Мої пропозиції

На сайті  МЫ – ЧЕРНОБЫЛЬЦЫ під моїм постом «Владимиру і зорям Чорнобиля»   серед коментаторів розгорілась  гаряча дискусія з приводу можливості нарахування регресних виплат ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, під час якої черговий АНОНІМ, 12 січня 2021 року 14:38:00, задав  мені особисто питання, мовою оригіналу;   А все же какая позиция Неделько по регрессу? Будет ли он бороться за регресс для ликвидаторов?ˮ Я пообіцяв йому надати відповідь окремим постом, як мої пропозиції до законопроекту 4555.  

По-перше, почну з подання до законопроекту.  Користуючись правом законодавчої ініціативи, безпосередньо Уряд запропонував цей законопроект. А так як особисто профільний міністр буде його представляти у Верховні Раді,  тому шанси його прийняття, можливо, навіть до 26 квітня  поточного року, дуже великі. 

По-друге, давайте визначимось з термінами та тими нормами, які вже прописані в нашому законі та інших нормативних документах.

Поняття «ШКОДА» і  «ЗБИТКИ» не тотожні. Поняття «шкода» зазвичай встановлюється фактом спричинення особі, її честі, гідності, здоров’ю або майну певної втрати, псування, несправності і т.п. У цьому сенсі поняття «збитки» є наслідком первісного завдання шкоди в формі певної упущеної чи втраченої правової або матеріальної можливості. У нашому випадку, «втраченого заробітку», що в народі називається «регресні виплати», або просто «регрес». Тому поняття «збитки» за своїм

об’ємом, юридичним значенням вужче поняття «шкода», оскільки включають в себе тільки реальні збитки і упущену вигоду, а відшкодовуються, як правило, за наявності майнових відносин і лише в грошовому виразі. Під шкодою, окрім іншого, слід розуміти будь-які збитки, завдані особі. 

В статті 13 нашого закону, Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за:

1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою;

В статті 54 нашого закону встановлено що пенсії по інвалідності та по втраті годувальника можуть призначатись у розмірі відшкодування фактичних збитків.

         Таким чином,  збитки, «втрачений заробіток», відшкодовується лише в статті 54, а шкода, додатково ще й статтях 20, 48, 50, для категорії 1, відповідно.  Тому й застосовуватись до статті 54 повинні норми не пенсійного страхування, а норми Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». 

6 червня 1996 року, законом N 230/96-ВР,  було прийнято зміни в наш закон, які породили сьогоднішні дискусії. А саме, в статті 20 пункт 32 виключили, а в статті 21 у пункті 1 цифри "32" виключили.

Пункт 8 статті 21 було викладено  в такій  редакції:

     "8) відшкодування  у  встановленому  законодавством   порядку втраченого заробітку,  який вони мали до ушкодження здоров'я, якщо захворювання або каліцтво,  що  виникли  у  зв'язку  з  виконанням робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  призвели до стійкої втрати професійної  працездатності  (без встановлення інвалідності),  що встановлено уповноваженою медичною комісією";

А першу частину статті 54 було викладено  в наступній редакції: «Пенсії по  інвалідності,  що  настала  внаслідок  каліцтва чи  захворювання,  і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської   катастрофи   можуть   призначатися   за  бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990  роках  у розмірі відшкодування фактичних збитків,  який визначається згідно з законодавством.»

         Таким чином, законодавець прибравши у ліквідаторів можливість отримувати додатково до пенсії по інвалідності ще й виплату «втраченого заробітку» (регресу), залишив при цьому, всім постраждалим, не тільки ліквідаторам,  право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю. А в статті 54 встановив що, пенсія по інвалідності та по втраті годувальника призначається в розмірі  регресу, але не можуть бути менше, для ліквідаторів ніж 6, 8, 10 .  Потім законодавець в усьому нашому законі замінив нам право на отримання пенсій на умовах закону « Про пенсійне забезпечення» на закон «Про пенсійне страхування», який до ліквідаторів ніякого відношення не має. Зверніть увагу на преамбули до цих законів.  Потім не бажання Держави платити всім справедливо було підсилено та закріплено  в постанові КМУ №1210, коли появилась формула й надала перевагу станційникам, та одиницям з тих, кому було вірно нараховано й виплачено заробітну плату. Або тим, хто її своєчасно відсудив. Подвоєння тарифної ставки й кратність за зону і т.д. Всі інші залишились на мінімумі.  Зусиллями громадських організації, було вирішено питання стосовно пенсійних виплат солдатам. А саме з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, як це встановлено в частині другій пункту 1. статті 1197 глави 82 Цивільного кодексу України.   Потім бездумність та жадібність деяких ходаків, письменників та консультантів натягнула солдатську ковдру ще й  військовозобов’язаних. І історія знову повторюється. Пам’ятаєте КМУ №1293  і її наслідки? А потім вже під солдатську ковдру наші ходаки, письменники та консультанти пропонували  додати ще й відряджених, мотивуючи ДИСКРИМІНАЦІЄЮ.

Тому в пояснювальній записці до законопроекту 4555, саме припиненням такої дискримінації   й обґрунтовуються мотиви  подання даного законопроекту.

Мій висновок:

1) прибравши п’ятикратку у військовослужбовців, у тому числі й військовозобов’язаних з  статті 59, та у відряджених з 57 статті, законодавець пропонує прирівняти всіх у правах: «НІКОМУ ніякої п’ятикратки», хоча в статті 60² законопроекту та прикінцевих положеннях , залишив мотив для подальших суперечок  між ліквідаторами: «Призначення пенсій проводиться відповідно до законодавства, чинного на час звернення особи за призначенням пенсії. Перерахунок пенсій проводиться відповідно до законодавства, чинного на час проведення перерахунку пенсії.» 

2) на 30-ту роковину катастрофи 21.04.2016 р. було прийнято закон 1339, яким розширили  перелік постраждалих від Чорнобильської катастрофи  «ядерщиками» (ст 9 п. 3 та 4 ), де в фінансово-економічних обгрунтуваннях було зазначено: «Проект Закону України потребує видатків з Державного бюджету України у сумі близько 6 993,0 тис. грн. на рік (розрахунок додається), та не потребує збільшення видатків у зв’язку зі щорічним зменшенням кількості чорнобильців.» На 35-у роковину пропонують забрати у ліквідаторів і гроші (пенсії). А до 40-их роковин доживуть, здебільшого,  потерпілі від Чорнобильської катастрофи  й «ядерщики».

3)  Можливо, хоч ці пропозиції органів влади змусять «диванних» бійців та анонімних коментаторів відірвати сідниці від диванів і розімняти ноги й руки.

ЩО Я ПРОПОНУЮ.

в постанові КМУ1210 пропоную  пункт 9-1 викласти в наступній редакції :

«За бажанням пенсіонера, пенсія по інвалідності та по втраті годувальника обчислюється з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому проводиться розрахунок чи перерахунок та підлягає коригуванню під час кожного підвищення розміру мінімальної заробітної плати. »  

частину другу статті 54 нашого закону доповнити словами «і не може бути меншим ніж п’ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня року, в якому проводиться розрахунок чи перерахунок пенсії.»        

з частини третьої прибрати можливість встановлювати розмір мінімальної  пенсії постановами КМУ. 

         З приводу того, чи буду я боротись для всіх ліквідаторів  за регрес? Повідомляю наступне. Ні не буду. Нехай Ваші інтереси відстоюють ті, кого Ви підтримуєте й слухаєте. Все справедливо. Я буду вирішувати свої особисті питання. 

З повагою Олександр Неділько.