Доплати чорнобильцям та статус людей похилого віку: депутати розглянули ряд важливих законопроектів

Також депутати підтримали законопроект Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб (р.№ 4555, Кабінет Міністрів України). 

Проектом акту передбачено урегулювання питання забезпечення права на отримання державної пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, для всіх учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Комітет з питань соціальної політики та пенсійного забезпечення підтримав ряд законопроектів, які стосуються осіб з інвалідністю, чорнобильців, волонтерів та осіб похилого віку.

Комітет з питань соціальної політики та пенсійного забезпечення підтримав схвалення у другому читанні Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю (р.№ 3780).

Пропонують внести зміни: до Житлового кодексу, вписавши статтю 421, та до статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»:

Статтею 421 «Заміна житла (жилих приміщень) особи з інвалідністю» пропонується встановити, що заміна житла (жилих приміщень) особи з інвалідністю здійснюється відповідно до положень кодексу, інших законів та нормативно-правових актів органами місцевого самоврядування шляхом:

 обміну житла (жилого приміщення), займаного на умовах найму;

 надання житла (жилого приміщення) за умови передачі займаного житла, яке перебуває у приватній власності особи з інвалідністю, у власність територіальної громади.

Житло, що надається особі з інвалідністю в результаті заміни, повинно відповідати вимогам безперешкодного доступу та бути пристосованим до потреб такої особи. Порядок заміни житла (жилих приміщень) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»:

у разі невідповідності житла (жилих приміщень) особи з інвалідністю вимогам щодо безперешкодного доступу осіб з інвалідністю і неможливості його пристосування до потреб таких осіб за їх заявою проводиться заміна такого житла (жилих приміщень).

Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) вказало на такі недоліки у законопроекті:

У новій ст. 42¹ ЖК пропонується, зокрема, визначити, що «у разі невідповідності житла (жилих приміщень) особи з інвалідністю вимогам щодо безперешкодного доступу осіб з інвалідністю і неможливості його пристосування до потреб таких осіб за їх заявою проводиться заміна такого житла (жилих приміщень)». Проте, на думку експертів, запропонована редакція не враховує того, що особа з інвалідністю може бути недієздатною, а відповідно не зможе самостійно подати таку заяву. Тим паче у разі, якщо це стосується дитини з інвалідністю. Права таких осіб представляють їх законні представники (ст. ст. 58, 60, 242 Цивільного кодексу України), що доцільно врахувати в проекті. Вважаємо також більш коректним вести у цій статті мову про «житло (жилі приміщення), де проживає особа з інвалідністю», а не про її житло, як це передбачено у новій ст. 42¹ ЖК.  Ці зауваження стосуються і інших аналогічних положень проекту.

У новій ст. 42¹ ЖК пропонується здійснювати заміну житла (жилих приміщень) особи з інвалідністю шляхом обміну житла або надання житла (жилого приміщення) за умови передачі займаного житла, яке перебуває у приватній власності особи з інвалідністю, у власність територіальної громади. На думку експертів, при цьому, слід передбачити вимогу, за якою інші характеристики нового житла мають бути не гіршими за ті, що є у займаного житла, а також можливість виплати особі з інвалідністю різниці у випадку, якщо вартість займаного нею житла більша вартості того, яке вона отримує, зокрема, у випадку надання житла за умови передачі займаного житла, яке перебуває у приватній власності особи з інвалідністю, у власність територіальної громади. 

Експерти звернули увагу, що термін «безперешкодний доступ» характеризується юридичною невизначеністю та створює можливість довільного тлумачення відповідних правових норм, у зв’язку з чим була б доцільною його конкретизація.

Депутати підтримали включення до порядку денного сесії проектів законів, серед яких можна виділити Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб похилого віку (р.№ 4285, Кабінет Міністрів України).

Проект акту розроблено з метою оптимізації нормативно-правового забезпечення соціального захисту ветеранів праці та осіб похилого віку і створення умов для здорового й активного довголіття.

Зокрема у законопроекті прописано, що держава гарантує захист прав осіб похилого віку. Також зазначена норма про заборону дискримінації стосовно осіб похилого віку.

Особами похилого віку вважаються громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що на законних підставах перебувають на території України, яким виповнилося шістдесят років.

Залежно від вікової періодизації серед осіб похилого віку виокремлюють такі категорії:

особи старечого віку — від сімдесяти п’яти до дев’яноста років включно;

довгожителі — особи, вік яких становить понад дев’яносто років.

Особи старечого віку та довгожителі користуються всіма гарантіями, встановленими для осіб похилого віку.

Особами передпенсійного віку вважаються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України та яким до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, залишилося не більше ніж два роки.

Самотні  особи  старечого віку та довгожителі, а також інші особи похилого віку, які не здатні до самообслуговування у зв’язку із втратою рухової активності (мають 5 групу рухової активності відповідно до державних стандартів надання соціальних послуг) згідно з медичним висновком, за рішенням місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування забезпечуються електронною бездротовою персональною сигналізацією ,,Кнопка безпеки” для з’єднання з центром керування, який забезпечує негайну підтримку особи похилого віку.

Особи похилого віку із психічними розладами за рішенням місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування забезпечуються ідентифікаційними браслетами із QR-кодом, під час зчитування якого видається інформація про особу, яка носить браслет, її захворювання, порядок надання першої допомоги, контакти її рідних, органів соціального захисту населення.

Для забезпечення осіб похилого віку персональними бездротовими засобами зв’язку для отримання допомоги, зазначеними в абзацах першому та другому цієї статті, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування повинні отримати від таких осіб (їх опікунів) дозвіл на обробку персональних даних.

Порядок забезпечення осіб похилого віку електронною бездротовою персональною сигналізацією ,,Кнопка безпеки” та ідентифікаційними браслетами із QR-кодом за рахунок коштів державного бюджету затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особам похилого віку, які є ліжковими хворими, мають когнітивні порушення або інші хвороби, що призводять до нетримання сечі, призначається та виплачується компенсація для надання натуральної допомоги (у вигляді пелюшок, памперсів) у необхідній кількості за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Було підтримано внесення проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки волонтерської діяльності (р.№ 4521, Кабінет Міністрів України).

Проектом акту пропонується:

внести зміни до Закону України ,,Про волонтерську діяльність”, якими передбачити ведення Переліку організацій / установ, які залучають до провадження волонтерської діяльності іноземців та осіб без громадянства
(далі – Перелік), відповідність цих організацій / установ встановленим вимогам, взаємодію центральних органів виконавчої влади з питань, пов’язаних з включенням організації / установи до Переліку, обов’язки організацій / установ, які мають намір залучати іноземців та осіб без громадянства до провадження волонтерської діяльності;

внести зміни до Закону України ,,Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, якими узгодити норми цього Закону із запропонованими змінами до Закону України ,,Про волонтерську діяльність” у частині ведення Переліку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності.

Зокрема, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності оприлюднює на своєму офіційному вебсайті перелік організацій та установ, що залучають іноземців, осіб без громадянства до провадження волонтерської діяльності на території України.

Організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, зобов’язані укладати в письмовій формі договір про провадження волонтерської діяльності з іноземцями, особами без громадянства.

Договір про провадження волонтерської діяльності має містити:

адресу місця проживання чи перебування волонтера, а також місцезнаходження організації, установи;

контактний номер телефону волонтера та організації, установи;

опис волонтерської діяльності;

інформацію про період провадження волонтерської діяльності;

права та обов’язки сторін;

відповідальність за заподіяння збитків;

умови розірвання договору тощо.

Таким чином представники влади сподіваються обмежити іноземців, які під прикриттям волонтерства отримують посвідку на проживання в Україні і займаються особистими справами, в тому числі бізнесом.

Також депутати підтримали законопроект Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб (р.№ 4555, Кабінет Міністрів України). 

Проектом акту передбачено урегулювання питання забезпечення права на отримання державної пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, для всіх учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

ИСТОЧНИК: