка в удостоверении с надписью УКРЫТИЕ. А нашим ликвидаторам? Ликвидатор он ОДИН ликвидатор, независимо где проживает! Так вот, в РФ, в Казахстане на законодательном уровне ВЫДЕЛЯЮТ ликвидаторов 1986 года участия и ликвидаторов вплоть до 90 года, работавших непосредственно на ЧАЭС. Отсюда, и льготы у тех ликвидаторов соответствующие! А у нас что сделали в этом плане сотни Общественных Организаций? Ничего не сделали, так как не ликвидаторские у них цели. А как приголубить в свои ряды побольше разного рода потерпевших, их деток и внучат. Чтобы взносы платили.
ОтветитьУдалитьАноніму 14дек 20г 20.18.00.Чемодан вокзал РФ .Чемодан вокзал Казакстан
ОтветитьУдалитьОтвет Укнауну.
ОтветитьУдалитьЯ предлагаю альтернативный вариант - тебе на Колыму, на Магадан то есть.
Без кого не обошлось бы точно на ЛПА? Даю ответ - не обошлось бы без Спецстроя и без воинский частей Химвойск, Инженерных войск и механизированных полков ГО. То есть на ЛПА нужно было сделать 2 вещи:
ОтветитьУдалить1. дезактивировать территорию и саму АЭС.
2. построить Саркофаг.
Это и есть ЛИКВИДАТОРЫ.
Без кого не обошлось бы точно на ЛПА?
УдалитьЭто и есть ЛИКВИДАТОРЫ.
А гражданские водители, геодезисты, работники метрополитена, шахтеры, слесари, связисты, крановщики, бульдозеристы, повара, врачи, команды кораблей, везущие контейнера для партизан, которые лопатами в них грунт грузили(список желающие могут продолжить) - так, на прогулку приехали.