ОЦЕ ЗАМУТИЛИ...

До уваги читачів пропоную витяг з постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у складі колегії суддів:  головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., по справі № 420/5324/20 на рішення судді Одеського окружного адміністративного суду Потоцької Н.В.

Довідка : - суддя Потоцька Нінель Володимирівна «суддює» з 2008 року, із сім’ї суддів – мама теж колишня суддя. У відкритих джерелах відомості про рік народження судді знайти не вдалось.

Заробітна плата близько 60 тис.грн./міс., тоб-то 3 тис.грн. в день.

·         Суддя Скрипченко Вадим Олександрович «суддює» з 2005 року, в 2020 році захищав кандидатську дисертацію «Принципи адміністративного судочинства» : мета дисертації полягає у науковій розробці питань правової природи адміністративного судочинства …, члени родини – адвокати.

·         Інших суддів: - Косцову І.П. (суддя з 2000 року) та Осіпова Ю.В.(суддя з 1994 року) навіть не цікаво шукати в інтернеті .

Очевидно, що всі  порівняно молоді і освітчені люди, але живуть в Одесі, на березі Чорного моря і далеко від Чорнобиля…і таке враження що живуть не на Україні. Уточнюю, суддя Осіпов Ю.В. не молодий, а вже пожилий  чоловік віком близько 55-57 років. Очевидно всі вони  вважають, що роблять суспільно значущу роботу !?

Особливо мені сподобалось в рішенні суду першої та другої інстанції про «ДИЗ’ЮНКЦІЮ».

Про якість закону зрозуміло, бо він в частині  (окрема частина 3 ст. 59 щодо «строкової» служби) Конституційним судом України був визнаний дискримінаційним !  Але про цей висновок забули, хоча про рішення КСУ судді знають !

А Вам шановні ліквідатори сподобалось про «ДИЗ’ЮНКЦІЮ» ?

Мені так і хочеться таким суддям розповісти про БЕР, рукав або АЦ-40 та КІП-5, що виклик на пожежу може бути певного номера / ранга, який визначає кількість сил і засобів, що направляються для гасіння пожежі в залежності від ії складності (бо я колишній пожежний під час ліквідації аварії на ЧАЕС тягав рукава) та ще розповісти багато про що з використанням ненормативної лексики… очевидно для того щоб їх у чомусь переконати !

А також мені хочеться розповісти ім , наприклад, про молодого лейтенанта – начальника караула, який виїхав разом з караулом в кінці 1987 року на гасіння пожежі кровлі 3-го енергоблоку ЧАЕС чорнявим хлопцем, а спустився після тушіння пожежі з кровлі сивим чоловіком.

Як він розповідав : - «Поки ліз на відмітку 50 метрів (на цій відмітці виникла пожежа) по драбині думав, що повторилось 26 квітня 1986 року».  А це просто зварники не виконали ТБ після закінчення зварювальних робіт і загорілась кровля.

«Найбільш забрудненими виявилися покрівельні покриття 3-го енергоблоку. На них потрапили осколки реакторного палива, шматки графітової кладки, уламки конструкції. Саме тут створювалося радіаційне тло, що не дозволяє приступити до робіт усередині станції, здійснювати заходу щодо похованню 4-го енергоблоку. Велика частина цієї роботи була виконана вручну. Очищали дах в основному військовослужбовці. Незважаючи на те, що їхня робоча зміна тривала від 20 секунд до 1 хвилини, багато хто з них, безсумнівно піддалися впливу радіаційного випромінювання» Підручник Екологія. https://osvita.ua/vnz/reports/ecology/21341/

Хотілось би щоб ці судді пам’ятали про звичайних ліквідаторів які  руками скидали радіаційне  ТЛО  у жерло зруйнованого реактора, пілотували вертольоти, поливали дороги, мили будівлі і приміщення як на АЕС так і в «зоні», забезпечували евакуацію населення та громадський порядок та пам’ятали багато  інших роботяг і військовослужбовців, які поклали своє життя та здоров’я щоб вони могли писати  всяку несінитницю за принципом : - «Ми туди вас не посилали». Пам’ятали про моїх дітей, які через батька пачками п’ють тероксін - L .

А ще мені, як юрист (я за освітою юрист) юристам хочеться ім сказати : - В цілому для пересічного громадянина важливим є вирішення в суді його проблеми по суті, яка зводиться серед іншого до стягнення грошової компенсації за несвоєчасно нараховану з/п, шкоду здоров’ю або вирішення спору з ПФУ. Жодне судове рішення, навіть написане на багатьох сторінках, граматично правильно, з посиланням на міжнародні акти, практику ЄСПЛ та різноманітні наукові вчення, юридичні догми але без вирішення справи по суті чи про відмову в позові, не замінить рішення, яким права людини реально захищено !

А може він не пересічний громадянин ? Може він сталкер ? (У романі братів Стругацьких «Пікнік на узбіччі» - назва людей, що займається пошуком виносом із Зон артефактів, що залишились на Землі після відвідання інопланетянами). Ні . Він проста Людина яка волею судеб опинилась в Зоні ЧАЕС. А судді, таке враження – інопланетяни. 

            З повними текстами рішення суду першої інстанції та апеляції можна ознайомитись за посиланнями в інтернеті: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90516613, https://reyestr.court.gov.ua/Review/94385944                                                                                                                                                                            

….Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус особи, яка брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, особою з інвалідністю ІІ групи, перебуває на обліку в пенсійному органі як отримувач пенсії по інвалідності на умовах, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З 01.07.2019 року пенсію позивача перераховано з урахуванням ч. 3 ст. 59 Закону №796, основний розмір пенсії складає 7 835,63 грн. Зазначений розмір обчислено за наступною формулою:

7835,63 грн. = 4404,35 х 1,11 х ((4173 х 5)77810,88) х (90%/100%), де:

4404,35 грн. - середня заробітна плата в Україні за 2014, 2015, 2016 роки.

1,11 - коефіцієнт індексації з 01.05.2020.

4173,00 грн. х 5 - п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2019 року, у відповідності до положень ч. 3 ст. 59 Закону №796.

7810,88 грн. - середня заробітна плата в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018 рік.

60% - відсоток втрати працездатності позивача.

Разом з тим, відповідно до приписів ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Частиною 3 ст. 59 Закону №796-XII встановлено підставу обчислення пенсії відповідно до Закону №796-ХІІ (по формулі визначеною п. 9-1 Порядку № 1210) або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

*А я думав, що Відповідно до Закону, це по ст. 54 Закону № 796-ХІІ та по форулі визначеній п. 9 Порядку № 1210. Щодо формул визначених в постанові 1210 то на мою думку вони взагалі незаконні, бо КМУ цією статтею Закону не було надано право  визначати порядок обчислення пенсії. (прим. Автора)

Як вірно зазначив суд першої інстанції,   диз`юнкція  (лат. disjunctio - розділення) (операція OR) - двомісна логічна операція, що має значення «істина», якщо хоча б один з операндів має значення «істина». Операція відображає вживання сполучника «або» в логічних висловлюваннях. Диз`юнкція є бінарною операцією, тобто, має два операнда. Запис може бути префікс ним - знак операції стоїть перед операндами, інфіксним - знак операції стоїть між операндами або постфікс ним - знак операції стоїть після операндів.

Тобто, строга диз`юнкція це складне судження, що приймає логічне значення істини тоді і тільки тоді, коли істинно тільки одне з вхідних в нього суджень.

Таким чином, застосування у ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII сполучника «або» між двома підставами:

1.   пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII;

Помилочка вийшла : в ст. 59 на писано : за Законом, а не те що Ви придумали (прим. Автора)

2. за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року є логічним розділенням складного судження на дві «істини».

Керуючись викладеним суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявність у одному пункті (ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII) двох окремих підстав, які відокремлені сполучником «або» унеможливлює застосування двох підстав для обчислення пенсії одній особі.

Також, як вірно вказав суд першої інстанції, Європейський Суд в своїй судовій практиці характеризує якість закону:

1) правове положення може витримати перевірку його на якість, якщо це положення є достатньо чітким у переважній більшості справ, що їх розглядали національні органи;

2) чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні;

3) якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право;

4) закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте, надання законом виконавчій владі, нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання;

5) якість закону пов`язана з достатньою чіткістю встановлення ним тих чи інших обставин, на підставі яких діють державні органи;

6) жодна норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з точністю, достатньою для того, щоб надати змогу громадянинові регулювати свою поведінку: він має бути спроможним - якщо потрібно, після відповідної консультації - передбачити такою мірою, наскільки це є розумним за даних обставин, наслідки, які можуть випливати з його дій. У той час, як певність у праві є вельми бажаною, вона може спричиняти надмірну жорсткість, а право має йти в ногу з обставинами, що змінюються. Відповідно до цього більшість законів з необхідністю укладаються в термінах, які більшою чи меншою мірою є нечіткими, а їхнє тлумачення і застосування є питаннями практики;

7) ступінь чіткості закону, що має забезпечуватися у формулюваннях національних законів - яка в жодному випадку не може передбачити всі непередбачувані обставини, - значною мірою залежить від змісту даного документа, сфери, на яку поширюється цей закон, а також кількості та статусу тих, кому закон адресований. Ступінь чіткості, який треба забезпечувати при формулюванні конституційних положень, з огляду на загальний характер, може бути нижчим, ніж в інших законах;

8) положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування.

Вказані принципи знайшли своє відображення у Рішеннях ЄСПЛ:

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ґавенда проти Польщі» від 14 березня 2002 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ґавенда проти Польщі» від 14 березня 2002 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі «Аманн проти Швейцарії» від 16 лютого 2000 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круслена» від 24 квітня 1990 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волохи проти України» від 2 листопада 2006 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фельдек проти Словаччини» від 12 липня 2001 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі «Реквеньї проти Угорщини» від 20 травня 1999 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» від 14 червня 2007 р.; рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фадєєва проти Росії» від 9 червня 2005 року.

Крім того, процедура подання документів для перерахунку пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1).

За змістом пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення (перерахунку) пенсії додаються, серед іншого, документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування.

Згідно пункту 2.8 Порядку 22-1 Поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:

1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення;

2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу;

3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім`ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).

Приписами пункту 4.1 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію.

Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

В частині першій пункту 4.3 Порядку №22-1 зазначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 17 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності у відповідності до положень ч. 3 ст. 59 Закону №796 зі змінами згідно з Рішенням Конституційного Суду №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідно року.

Вказана заява розглянута відповідачем 27.03.2020 р. в порядку звернення громадян.

Виникає питання, чому заява пенсіонера не була розглянута Відповідно до приписів Порядку № 22-1

4.3. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України ( прим. Автора)

05 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та нарахування з 01.06.2020 року пенсії по інвалідності у відповідності до положень ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року.

Вказана заява розглянута відповідачем 19.05.2020 р. в порядку звернення громадян.

Виникає питання, чому заява пенсіонера не була розглянута Відповідно до приписів Порядку № 22-1 ( прим. Автора)

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що відповідач при розглянувши подані заяви від 17.03.2020 р. та 05.05.2020 р. по суті порушених питань надав детальне роз`яснення, а саме:

- щодо отримання пенсії по інвалідності відповідно до Закону №796-ХІІ та надано розпорядження про розрахунок складових пенсій.

- щодо обчисленої пенсії позивачу, інваліду ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС та надано розпорядження про розрахунок складових пенсій.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність протиправності дій під час розгляду заяв від 17.03.2020 р. та 05.05.2020 р.

Разом з тим, позивач звертався із заявами про перерахунок пенсії та про призначення та нарахування з 01.06.2020 року пенсії по інвалідності у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 р.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта/позивача щодо призначення та нарахування з 01.06.2020 року пенсії по інвалідності у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ.

Як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалось вище, позивачу призначено пенсію на підставі ст. 54 Закону №796-ХІІ. Виникає питання, чому не за ч. 3 ст. 59 ( прим. Автора)

Згідно з рішенням Конституційного Суду України гарантії соціального захисту визначені частиною 3 статті 59 Закону №796-ХІІ поширюються на усіх військовослужбовців незалежно від виду військової служби, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Отже, прийняття Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/Г9) стало підставою для поширення права на перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в тому числі і на категорію військовослужбовців, до числа яких належить позивач.

У зв`язку з визнанням Конституційним Судом України неконституційним словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543 абзац перший пункту 9-1 Порядку №1210 викладено у такій редакції: «За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:».

При цьому, сама формула розрахунку пенсії, призначеної відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» залишилася незмінною, за бажанням особи пенсія обчислюється, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Обчислення - це процес отримання якого-небудь результату за допомогою дій над числами.

З огляду на таке суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у спірних правовідносинах позивач оскаржує порядок обчислення призначеної йому пенсії, тоді як підставами для призначення, перерахунку, переходу з одного виду пенсії на інший є настання певних обставин.

Призначення пенсії відбувається за настання певних обставин, визначених чинним законодавством України.

Перерахунок пенсії - це процедура зміни розміру призначеної пенсії у зв`язку зі зміною особистих обставин пенсіонера, поданням нових документів, ухваленням нових законодавчих актів, зміною соціальних стандартів. Має на меті зміни складових пенсійної виплати.

Перехід з одного виду пенсії на інший має право особа, яка має право на різні види пенсій (за віком, по інвалідності та у зв`язку з втратою годувальника), за власним бажанням можна змінити вид пенсії.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач фактично не погоджується з порядком обчислення пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

А саме, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону (по формулі визначеною п. 9-1 Порядку №1210) або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому підстава для призначення пенсії не змінюється, що вказує на відсутність підстав для проведення перерахунку, або переходу на інший вид пенсії.

Во закрутили : і так не так і сяк не так (прим. Автора)

Застосування формули, передбаченої Порядком №1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Яким чином узгоджується ?

Конструкція  ст. 59 важка для сприйняття суддями та застосування органами ПФУ, так як перша частина статті має відсилочну, друга частина бланкетну, а третя частина статті  має як відсилочну норму так і норму прямої дії !  (прим. Автора)

Тобто, за Законом 796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (ч. 3 ст. 54), і розмір пенсії може бути обчислений, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. (ч.3 ст. 59) ! (прим. Автора)

Вірно ! Значить не узгоджується  так як ст. 54 та 59 мають різне нормативно-правове  регулювання ! (прим. Автора)

При цьому, Закон 796-XII та Закон №2262 (а при чому тут Закон №2262(прим. Автора))  не містять положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення обчислення (розрахунку) пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Чим передбачають проведення обчислення (розрахунку) (?) зазначте норму права, а саме Закону ! Не розраховується, а обчислюється. Ви ж самі виснували, що обчислення – це  процес отримання якого-небудь результату за допомогою дій над числами. А тут не будь-якого результату, а конкретного :  мінімальної заробіної плати встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня відповідного року  помножений (збільшений) в 5 раз ! (прим. Автора)

Решта доводів апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Ось так,  принаймі одним суддею - науковцем, та колишнім військовим суддею (Осіпов Ю.В. з 1994 по 2003 був суддею військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону) розтоптані права і законні інтереси військовослужбовця – інваліда 2-ї групи, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС- катастрофи планетарного маштаба. При цьому де-які дефиніції  суддями  висмоктані із пальця ! Ну наприклад : Закон 796-XII …не містить положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати…або Застосування формули, передбаченої Порядком №1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону України …і т.д. і т. п. (прим. Автора)

З повагою,

Віктор Лимаренко.

viktor-2901@outlook.com