Вдова. Добрый день Сергей Михайлович,будьте добры выложите Постанову Первого апеляционного административного суда с единого реестра судебных решений. по выдаче справки за работу в зоне отчуждения региональной комиссией..

Unknown 14 февр. 2022 г., 14:08:00

 

Категорія справи № 200/10227/20-а: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них. Надіслано судом: 16.06.2021. Зареєстровано: 17.06.2021. Оприлюднено: 18.06.2021. Дата набрання законної сили: 16.06.2021 Номер судового провадження: 850/3136/21

 

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року справа №200/10227/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Сіваченка І.В., Міронової Г.М., секретаря судового засідання Ашумова Т.Е., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Волкової К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 р. у справі № 200/10227/20-а (головуючий І інстанції Бабаш Г.П.) за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках Донецької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках Донецької обласної державної адміністрації (далі відповідач), в якому просив: визнати дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у видачі належним чином заповненої довідки про заробітну плату в зоні відчуження у 1986- 1990 роках протиправними; зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату в зоні відчуження у 1986-1990 роках, із заповненими графами: населений пункт зони відчуження - с. Копачі київської області; період - з 07.06.1986 року до 29.06.1986 року; місце роботи - Управління механізації №3 треста Донбасбудмеханізація; посада - водій; тарифна ставка - 5,44 крб.; коефіциент - 4; в таблиці 1 довідки: графа дата 06.1986; зона небезпеки 3; кількість днів - 13, кількість годин 156; денна (годинна тарифна ставка 32,64/5,44; кратність - 4; доплата за роботу у надурочний час - 78 годин, 424.32 крб.; доплата за роботу у вихідні та святкові дні - 14.5 годин, 78.88 крб.; всього - 503.20 крб.: в таблиці 2 довідки: графа збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках - 249.86 крб.; оплата праці за тарифними ставками за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках - 950.98 крб.; премії за діючими системами преміювання за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 роках 570,59 крб., 400 крб.; інші доплати та надбавки - 123.50 крб.; сума - 2798.13 крб.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року позов задоволено, а саме суд: визнав протиправними дії Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 рр. щодо відмови ОСОБА_1 у видачі належним чином заповненої довідки про заробітну плату в зоні відчуження у 1986 - 1990 роках; зобов`язав Донецьку обласну державну адміністрацію в особі Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 рр. видати довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у встановленій формі, затвердженій наказом Мінсоцполітики від 12.10.2012 № 644 із визначенням необхідних даних стосовно ОСОБА_1 , у тому числі: місце роботи, посада (професія), тарифна ставка (розцінка відрядна, оклад, посадовий оклад), коефіцієнт, зона небезпеки, кратність, денна тарифна ставка, збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 №886 Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках з урахуванням висновків суду.

Відповідач, з зазначеним рішенням суду не погодився та звернувся з апеляційною скаргою в якій посилається на невірне застосування норм судом матеріального та порушення норм процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що основним нормативно-правовим актом, який регулює питання розгляду письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках є постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року № 886 Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, якою затверджено Типове положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках (далі - Типове положення про комісії). Пунктом 12 Типовою положення встановлено, що у разі незгоди з рішенням регіональної комісії заявник може подати такій комісії заяву із запереченням щодо прийнятого рішення з вимогою передати документи на розгляд центральній комісії. Позивач не скористався зазначеним правом. Пунктом 17 Типового положення передбачено, що заявник у разі незгоди з прийнятим центральною комісією рішенням має право оскаржити рішення комісії до суду. Отже, чинне законодавство передбачає певний порядок досудового врегулювання спору, а саме: відповідно до Типового положення у разі незгоди з рішенням Регіональної комісії заявник може подати такій комісії заяву із запереченням щодо прийнятого рішення з вимогою передати документи на розгляд центральній комісії. Типове положення не передбачає оскарження рішення Регіональної комісії до суду, але дану обставину, судом взагалі не прийнято до уваги.

Апелянт зазначає, що Типовим положенням чітко визначений перелік документів, який додається до заяви та вимоги до документів, які додаються. Так, копії документів, які подаються заявником, засвідчуються в установленому порядку центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких зберігаються оригінали таких документів. Суд в рішенні дійшов до висновку, що Типовим положенням про комісії передбачений вичерпний перелік документів, для визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках. Отже, перелік документів та вимоги до документів не є спірним, але всупереч зазначеному, суд дійшов до висновку щодо достатності підстав для ідентифікації періоду участі позивача у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, фактично відпрацьованих годин та фактичний розмір заробітної плази, отриманий за виконання роби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Також, відповідно до Типового положення за результатами опрацювання поданих заявником документів регіональна комісія у місячний строк з дати реєстрації заяви приймає рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плачу, але зобов`язує Донецьку обласну державну адміністрацію в особі Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 рр видати довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у встановленні формі. Отже, судом не було повно та всебічно та об`єктивно досліджено всі обставини справи.

Крім того, суд не дослідив необхідність залучити до справи безпосередньо Донецьку обласну державну адміністрацію.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофі 1 категорії, посвідчення серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 звернувся до Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 р. з заявою від 01.06.2016 р. про видачу довідки про заробітну плату з наданням документів згідно переліку.

Відповідно до протоколу № 2 засідання Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 12.07.2016 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках в зв`язку з тим, що надані документи не відповідають переліку документів, які затверджені постановою КМУ № 886.

Відповідно до протоколу № 32 засідання центральної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 25.08.2016 р. підтверджено рішення регіональної комісії щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про заробітну плату.

Заявою від 08.12.2017 р. ОСОБА_1 повторно звернувся до Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 рр. про видачу довідки по заробітну плату з наданням документів згідно переліку (арк.справи 17).

Відповідно до протоколу № 12 засідання Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 27.12.2017 р., розглянуто заяву ОСОБА_1 та залишено документи без розгляду, в зв`язку з тим, що наданий пакет документів вже розглядався на засіданні Регіональної комісії 12.07.2016 р., яким було відмовлено в наданні ОСОБА_1 довідки та на засіданні Центральної комісії 25.08.2016 було підтверджено рішення Регіональної комісії.

Відповідно до протоколу № 43 засідання центральної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 04.05.2018 р. підтверджено рішення регіональної комісії щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про заробітну плату.

Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся до суду з позовом до Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників в зоні відчуження в 1986-1990 роках та центральної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників в зоні відчуження в 1986-1990 роках про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2018 р. по справі № 0540/7464/18 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках (протокол № 12 від 27.12.2017 р.) щодо залишення документів ОСОБА_1 про надання довідки про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках без розгляду. Зобов`язано Регіональну комісію з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках розглянути документи ОСОБА_1 про видачу ОСОБА_1 довідки про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Рішення Донецького окружного адміністративного суду набрало законної сили 10.04.2019 р.

Регіональною комісією з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках проведено засідання 19.04.2019 р., за результатами якого складено протокол № 1, відповідно до якого вирішено: з урахуванням фактів, встановлених рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2018 р., доданих копій довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, витягу з протоколу № 81 засідання комісії Міністерства соціальної політики України від 17.12.2014 р., довідки з УМ (управління механізації) № 3 та враховуючи відсутність документів, передбачених постановою КМУ від 26.09.2012 р. № 886, запропоновано підтвердити своє попереднє рішення від 12.07.2016 р. (протокол № 2) щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про заробітну плату (арк.справи 25).

Протоколом № 46 засідання центральної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 08.08.2019 р. підтверджено рішення регіональної комісії щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про заробітну плату (арк.справи 30).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року по справі №200/11567/19-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 рр. Донецької обласної державної адміністрації про визнання дії Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 рр. Донецької обласної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про заробітну плату в зоні відчуження у 1986-1990 роках протиправними, зобов`язання Регіональну комісію з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 рр. Донецької обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату в зоні відчуження у 1986-1990 роках на підставі наданих ним документів задоволено. Визнано протиправними дії Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 рр. Донецької обласної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про заробітну плату в зоні відчуження у 1986-1990 роках. Зобов`язано Регіональну комісію з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 рр. Донецької обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату в зоні відчуження у 1986-1990 роках на підставі наданих ним документів.

З протоколу засідання регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках вбачається, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року по справі №200/11567/19-а комісія вирішила видати довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 .

25.09.2020 року ОСОБА_1 Донецькою обласною державною адміністрацією видана довідка 307/186-13 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках з розрахунком заробітної плати, а саме, прийнято наступні складові довідки: тарифна ставка 0,60 крб., у зв`язку з відсутністю довідки про періоди несення служби (виконання робіт), виданої військовою частиною (підприємством) або Галузевим державним архівом Міноборони, довідки Галузевого державного архіву СБУ, довідки інших архівних установ та архівів територіальних органів центральних органів виконавчої влади, Міністерства оборони Російської Федерації, витягу із журналу обліку виїздів у зону відчуження, в яких зазначаються дні виїзду на об`єкти (в населені пункти) зони відчуження стовпчики Дата, Зона небезпеки, Кількість днів/годин, Кратність, Доплата за роботу у надурочний час, Доплата за роботу у вихідні та святкові дні - записати як Z (невідомо), Зображений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках - записати як Z (невідомо), Премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках (із зазначенням показника преміювання, розміру премії та підстави її виплати) - записати як 0, Інші доплати та надбавки (за роботу у нічний час, за класність тощо із зазначенням розміру та підстави виплати - записати як 0.

12.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 р. з заявою, в якій зазначив про отримання ним довідки №07/186-13 від 25.09.2020 року та незгоду з такою довідкою зазначивши дані по кожній графі, які мають бути заповнені у довідці.

Листом від 16.10.2020 року №В-1713-04/1.7-1838 Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації повідомив позивача, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року (справа №200/11567/19-а) регіональною комісією 21.09.2020 року прийнято рішення щодо видачі позивачу довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.

Статтею 46 Конституції Українивизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює питання розгляду письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках є постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року № 886 Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, якою затверджено Типове положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках (далі - Типове положення про комісії).

Відповідно до пункту 1 Типового положення про комісії, розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, здійснюється комісією Мінсоцполітики (далі - центральна комісія) і комісіями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (далі - регіональна комісія) за поданням райдержадміністрацій.

Згідно Пункту 2, Центральна і регіональна комісії є допоміжними органами і у своїй діяльності керуютьсяКонституцієюта законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства та цим Типовим положенням.

Під час прийняття рішення про достатність підстав для видачі працівнику довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, центральна і регіональна комісії керуються законодавчими, іншими нормативно-правовими актами та документами СРСР та УРСР, що діяли на дату їх складення.

За пунктом 7 Типового положення, центральна і регіональна комісії мають право: отримувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань; залучати до участі у своїй роботі представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежних експертів, фахівців відповідного напряму (за згодою).

Згідно з пунктом 8 Типового положення про комісії, регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника.

До заяви додаються копії: перереєстрованого посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), та вкладки до посвідчення (з пред`явленням оригіналів); архівної довідки про відсутність документів щодо оплати праці за ліквідованим підприємством, установою, організацією; особового рахунка, розрахунково-платіжної відомості, табуляграми з планом рахунків (розшифрованими кодами) або довідки підприємства про фактично виплачену у 1986-1990 роках заробітну плату в зоні відчуження, у тому числі за її складовими, із зазначенням суми та дати виплати (за наявності); довідки про періоди несення служби (виконання робіт), виданої військовою частиною (підприємством) або Галузевим державним архівом Міноборони, довідки Галузевого державного архіву CБУ, довідки інших архівних установ та архівів територіальних органів центральних органів виконавчої влади, Міністерства оборони Російської Федерації, витягу із журналу обліку виїздів у зону відчуження, в яких зазначаються дні виїзду на об`єкти (в населені пункти) зони відчуження; документа, що підтверджує факт виконання робіт у зонах небезпеки зони відчуження, на об`єктах, місцевостях (населених пунктах) у 1986-1990 роках, визначених рішеннями Урядової комісії з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (за наявності); колективного договору або положення про оплату праці, що були чинними на підприємстві, в установі чи організації у відповідний період, інших документів про умови та режим роботи підприємства та заявника (із зазначенням змін, підсумованого обліку робочого часу та облікового періоду - місяць, квартал тощо), наказів по підприємству, інших документів заявника; табеля обліку робочого часу заявника в зоні відчуження або шляхового листа (за наявності), що засвідчені печаткою (у разі наявності) підприємства, у складі якого виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якому зазначено час, фактично відпрацьований у зоні відчуження заявником.

Копії документів, які подаються заявником, засвідчуються в установленому порядку центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких зберігаються оригінали таких документів.

Копія перереєстрованого посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), та вкладки до посвідчення засвідчення не потребує.

Голова регіональної комісії в день надходження письмової заяви забезпечує надсилання до державного реєстратора запиту щодо надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про підприємство, установу, організацію, з якого було відряджено (призвано на військові збори) заявника.

Таким чином, Типовим положенням про комісії передбачений вичерпний перелік документів, для визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках.

Пунктом 9 Типового положення передбачено, що за результатами опрацювання поданих заявником документів регіональна комісія у місячний строк з дати реєстрації заяви приймає рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плату. За бажанням заявника його може бути запрошено на засідання регіональної комісії.

Рішення регіональної комісії оформляється протоколом, який підписується її головою та присутніми на засіданні членами.

Форма довідки про заробітну платувстановлюється Мінсоцполітики.

Відповідно до затвердженої наказом Мінсоцполітики від 12.10.2012 № 644 форми довідки, остання повинна містити обов`язкові до заповнення відомості, у тому числі, місце роботи, посада (професія), тарифна ставка (розцінка відрядна, оклад, посадовий оклад), коефіцієнт, зона небезпеки, кратність тощо.

Суд зазначає, що оплата праці робітників і службовців, працівників підприємств, розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією аварії на ЧАЕС, провадилась в розмірах, передбачених розпорядженнями Ради Міністрів СРСР, та здійснювалась у кратному розмірі залежно від зони небезпеки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, при розрахунку грошового забезпечення позивача та видачі довідки, не вказав жодної інформації у графах Зона небезпеки та Кратність. Також не вказано жодних відомостей у графі Збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Отже, надана позивачу довідка вказаних відомостей не містить.

Таким чином, довідка, видана відповідачем, не відповідає вимогам Типового положення №886 та наказу Мінсоцполітики від 12.10.2012 № 644.

Як вбачається з рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2021 року по справі №200/11567/19-а судом вже було встановлено факт звернення позивача до Регіональної комісії з заявами про видачу довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 рр. для нарахування пенсії відповідно до ст. 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (заява від 01.06.2016 р., 08.12.2017 р.) та поданням позивачем до заяв додаткових документів.

Аналіз документів поданих позивачем до заяви та досліджених судом у справі №200/11567/19-а, свідчить, що позивачем надані вичерпні документи, які дозволяють ідентифікувати період участі позивача у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, фактично відпрацьовані години та фактичний розмір заробітної плати, отриманий за виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

При цьому, документи, як копія архівної довідки, посвідчення про відрядження, архівне посвідчення на відрядження №623 від 07.06.1986 року, табель виходу робітників за 06.1986 року, подорожні листи, документи завантаження, документи про завантаження, лист Державного агентства України з управління зоною відчуження від 03.06.2014 року №1552/1.4.1 підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків ЧАЕС за період з 07.06.1986 року по 29.06.1986 року кількістю 13 днів та відрядження останнього до с. Копачі.

З листа Державного агентства України з управління зоною відчуження від 03.06.2014 року №1552/1.4.1 вбачається, що рішенням Урядової комісії від 07.08.1986 року №87 у червні 196 року с. Копачі віднесено до 3-ї (третьої) зони небезпеки.

Відповідно табеля виходу робітників зміна складала 12 годин, при шести годинному робочому дні надурочний час 6 годин. Табель, подорожні листи, документи завантаження підтверджують, що позивачу здійснювалась доплата за роботу у вихідні та святкові дні.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, окрім основного місця роботи, а саме, в ЗАТ Донбасбудмеханізація отримував заробітну плату також, перебуваючи в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Отже, суд погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позивачем відповідачу було надано достатньо документів для встановлення зони небезпеки, де позивач виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також визначення кратності оплати праці позивача.

Суд не приймає посилання апелянта на те, що під час засідань комісії позивачем не було надано необхідні документи, оскільки зазначене твердження не знайшло своє відображення у рішеннях. Крім того, відповідачем в апеляційній скарзі також не зазначено яких документів не вистачає або не надають змоги для встановлення зони небезпеки, де позивач виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також визначення кратності оплати праці позивача.

При цьому, саме до компетенції і обов`язків відповідача належить з`ясування з поданих документів розміру заробітної плати, отриманої особами, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і цей обов`язок не може бути перекладений на заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено та не підтверджено документально вчинення дій для встановлення необхідних обставин та відомостей з метою видачі позивачу відповідної довідки, а саме отримання інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань, залучення у разі необхідності експертів/фахівців для вирішення питання щодо визначення даних про заробітну плату ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача стосовно незазначення у довідці про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках №07/186-13 від 25.09.2020 року відомостей стосовно місця роботи, посади (професія), тарифної ставки (розцінка відрядна, оклад, посадовий оклад) ОСОБА_1 , коефіцієнту, зони небезпеки, кратності, денної тарифної ставки, збереженого середнього заробітку за дні роботи в зоні відчуження.

Суд не приймає посилання апелянта на встановлений законодавством порядок досудового врегулювання спору, з огляду на наступне.

Відповідно достатті 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першоюстатті 2 КАС Україниє справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другоїстатті 55 Конституції України, статей2,5 КАС України.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Суд зазначає, що Типового положення передбачає, що у разі незгоди з рішенням Регіональної комісії заявник може подати такій комісії заяву із запереченням щодо прийнятого рішення з вимогою передати документи на розгляд центральній комісії.

Отже, Типове положення передбачає оскарження рішення Регіональної комісії до вищої комісії у межах досудового вирішення спору.

Разом з цим, суд зазначає, що відсутність в Типовому положенні права особи на судове оскарження рішення Регіональної комісії, не скасовує взагалі право позивача на оскарження такого рішення безпосередньо до суду.

Щодо обраного судом способу захисту порушеного права позивача та посилання апелянта на те, що зобов`язуючи Донецьку обласну державну адміністрацію в особі Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 рр видати довідку про заробітну плачу за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у встановленні формі суд не врахував, що відповідно до Типового положення за результатами опрацювання поданих заявником документів регіональна комісія у місячний строк з дати реєстрації заяви приймає рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плачу, суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 13.02.2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 року у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 року у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 року справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційними повноваженнями є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Суд зазначає, що відповідачем було прийнято відповідне рішення за результатами розгляду заяви позивача, протиправність якого встановлена судом.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, що зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Оскільки позивачем до відповідача подано необхідний пакет документів для того, щоб внести у довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках відповідні відомості, у тому числі, місце роботи, посада, професія, коефіцієнт, зона небезпеки, кратність тощо, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищенаведене свідчить, що достатнім і необхідним (ефективним) способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача видати довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, форма якої затверджена наказом Мінсоцполітики від 12.10.2012 № 644 з визначенням даних стосовно ОСОБА_1 , у тому числі: місце роботи, посада (професія), тарифна ставка (розцінка відрядна, оклад, посадовий оклад), коефіцієнт, зона небезпеки, кратність, денну тарифну ставку, збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 №886 Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках.

Щодо посилання апелянта на те, що суд не дослідив необхідність залучити до справи безпосередньо Донецьку обласну державну адміністрацію, суд зазначає, що відповідачем є Донецька обласна державна адміністрація в особі Регіональної комісії, тому ці посилання є безпідставними та необґрунтованими.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних в матеріалах справи доказів окремо та у їх сукупності, погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог статті 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 р. у справі № 200/10227/20-а залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 р. у справі № 200/10227/20-а залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний 16 червня 2021 року.

Суддя-доповідач:Е.Г. Казначеєва

Судді:І.В. Сіваченко

Г.М. Міронова

ИСТОЧНИК: