«Я заявляю, стверджую та вимагаю!»

«Я стверджую, що в Чорнобильській зоні відчудження в часи ліквідації Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу поруч з військовослужбовцями різних категорій виконували урядові завдання (роботи) з ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків цивільні громадяни, відряджені з певних цивільних підприємств, установ та організацій».

Президенту України,
Гаранту додержання Конституції України,
прав і свобод людини і громадянина
В. О. Зеленському
вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220,
requests@apu.gov.ua

Громадянина України
Білоєнко Володимира Миколайовича,
посвідчення  учасника ліквідації
Чорнобильської катастрофи
серія А, № 002749
(з числа військовозобов’язаних
залучених через військомати
для ліквідації Чорнобильської катастрофи)
адреса: вул. Амосова буд. 7, кв. 6
м. Харків, 61171
тел.: 0671095753
е-mail: bi22021960@gmail.com

ЗАЯВА

Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 р. є однією з найтяжчих трагедій у багатовіковій історії українського народу. Ще й досі неможливо повністю оцінити або хоча б осмислити довготривалі (на сотні років!) наслідки вибуху на ЧАЕС.

Весь світ визнав Чорнобильську трагедію як Чорнобильську катастрофу — катастрофу планетарного масштабу.

До ліквідації Чорнобильської катастрофи під командуванням Міністерства оборони СРСР (Цивільної оборони) були залучені такі категорії громадян, а саме:

∙         різні категорії військовослужбовців;

∙     цивільні.

Я, Громадянин України, Білоєнко Володимир Миколайович, був залучений через військомат для участі у ліквідації Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу

Я стверджую, що в Чорнобильській зоні відчудження в часи ліквідації Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу поруч з військовослужбовцями різних категорій виконували урядові завдання (роботи) з ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків цивільні громадяни, відряджені з певних цивільних підприємств, установ та організацій.

Я також стверджую, що всі цивільні громадяни, відряджені з певних цивільних підприємства, установ та організацій в Чорнобильську зону відчуження для виконання урядових завдань (робіт) з ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків, були залучені до складу невоєнізованих формувань Цивільної оборони, яка була розгорнута по всій території Чорнобильської зони відчудження.

Стверджую також, що всі військовослужбовці різних категорій і всі цивільні громадяни, відряджені з певних цивільних підприємств, установ та організацій в Чорнобильську зону відчуження, знаходячись в Чорнобильській зоні відчуження на радіаційно забрудненій території, небезпечній для життя, виконуючи свій Конституційний обов’язок перед державою та народом України, зазнали певних факторів впливу: загроза життю, радіаційний вплив, втрачене здоров’я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень.

Велика палата Конституційного Суду України своїм Рішенням № 6-р/2018 від 17 липня 2018 року визнала:

За статтею 16 Основного Закону України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави.

Виходячи зі змісту статті 16 Основного Закону України Конституційний Суд України зазначає, що обов’язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов’язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов’язку.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII на державу покладаються зобов’язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи; держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язується відшкодувати її.

Пільги, компенсації і гарантії, встановлені у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991                 № 796-XII, є особливою формою відшкодування завданої шкоди таким особам за втрачене здоров’я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень.

З огляду на це соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, має передбачати відшкодування шкоди, заподіяної їх життю, здоров’ю і майну внаслідок радіоактивного забруднення, та реалізовуватися шляхом надання їм відповідних пільг, компенсацій і гарантій. Вибір такого особливого порядку відшкодування шкоди обумовлений надзвичайними масштабами катастрофи та її наслідків.

Отже, Конституційний Суд України наголошує, що комплекс заходів у вигляді пільг, компенсацій і гарантій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (до внесення змін Законом № 76), слід сприймати як один із основних засобів реалізації державою закріпленого у статті 16 Конституції України обов’язку щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу.

Особливо звертаю увагу на те, що свого часу різні категорії громадян України (військовослужбовці та цивільні) – учасники ліквідації Чорнобильської катастрофи, які в один і той же час знаходилися на забрудненій територій, отримали радіаційний вплив (не на своєму робочому місці згідно трудового законодавства) в рівних (однакових) небезпечних для здоров’я і життя умовах, після виходу на пенсію, завдяки несправедливому і упередженому розподілу Державного бюджету України (ст. 95 Конституції України), отримують різні можливості щодо пенсійного забезпечення в порядку повного відшкодування заподіяної шкоди.

Як ганебний приклад вищезазначеного факту свідчать останні зміни до нормативно-правових актів, які стосуються виключно різних категорій військовослужбовців і зовсім не мають ніякого відношення до цивільних громадян, які були відряджені з підприємств з метою виконання робіт по ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків.

Це: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» за № 2148-VIII від 19.12.2018; Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 15 листопада 2017 р. № 851; Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 26 червня 2019 р. № 543, згідно яких різним категоріям військовослужбовців було значно збільшений рівень пенсійного забезпечення (більш ніж у два рази).

1 січня 2005 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до цих змін (пункт 9 статті 7) особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони і які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесені до інвалідів війни.

Стверджую, що всі цивільні громадяни — інваліди, відряджені з підприємств на ліквідацію Чорнобильської катастрофи та її наслідків, які були всі залучені до складу невоєнізованих формувань Цивільної оборони з метою виконання робіт по ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків, мають законне право на отримання статусу «Ветеран війни — інвалід війни».

Вважаю, що в Україні штучно створюються умови прямої дискримінації та геноциду по відношенню до цивільних громадян, які були відряджені з підприємств з метою виконання робіт по ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків.

Держава Україна повністю відмовилась виконувати взяті на себе зобов’язання перед цивільними громадянами, які були відряджені з підприємств з метою виконання робіт по ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків, щодо відшкодування шкоди, заподіяної їх життю, здоров’ю і майну внаслідок радіоактивного забруднення, та реалізовуватися шляхом надання їм відповідних пільг, компенсацій і гарантій.

Враховуючи вищезазначене, заявляю про порушення Конституційних Прав і Свобод Людини і Громадянина цивільних громадян, які були відряджені з підприємств з метою виконання робіт по ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків, дискримінацію та геноцид по відношенню до цивільних громадян, відряджених з підприємств з метою виконання робіт по ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків, які брали безпосередню участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків і мають по факту обмеження за ознакою статусу та пенсійного забезпечення у порівнянні з громадянами з числа різних категорій військовослужбовців, які мають привілеї з визначених питань у порівнянні з цивільними громадянами.

Звертаюсь до Вас, як до Гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина та вимагаю навести Конституційний лад в Державі Україна стосовно соціальної справедливості по відношенню до всіх категорій громадян, які брали безпосередню участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків.

Вимагаю:

припинити дискримінацію та геноцид по відношенню до громадян України, які були відряджені з підприємств та які брали безпосередню участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи та її наслідків, і вжити рішучих заходів щодо виконання зобов’язань, взятих на себе державою Україна у відповідності до положень ст. 16 Основного Закону України — Конституції України, ст. 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XIІ, а також Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 щодо повного відшкодування шкоди державою Україна, заподіяної їх здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Прошу надати відповідь на мою заяву звичайною поштою, а також на мій   e-mail: bi22021960@gmail.com

Дякую завчасно за розуміння та вирішення вищезазначених питань, сподіваюся на плідну співпрацю з громадянами та їх Ініціативними групами. 

З повагою,

Громадянин України
з числа військовозобов’язаних,
залучених через військомати для
ліквідації Чорнобильської катастрофи
15.07.2019 року         Білоєнко В.М.

ИСТОЧНИК