Захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, це - не поранення, контузія чи каліцтво : (вузький погляд Верховного Суду на велику проблему тлумачення законодавства)

 

Категорія справи №588/774/16-а: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Надіслано судом: 25.02.2021. Зареєстровано: 26.02.2021. Оприлюднено: 26.02.2021. Дата набрання законної сили: 25.02.2021 Номер судового провадження: К/9901/33483/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 588/774/16-а

провадження № К/9901/33483/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Бучик А.Ю., Чиркіна С.М.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 06 грудня 2016 року (суддя Маслов В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року (головуючий суддя П`янова Я.В., судді Чалий І.С., Зеленський В.В.)

у справі №588/774/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області,

про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії

І. РУХ СПРАВИ

1.          У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області перевести його з пенсії по інвалідності, яку він отримує відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію по інвалідності за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у такому порядку, як при пораненні, контузії або каліцтві), у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням ним обов`язків військової служби та з участю його в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, що спричинило інвалідність; вважати датою переводу з одного виду пенсії на інший, дату його звернення з заявою в Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської, а саме - 23 березня 2015 року.

2.          Протокольною ухвалою суду від 29 серпня 2016 року до участі у справі було залучено співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

3.          Постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 06 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

4.           ОСОБА_1 з вказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 06 грудня 2016 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

5.          Від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6.          Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області та одержує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням військових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, призначену відповідно до Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір якої складає 8150,30 грн., що підтверджується копіями документів пенсійної справи.

7.          23 березня 2015 року позивач звернувся із письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про переведення його з одного виду пенсії на інший за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

8.          Листом від 25 березня 2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області надано позивачу відповідь, якою відмовлено у переведенні на пенсію за вказаним Законом.

9.          Не погодившись із відмовою відповідача щодо переведення на інший вид пенсії, позивач звернуся до суду із позовом, який постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 07 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року (справа №588/525/15-а).

10.          Позов у справі №588/525/15-а задоволено частково: визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області щодо відмови позивачу у переведенні на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області здійснити дії щодо прийняття та розгляду заяви від позивача про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.

Зазначене судове рішення виконане у порядку примусового виконання рішень.

11.          Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, повторно розглянувши заяву позивача щодо переведення з одного виду пенсії на інший, 27    січня 2016 року прийняло рішення № 1, яким відмовило ОСОБА_1 у переведенні на інший вид пенсії з тих підстав, що йому встановлена інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не внаслідок поранення, контузії або каліцтва, яке він дістав при виконанні службових обов`язків у період проходження зборів, як це передбачено п. "г" ч. 1 ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

12.          Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

13.          Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що позовні вимоги є необґрунтованими і, відмовляючи позивачу в переведенні на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області керувалося вимогами чинного законодавства та правомірно у своєму рішенні від 27    січня 2016 року №1 дійшло висновку, що позивач не належить до кола осіб, які мають право на пенсійне забезпечення за вказаним законом, оскільки його інвалідність є наслідком захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не при пораненні, контузії чи внаслідок каліцтва.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

14.          Касаційну скаргу мотивовано порушеннями судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що суди не врахували того, що при розгляді справи №588/525/15-а встановлено протиправність відповідача щодо не переведення його на інший вид пенсії, а саме на пенсію по інвалідності за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у такому порядку, як при пораненні, контузії або каліцтві).

15.          Позивач вважає, що суди попередніх інстанцій помилково вважали ОСОБА_1 військовозобов`язаним, а не військовослужбовцем та не врахували те, що інвалідність пов`язана саме з виконанням обов`язків військової служби та з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

16.          У запереченнях на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги, посилається на те, що позивач не є особою, яка має право на пенсійне забезпечення на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17.          Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

18.           Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

19.          Відповідно до п. 1.5 постанови правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

20.          Абзацом 5 п. 1.7 Порядку №22-1 днем переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

21.          Згідно з п. 2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

22.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської та отримує пенсію на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

23.          При цьому позивач звертався до відповідача для переведення його на інший вид пенсії, посилаючись на ч. 2 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

24.          Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до ст. 54 цього Закону.

25.          Аналіз вказаної норми свідчить про те, що особа, яка є військовослужбовцем з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за бажанням може отримувати одну з двох видів пенсій:

- на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

26.          У цій справі ОСОБА_1 посилається на те, що він був військовозобов`язаним, якого призвали із запасу на збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

27.          Згідно з приміткою до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

28.          Отже, у розумінні Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» військовозобов`язані, призвані на військові збори є військовослужбовцями.

29.           Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає, зокрема: проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі.

30.          Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які в добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

31.          Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» до видів військової служби відносяться: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

32.          Тобто, визначення військовослужбовців та військовозобов`язаних не є тотожними.

33.          З огляду на те, що позивач хоче скористатися правом, передбаченим ч. 2 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ключовим правовим питанням у цій справі є наявність або відсутність у позивача права на пенсійне забезпечення на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

34.          У преамбулі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

35.          Статтею 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби:

а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом;

б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту;

в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;

г) особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України;

д) громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають;

е) особи, зазначені у статтях 3 і 4 цього Закону;

є) особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених цим Законом випадках.

36.          З аналізу вказаної норми, вбачається, що дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" поширюється на військовослужбовців та осіб, які прирівняні до них.

37.          У ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" наведено перелік осіб, які мають право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей.

38.          Згідно з п. г) ч. 1 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на військовозобов`язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов`язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей.

39.          Отже, військовозобов`язані, призвані на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов`язків у період проходження цих зборів є особами, які мають право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби і на них поширюється дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

40.          В оскарженому рішенні Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області від 27 січня 2016 року № 1 позивачу відмовлено у переведенні з одного виду пенсії на інший, з посиланням на те, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 встановлена інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не внаслідок поранення, контузії або каліцтва, як це передбачено п. г) ч. 1 ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

41.           Судами попередніх інстанцій встановлено, що з довідки Червоногвардійського районного військового комісаріату м. Макеєвка Донецької області від 29 липня 1996 року №63 та записів у військовому квитку серія НОМЕР_1 , 21 серпня 1987 року вбачається, що ОСОБА_1 був призваний Червоногвардійським райвійськкоматом Донецької області на збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де перебував з 23 серпня по 23 жовтня 1987 року.

Згідно з Експертним висновком Донецької регіональної міжвідомчої експертної Ради від 14    грудня 1993 року № 45 встановлено, що захворювання, виявлені у ОСОБА_1 , пов`язані з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції при виконанні останнім військових обов`язків, а у відповідності до копії довідки МСЕК серії ДОН - 02 №044874 від 19 квітня 2003 року ОСОБА_1 визнаний інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

42.          З огляду на встановлені обставини, суди попередніх інстанцій зробили висновок про те, що рішення відповідача є правомірним, оскільки позивач не належить до кола осіб, які мають право на пенсійне забезпечення за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки його інвалідність є наслідком захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не при пораненні, контузії чи внаслідок каліцтва.

43.          Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, зважаючи на те, що приписи ч. 2 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. г) ч. 1 ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у сукупності дають підстави для вузького тлумачення переліку осіб, які мають право вибору пенсії на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" або на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

44.          При цьому вузьке тлумачення ч. 2 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є додатковою гарантією для тих військовослужбовців або прирівняних до них осіб, які більше постраждали внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, отримавши інвалідність саме через поранення, контузії або каліцтва. В інших випадках, зокрема отримання інвалідності через захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особа не позбавляється соціального захисту і отримує відповідне соціальне забезпечення на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

45.          Оскільки судами встановлено, що позивач має статус військовозобов`язаного, призваного на збори, а не військовослужбовця, то обов`язковою умовою для поширення на нього вищевказаних норм є те, що інвалідність має бути отримана внаслідок поранення, контузії або каліцтва при виконанні службових обов`язків у період проходження цих зборів.

Слід наголосити, що закон визначив вичерпний перелік обставин отримання інвалідності для прирівняння військовозобов`язаного, призваного на збори до військовослужбовців строкової служби.

46.          Інвалідність позивача настала через захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Доказів на підтвердження наявності саме поранення, контузії або каліцтва позивачем надано не було, у зв`язку з чим відповідач правомірно відмовив позивачу у переведенні його на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

47.          Отже, висновки судів у цій справі є законними і обґрунтованими.

48.          Доводи позивача про те, що протиправність дій пенсійного органу встановлена судовими рішеннями у справі № 588/525/15-а вірно були відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки у справі № 588/525/15-а суди виходили з того, що Управлінням Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі не було дотримано процедуру розгляду заяви позивача і не досліджувалося питання наявності у позивача права на переведення з одного виду пенсії на інший.

49.          Інші доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують вірних висновків судів попередніх інстанцій.

50.          Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

51.          Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а      постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 06 грудня 2016 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі №588/774/16-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач                            А.А. Єзеров

Суддя                                               А.Ю. Бучик

Суддя                                               С.М. Чиркін

 

ИСТОЧНИК: